Навіщо терористам Мар'їнка

    11 Червня, 2015 13:19
    Військові експерти розповіли UA1, чому активізувалися бойовики на Донбасі та як розвиватимуться події найближчим часом

    Військове протистояння на Донбасі набирає обертів. Ситуація почала загострюватися від першої атаки на Мар'їнку 3 червня, що й спровокувало відновлення масштабних бойових дій.

    На сьогодні ситуація залишається напруженою. За даними прес-центру АТО щодня позиції українських військ зазнають потужних обстрілів 20-30 разів на добу. Бойовики використовують усі види озброєння: від мінометів до танків та систем залпового вогню. Розвідку ведуть десятки ворожих безпілотників.

    Експерти групи Інформаційний спротив (ІС) визнали початок цього загострення – атаку на Мар'їнку – несподіваним та малозрозумілим, а координатор ІС Дмитро Тимчук припустив, що ця операція була розвідкою боєм.

    Разом з тим залишається низка питань: чому ситуація загострилася саме зараз, чому нова ескалація збройного конфлікту почалася з безглуздої та провальної для бойовиків операції під Мар'їнкою?

    Наразі існує безліч версій, що пояснюють нелогічну, на перший погляд, поведінку терористів: від банального експромту командирів до складної багатоходівки, яка має стати частиною глобального плану з дискредитації України в очах міжнародних структур.

    Однак жодна з них не дає стовідсоткову відповідь, чому бойові дії активізувалися саме 3 червня, і як будуть розвиватися події найближчим часом.

    Спеціально для UA1 провідні військові експерти проаналізували декілька основних версій подій, які в комплексі окреслюють загальну картину та надають можливість прогнозувати подальші дії бойовиків.

    Важелі впливу

    Ситуація починає вимальовуватися, якщо проаналізувати календар важливих міжнародних зустрічей, запланованих на цей місяць.

    2 червня – черговий раунд переговорів із врегулювання конфлікту на Донбасі в Мінську.

    7-8 червня – саміт «Великої сімки» G7, значна частина якого присвячена обговоренню війни в Україні.

    10 червня – зустріч «Нормандської четвірки» – представників Німеччини, Франції, України та Росії з того ж приводу, а також початок візиту Путіна до Італії.

    А тепер простежимо, як розвивалися події.

    2 червня представник російської сторони фактично зриває переговори в Мінську, залишаючи засідання. А вже 3 червня починається запеклий бій під Мар'їнкою.

    Одне з основних завдань цієї операції – демонстрація сили і водночас спроба звинуватити Україну в невиконанні мінських домовленостей напередодні саміту G7.

    Цю версію підтверджує екс-глава Служби зовнішньої розвідки, генерал армії Микола Маломуж.

    «Путіну потрібно було продемонструвати, що Київ не йде на переговори, займає неконструктивну позицію і не готовий приймати мінські угоди, – сказав він в інтерв'ю UA1. – Все було влаштовано так, аби показати, що Україна почала наступ, зірвавши всі угоди. А «Велика сімка» повинна була натиснути на українську сторону, але в тому напрямку, який вкаже Путін».

    На думку генерала, для бойовиків, як і раніше, гостро стоїть проблема статусу захоплених ними територій. Для цього вони планують провести «вибори» за російським сценарієм, створити владні та силові структури, підконтрольні РФ, але в той же час формально залишатися у складі України в якості самостійного регіону.

    Зараз час грає проти них: на захоплених територіях росте невдоволення місцевого населення, гостро відчуваються наслідки економічної блокади з боку України.

    Аби ситуація остаточно не вийшла з-під контролю, російські куратори бойовиків прагнуть прискорити процес «оформлення стосунків» між Україною і псевдореспубліками.

    Саме задля більшої поступливості України в переговорах з терористами РФ і потрібно було забезпечити тиск на неї «західних партнерів». Час саміту G7 видавався найбільш слушним, тому й було організовано військову операцію під Мар'їнкою.

    Російська багатоходівка

    З висновками колеги згоден і генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, екс-заступник голови СБУ.

    «Одна з причин загострення ситуації саме зараз – це спроба Путіна показати «Великій сімці», що йому все одно, і думка лідерів провідних країн світу для нього нічого не значить», – підтвердив він UA1.

    Але за словами Скіпальського, це не єдина причина – є ще дві важливі складові: намір хоч якось зберегти дисципліну серед бойовиків і прагнення РФ за допомогою сили забезпечити вигідну позицію під час майбутніх зустрічей контактної групи в Мінську.

    Експерт зазначає, що загони бойовиків потрібно постійно тримати в тонусі, оскільки в періоди відносної тиші дисципліна у їхніх лавах, яка й так шкутильгає, страждає ще більше. Багато в чому цим і пояснюються періодичні вилазки терористів, абсолютно безперспективні у стратегічному плані.

    Що стосується переговорів у Мінську, то у Росії вже сформувалася своя лінія поведінки в залежності від ситуації. У періоди затишшя на фронті представники російської сторони просто зривають переговори, коли ж потрібно провести чергову авантюрну ідею, для більшої переконливості влаштовується велика стрілянина.

    Окрім цього, в загостренні ситуації на фронті деякі експерти схильні бачити ще й внутрішні чинники. Спровокувати сплеск агресії могли ініціативи українського парламенту щодо посилення блокади захоплених бойовиками територій.

    Розмови про повну блокаду велися вже давно, але 2 червня ця перспектива стала реальною – у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2004а «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

    Він передбачає закриття низки пунктів пропуску для автотранспорту в зоні АТО. Залишаться лише невеликі «вікна» для пішоходів. Позицію влади в цьому питанні озвучив Юрій Луценко, голова парламентської фракції Блоку Петра Порошенка (БПП).

    Суть його виступу зводилася до того, що продовольство та інші товари не повинні надходити на окуповані території. Мова про це йшла 2 червня, а наступного дня почалися повномасштабні бої.

    Не виключено, що передчуття великого голоду також стало одним із чинників зростання агресії бойовиків, якщо врахувати труднощі з продовольством в зоні конфлікту.

    Що далі

    Усі міжнародні заходи, до яких готувався старт відновлення повномасштабних боїв, вже пройшли. Це дає підставу експертам вважати, що в найближчій перспективі запеклих прямих зіткнень, як це було в Мар'їнці, не буде.

    Але це не означає, що ситуація стабілізується. «Серед цілей бойовиків залишиться Широкино, також буде актуальною ідея оточення Маріуполя в цілому, тому що їм необхідно створити більш потужний плацдарм, – говорить UA1 генерал Маломуж. – Ймовірно, триватимуть обстріли в районі Дебальцево, Пісок, Щастя і Мар'їнки. Для цього є зовнішні передумови».

    Експерт вважає, що РФ спробує забезпечити собі «козирі» в діалозі з Євросоюзом. «Якщо військові дії триватимуть, це дасть підставу Росії стверджувати, що Україна не виконує мінські угоди про припинення вогню, – впевнений Маломуж. – І РФ вимагатиме від Європи вплинути на Україну в цьому питанні».

    У разі повного затишшя у Росії не залишиться жодних передумов вести діалог з ЄС з приводу «військової агресії» України та виступати «миротворцем», диктуючи сторонам свої умови.

    А генерал-лейтенант Скіпальський говорить про нову стратегію, до якої вдасться Росія. «Не для того Путін розв'язував війну, щоб зараз заспокоїтися, – найближчим часом напруга на фронті не спаде, – прогнозує він. – Путін сподівається, що ця напруга призведе до невдоволення українців, колапсу всередині країни і Україна розвалиться».

    Висновки генерала підтверджують і в ІС. Група склала власний рейтинг потенційно небезпечних регіонів, у яких можливі антиукраїнські виступи через невдоволення громадян соціально-економічною політикою держави.

    За десятибальною шкалою рівня загрози найбільш «неблагонадійними» зараз є Одеська (8 балів), Харківська (7 балів) і Дніпропетровська (5 балів) області.

    «Відзначається зростання невдоволення населення негативною соціально-економічною ситуацією в країні та регіоні, що може бути використано антиукраїнськими силами і спецслужбами РФ для дестабілізації ситуації», – такий висновок спостерігачів з ІС.

    Наскільки серйозною є ця небезпека, засвідчив досвід Миколаївської області. Рівень загрози у цьому регіоні ІС оцінювала всього в 3 бали, однак саме там СБУ в останню мить зірвала проведення сепаратистського з'їзду, члени якого планували вже найближчим часом проголосити Миколаївську народну республіку.

    Теги: АТО Путін Дмитро Тимчук мінські домовленості Скіпальський саміт G7 Мар'їнка
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів