Націоналізація Україною майна РФ – акт справедливості чи беззаконня?

    15 Травня, 2015 18:38
    UA1 з’ясовував, що заважає націоналізувати майно Росії. Депутати Верховної Ради розділилися на прихильників та противників таких дій

    Націоналізувати власність РФ у відповідь на націоналізацію Росією майна в Криму Україна мала намір ще рік тому. Тоді мова йшла виключно про державні об’єкти російської власності. Як запевняв міністр юстиції Павло Петренко, офіційний Київ не буде компенсувати економічні втрати в Криму за рахунок російських приватних осіб і компаній, що працюють на території України.

    Уперше законопроект про націоналізацію майна РФ був зареєстрований у Верховній Раді представниками партії Свобода у жовтні минулого року. Законопроект передбачав перехід у власність України рухомого і нерухомого майна, коштів, вкладів у банках, цінних паперів, корпоративних прав та інших активів, що знаходяться на території України і безпосередньо або через афілійованих осіб належать Росії. Однак він не знайшов підтримки більшості.

    Стратегічна поразка

    Наприкінці квітня рішення про націоналізацію російського майна знову не було ухвалене Верховною Радою, що окремі аналітики вважають стратегічною помилкою України.

    Так, зокрема, політолог Віктор Небоженко переконаний, що прийняття законопроекту про націоналізацію російського майна отверезило б олігархів у Кремлі. Загроза втрати власності спонукала б російських бізнесменів до активних дій щодо унеможливлення наступу на територію України.

    Адже коли в результаті санкцій втрачає держава Росія, йдеться про втрату спільного – а отже певною мірою абстрактного – майна. Натомість, якщо санкції обумовлюють перехід крупних російських підприємств під юрисдикцію української влади, це зачіпає інтереси як мінімум 150 конкретних найбагатших людей Росії. І це зовсім інший вид економічних потрясінь.

    Тому цілком логічними виглядають підозри щодо належності окремих депутатів Верховної Ради до так званої «п’ятої колони Кремля». За деякими оцінками таких – близько 100 осіб. І вони є у кожній фракції. Саме їх активними діями прихильники націоналізації майна Російської Федерації пояснюють відсутність у парламенті необхідної кількості голосів для ухвалення відповідного рішення. І саме через впевненість у неможливості результативного голосування дійсним складом українського парламенту зацікавлені особи в Росії до законопроектів про націоналізацію російської власності Україною серйозно не ставляться.

    Прибічники прийняття законопроекту переконані, що, націоналізувавши майно РФ, Україна змогла б реабілітуватися перед Заходом, від якого просить військової допомоги у боротьбі з російською агресією та санкцій проти країни-агресора, а сама натомість нічого не робить.

    «Не треба боятися роздражнювати росіян. Треба ставитися до всього того, що спрямоване проти Росії, як способу покарати за агресію. Є приклад Англії,  Франції, Фінляндії. Вони все це пройшли, коли боролися зі своїми противниками. Тільки Україна робить вигляд, що живе у якомусь власному абстрактному світі. Рахунок 1:0 на користь Москви», – стверджує Небоженко.

    Якщо ж питання справедливого покарання виразити в конкретних цифрах, то вигода є більш ніж очевидною, адже за деякими експертними показниками активи РФ в Україні оцінюються в 12 млрд доларів. Надходження такої суми до бюджету дозволило б Україні закрити борги за кредитами та екіпірувати армію.

    Націоналізації підлягали б, зокрема, автозаправки «ТНК-BP Коммерс», «Лукойл-Україна», «Альянс ойл Україна», машинобудівні підприємства «Енергостандарт», «Донецьксталь», «Запоріжсталь», ДЕМЗ, мобільні оператори «Київстар», «МТС-Україна», низка фінансових установ («Ощадбанк Росії», «Альфабанк», Промінвестбанк) і страхових компаній, а також Миколаївський глиноземний завод та Південний ГЗК.

    Стратегічна перемога

    Втім, серед провідних аналітиків є й ті, хто вважає націоналізацію майна РФ та її резидентів значним прорахунком, а законопроекти, що легітимізують такі дії, – небезпечними і популістськими. Основний аргумент – це негативно позначилось би на економіці країни та її міжнародному іміджі. Країна, яка сьогодні попри російську агресію прагне залучити іноземні інвестиції, має продемонструвати, що приватній власності нерезидентів на її території нічого не загрожує. І те, що Верховна Рада не ухвалює зазначені законопроекти – безперечно розумно.

    Таку думку поділяє, зокрема, політтехнолог Тарас Березовець, який певен, що незважаючи на привласнення Росією практично у рейдерський спосіб наших підприємств у Криму та на Донбасі, ми не можемо діяти аналогічно: варіанти з націоналізацією не для нас, бо Україна, на відміну від Росії, – правова держава.

    Крім того, націоналізація великих підприємств, власниками яких є росіяни, цілком могла б призвести до свого роду економічного колапсу в тій чи іншій галузі. «Уявімо собі, що якусь солідну компанію націоналізували – а там свої договори, домовленості, зобов’язання – на місце колишніх власників прийшов якийсь невідомий нікому ставленик влади. До нього немає ніякої довіри серед партнерів колишніх власників. Вони не одразу можуть погодитись з ним працювати. Уся раніше вибудувана система функціонування тепер вже націоналізованої компанії просто обвалиться», – переконаний економічний експерт Віктор Лисицький.

    Саме тому депутати, які не підтримують законопроекти про націоналізацію, попри всю парадоксальність ситуації, називають «п’ятою колоною Кремля» тих, хто подібні законопроекти лобіює. На їх думку, ухваленням цього законопроекту Росія хоче підірвати економіку України.

    У президентській фракції вже заявили, що не підтримуватимуть подібні провокаційні законопроекти, а це означає відсутність будь-яких шансів щодо їх ухвалення парламентом.

    Тут варто зазначити, що податки, сплачені російськими компаніями до українського бюджету, теж ідуть на фінансування наших військових та боротьбу проти російської агресії.

    Разом з тим, за діяльністю російських компаній в Україні сьогодні вже стежать СБУ та інші контролюючі органи. У разі підозри щодо фінансування тероризму, сепаратизму та інших антиукраїнських дій, буде проведено детальне розслідування із застосуванням до таких компаній та їхніх власників усіх передбачених українським законодавством санкцій.

    Теги: Росія законопроект націоналізація
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів