Найгуманніший суд у світі. Українська система правосуддя як діагноз

    11 Вересня, 2015 10:05
    Щорічно в Україні ставлять під сумнів близько 600 тисяч судових рішень, з них близько 42 тисяч визнають неправомірними. Причина такої роботи судів – корупція і залежність суддів

    «Для них нічого не змінилося. Немає війни, не було Майдану. Вони, як і раніше, господарі життя. І їм плювати на всіх і на все. Закон для них – це вони самі», – так характеризує українських суддів учасник мобільної групи з боротьби з контрабандою в зоні АТО Роман Донік. Йому вже не раз доводилося стикатися з неправомірними рішеннями судів Луганської та Донецької областей стосовно контрабандистів.

    Один лише приклад: у зоні АТО на початку липня бійці 16 ОМПБ вночі на польовій дорозі зупинили фуру з пересувним цехом з виробництва контрафактних сигарет. У наявності було все: сигаретний папір, упаковка, верстати.

    Суд взяв до уваги плутані свідчення водія і визнав верстати металобрухтом, а спеціальний папір та упаковку – макулатурою. І постановив все це повернути власнику.

    Подібних прикладів дивних судових рішень десятки тисяч по всій країні, що свідчить – зміни й досі не торкнулися судової системи.

    На сьогодні жодного суддю не притягнуто до відповідальності за неправосудні рішення.

    «Це великий спрут, який наразі законсервований, ніяких реформ судової системи немає, – ділиться своїми спостереженнями член парламентської групи «Депутатський контроль» Віктор Романюк. – Жоден суддя не поніс відповідальності за ті рішення, які він приймав. Пам'ятаєте Мельника? Він був затриманий за хабар. Його виправдали – це показник стану судової системи» (нагадаємо, Петро Мельник – екс-ректор Податкової академії, власник нерухомості на кілька мільйонів доларів, заарештований за вимагання хабара, втік з-під домашнього арешту – Ред.).

    За словами глави Департаменту з питань очищення влади при Мін'юсті Тетяни Козаченко, така система формувалася роками і не збирається змінюватися.

    «Судова система протягом більше ніж 10 років не мала прозорого відбору суддів і відповідальності, тому що у Вищій раді юстиції можна було все вирішити за гроші, – вважає вона. – В Україні 9 тисяч суддів щорічно виносять 3,5 мільйони судових рішень. На звільнення за порушення присяги знаєте скільки подали? Аж 142 людини, і це не означає, що їх буде звільнено. Про яке очищення влади в судовій системі може йти мова?».

    Самі судді впевнені, що в Україні розгорнуто широкомасштабну кампанію з дискредитації усієї судової системи.

    Слова Козаченко підтверджують і члени тимчасової слідчої комісії при Вищій раді юстиції (ВРЮ). За словами голови комісії Володимира Мойсика, на сьогодні жодного суддю не притягнуто до відповідальності за неправосудні рішення.

    Нинішній стан судової системи, на думку експертів українського представництва міжнародної організації Transparency International (TI), обумовлено трьома основними проблемами: корупцією в судах, неефективністю їх діяльності та залежністю суддів – їх призначають президент і парламент. І в TI вважають, що сьогодні зберігаються всі передумови для того, щоб по дзвінку зверху суддя прийняв потрібне комусь рішення.

    Антисуддівська змова?

    Попри лавину фактів, самі судді впевнені, що в Україні просто розгорнуто широкомасштабну кампанію з дискредитації усієї судової системи. А критика здебільшого несправедлива і понад те – невчасна й шкідлива.

    «Такі безвідповідальні дії тільки підвищують градус напруги в суспільстві, направляють агресію на всіх суддів загалом, провокують українців на радикальні, насильницькі та протиправні дії», – сказано у відкритому зверненні Зборів суддів Верховного суду України від 4 вересня.

    Представники цього органу вважають, що направляти суспільне невдоволення на суддів – означає неминуче дестабілізувати ситуацію в країні.

    Торік на корупції було впіймано всього 16 суддів. Це 0,2% від загальної чисельності суддів в Україні.

    «Безпідставне, відверте і публічне шельмування судів і суддів – це дискредитація влади в цілому, а не тільки судової. Політики і громадськість мають усвідомити, що такими своїми діями вони підривають основи правопорядку, фундамент державності та дискредитують Україну», – сказано у зверненні.

    На доказ справедливої та чіткої роботи судової системи наводять статистику: торік на корупції було впіймано всього 16 суддів. Це 0,2% від загальної чисельності суддів в Україні.

    Також на користь непогрішності системи свідчить і те, що 85% судових рішень не піддаються сумніву. Оскаржуються тільки 15%, з яких суди вищої інстанції скасовують всього 7%.

    «Дискредитація суддів відбувається на тих фактах судових помилок або зловживань, які хоч і кричущі, але поодинокі», – впевнені представники Верховного суду.

    З приводу кричущих зловживань не посперечаєшся, а ось «поодинокі випадки» викликають сумніви. UA1 проаналізував лише деякі з них, які навряд чи підходять під визначення «безпідставного шельмування суддів».

    Як змовилися

    Квітень 2015 року, Господарський суд Харківської області виносить рішення у справі №922/1304/14 про стягнення заборгованості за виданим банківським кредитом в 15 млн грн. Банк вимагає собі нерухомість боржника, яка виступає заставою за кредитним договором. Остаточне рішення – позичальник нікому нічого не винен.

    При цьому позичальник – комерційна структура Євгена Жиліна, того самого, який сформував організацію «Оплот», що жорстоко розправлялася з харківським Евромайданом, а зараз хвастає тим, як вбиває українських військових на Донбасі.

    Рішення суду не викликає подиву з урахуванням персони судді. Вердикт винесла Тетяна Денисюк – дочка Станіслава Денисюка, близького соратника Євгена Жиліна.

    З екс-ректора Податкової академії Петра Мельника суд зняв усі звинувачення у хабарництві та скасував арешт на його багатомільйонне майно. Двох хабарів у 40 і 80 тис. грн – ніби й не було.

    Або, наприклад, Донецька область, обласний центр Дружківка. Голова місцевого суду Геннадій Молибога, за даними Романа Доніка, «абсолютно випадково» отримує на розгляд усі справи, пов'язані з великими партіями контрабанди.

    «Він повернув 20 протоколів фіскалам і не взявся їх оформляти, бо для фур (із затриманою контрабандою – Ред.) немає місця стоянки, – написав Донік на своїй сторінці в Фейсбук. – Це як коли б вбивство у глухому місці не починали б розглядати, тому що немає моргу і нема де зберігати труп».

    Не краще справи йдуть і ближче до столиці. Так, з уже згаданого екс-ректора Податкової академії Петра Мельника Ірпінський суд зняв усі звинувачення у хабарництві та скасував арешт на його багатомільйонне майно.

    Ніби й не було двох хабарів у 40 і 80 тис. грн, які заплатили за вступ до вузу батьки двох абітурієнтів, за що Мельника й затримали ще при «злочинній владі» 27 липня 2013 року. І втеча з-під арешту 9 серпня того ж року – сущі дрібниці.

    Якщо складається враження, що всі сумнівні рішення ухвалюють судді регіональних судів, то ось один з найяскравіших прикладів з практики столичного Печерського суду.

    19 вересня 2014 року суддя Світлана Волкова прийняла рішення відправити під частковий домашній арешт майора «Беркута» Дмитра Садовникова, обвинуваченого в розстрілі 39 учасників київського Євромайдану. У результаті майор прогнозовано втік.

    Генпрокуратура розцінила це як кримінальний злочин – винесення завідомо неправосудного рішення, і за її клопотанням Вища кваліфікаційна комісія суддів відсторонила Волкову від виконання обов'язків судді.

    Але суддя успішно оскаржила це рішення у Вищому Адміністративному суді й домоглася скасування свого усунення.

    Чим лікувати систему

    Правозахисники і борці з корупцією кажуть, що судова система й надалі працюватиме за випробуваним сценарієм. Принаймні, до тих пір, поки в країні не почнеться судова реформа, про яку говорять вже два роки.

    Судді – перші в черзі на антикорупційні перевірки. Принаймні, так обіцяв глава Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.

    У TI-Україна серед першочергових завдань реформування бачать забезпечення прозорого конкурсного відбору на всі суддівські посади та громадського контролю над судовою системою і судочинством.

    Також, на думку експертів, необхідно домогтися незалежності суддів, ввести механізми їх відповідальності за несумлінну поведінку та оновити суддівський корпус.

    Певні кроки в цьому напрямку вже зроблено: підготовлені законопроекти, які забезпечать реформі законодавчу базу, а судді – перші в черзі на антикорупційні перевірки. Принаймні, так обіцяв глава Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.

    Але головне – це нові кадри. «Потрібно один раз набрати заново всіх суддів, а нині чинним дати можливість нарівні з іншими людьми пройти через прозору систему відбору», – впевнена Козаченко.

    Варіант переатестації суддів вона вважає провальним і таким, що не забезпечує очищення судової системи від суддів, які скомпрометували себе.

    «Я не вірю в переатестацію, бо вона базується на професійних даних, а судді пройшли всі ланки системи, вони в судах працюють понад 20 років. Тому вони пройдуть».

    Теги: корупція Артем Ситник Жилін оплот судді Тетяна Козаченко петро мельник Transparency International Верховний Суд України вищий адмінсуд судова реформа
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів