На вихід з Кабміну. Як збираються змінювати склад уряду

    17 Серпня, 2015 11:39
    Претензій до Кабінету Міністрів безліч, але поки змінювати збираються не весь уряд чи підхід до його формування, а лише окремих міністрів
    Арсеній Яценюк
    Фото: facebook.com/yatsenyuk.arseniy
    Арсеній Яценюк

    Українське політичне міжсезоння сколихнула заява прем'єр-міністра Арсенія Яценюка про швидкі зміни в складі уряду. Прем'єр обіцяє представити новий склад і нову структуру Кабміну вже у вересні. Про необхідність змін в уряді говорять всі представники правлячої коаліції, але така злагодженість на словах аж ніяк не гарантує швидких і якісних змін на ділі. Чергових великих політичних торгів – та ще й напередодні місцевих виборів – ніяк не уникнути.

    Яценюк бореться за рейтинг

    Переформатування складу Кабінету Міністрів у вересні вже анонсували президент Петро Порошенко і керівник фракції глави держави у Верховній Раді Юрій Луценко. Нардеп взагалі говорить про осінні зміни в уряді ще з травня. На початку червня підтвердив слова Луценка і Порошенко.

    «Проміжні результати наступного етапу спільної роботи будемо підводити восени. Під мікроскопом буде розглянуто діяльність кожного міністра. І я не виключаю, можливо, переформатування Кабінету міністрів», – говорив тоді президент.

    Через два місяці згадав про необхідність змін в уряді і його глава. Причому Яценюк явно намагається перехопити ініціативу в цьому питанні. Під час випуску програми «10 хвилин з прем'єр-міністром» він повідомив, що особисто заслухав звіти всіх міністерств і «поставив чіткі завдання кожному міністру в галузях, за які вони відповідають». За словами Яценюка, у вересні буде зрозуміло, що з цього виконано, і тоді він запропонує парламентській коаліції новий склад Кабміну і «нову, ефективну структуру українського уряду».

    Така заява в дусі демонстрації «сильної руки» пояснюється катастрофічним падінням рейтингу прем'єра та його політичної сили «Народний фронт». Українці пов'язують з урядом всі соціально-економічні проблеми й кризи, з якими їм довелося зіткнутися в поточному році. Через це Яценюк і його партія за рік пройшли шлях від переможців парламентських виборів з рейтингом у 22% до політсили з трипроцентною підтримкою населення.

    Розуміючи це, прем'єр намагається показати власну рішучість і налаштованість на кардинальні кроки, вихопивши з рук політичних конкурентів популярну ідею змін в уряді.

    «Яценюк читає соціологічні дослідження і розуміє, що рейтинг його політичної сили в межах статистичної похибки. Це прямий результат його діяльності, він безпосередньо ототожнюється з цією політичною силою. Звідси й такі заяви», – зазначив політолог Костянтин Матвієнко в коментарі UA1.

    Разом з тим, експерт пов'язує заяву прем'єра з його бажанням виступити виразником інтересів Заходу, який добре поінформований про стан справ в українській владі та не задоволений темпом реформ.

    Про відставку всього Кабінету Міністрів наразі не йдеться. Без звільнення Яценюка за власним бажанням це взагалі неможливо буде зробити, адже до грудня у Кабміну є імунітет.

    Політтехнолог Сергій Слободчук пояснює ініціативу Яценюка також тим, що той бачить загальну хвилю на зміну уряду, яка здіймається політсилами коаліції, та намагається підтримати загальний тренд, одночасно убезпечивши себе.

    «Яценюк має на увазі, що посада прем'єр-міністра розглядатися не буде. Мовляв, якісь окремі посади переглянемо, і все. Це спроба втриматися на посаді», – зазначив Слободчук в розмові з UA1.

    Тобто прем'єр намагається перевести вогонь із себе на міністрів, знайти винних і очолити боротьбу з ними.

    Перші в черзі

    Насамперед варто підкреслити, що про відставку всього Кабінету Міністрів наразі не йдеться. Без звільнення Яценюка за власним бажанням це взагалі буде зробити неможливо, адже до грудня у Кабміну є імунітет. Згідно з Конституцією, питання про відставку уряду не може бути розглянуте Верховною Радою протягом року після схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів. А програму діяльності Кабміну парламент підтримав 11 грудня 2014 року.

    Тому зміни, якщо й будуть, то в керівництві окремих міністерств.

    Першочергово парламенту необхідно буде визначитися з новим міністром екології. Попереднього керівника даного відомства Ігоря Шевченка Рада звільнила 2 липня. На вакантну посаду є багато бажаючих.

    Міністерство екології вважається квотою партії «Батьківщина». І хоча політична сила після скандалу з Шевченком всіляко публічно заперечувала свій зв'язок з ним, свою квоту в уряді Юлія Тимошенко навряд чи віддасть. «Батьківщина» на цій посаді хотіла б бачити екс-главу Міненерго Юрія Продана або народного депутата Віталія Дубіля.

    Радикальна партія, яка активно продавлювала звільнення Шевченка, хотіла б забрати цю посаду собі. Кандидатом від радикалів в Мінекології називають віце-прем'єра Валерія Вощевського, якому пророкують відставку з його нинішнього поста. Також в контексті екологічного відомства спливло прізвище Володимира Бучка, який довго трудився в апараті Мінекології. Бачити його міністром хоче частина фракції «Блок Петра Порошенка».

    Однак, навряд чи Мінекології піде з рук «Батьківщини» – фракція голосувала за проект змін до Конституції і для прийняття цього рішення у другому читанні восени голоси соратників Леді Ю президенту будуть теж вкрай потрібні. Хіба що партії буде запропоновано рівнозначний обмін цієї посади.

    Ще одним проблемним міністерством залишається МОЗ, керівник якого Олександр Квіташвілі на початку червня написав заяву про відставку. Правда, з тих пір про цю заяву так і забули, а Квіташвілі продовжує очолювати міністерство. Кандидатуру грузинського керівника було запропоновано президентом, від якого чекають ініціативи і щодо наступника.

    У розпал подій навколо Квіташвілі саме БПП заявила, що запропонувала розглянути відставку міністра. Але з урахуванням того, як шум навколо голови МОЗ стих, можна припустити, що збереже він свій пост і восени. Кандидатів же на проблемну посаду називають масу: від традиційної в таких випадках Ольги Богомолець до екс-заступника глави відомства Василя Лазорішенца.

    Арсенію Яценюку напевно хотілося б бачити серед перших кандидатів на звільнення і міністра енергетики Володимира Демчишина. Арсеній Петрович вже особливо й не приховує конфлікт з міністром, регулярно перебраніваясь з ним на засіданнях уряду.

    Демчишин – ставленик Порошенка, і у президента до нього особливих претензій немає. Сергій Слободчук переконаний, що навіть теоретичне звільнення Демчишина кардинально ситуацію не змінить.

    «Посаду міністра енергетики Порошенко не віддасть. Демчишина можуть поміняти, але на фігуру з оточення президента, тобто на свого. Смислу вимагати відставки Демчишина у інших членів коаліції взагалі немає – їм посада не дістанеться», – вважає політтехнолог.

    За сучасних умов українська влада сильно залежить від західних партнерів, зокрема й у кадрових питаннях.

    Давно пророкують на посаду віце-прем'єра в Кабмін Ігоря Кононенка. Найближчий соратник президента в парламенті займався організацією роботи фракції БПП і відповідав за її зв'язок з Банковою. Тепер в Раду зайде Сергій Березенко, якого від початку й направляли в парламент через жерло виборів у 205 окрузі для заміщення Кононенко. В уряді Кононенко потрібен президенту, як власне і в Раді, в якості «своєї надійної людини», також він може курирувати енергетику і транспорт.

    Крім того, в умовній зоні ризику віце-прем'єр з гуманітарних питань – міністр культури В'ячеслав Кириленко. Цікаво, що на його місце мітить Юрій Стець. Необхідність існування очолюваного ним міністерства інформації викликає у багатьох експертів великі сумніви.

    Хто може спати спокійно

    Не варто забувати, що за сучасних умов українська влада сильно залежить від західних партнерів, зокрема й у кадрових питаннях. Міністрам, які задовольняють США і ЄС, не варто турбуватися з приводу своїх посад.

    У липні в мережі навіть було опубліковано лист американського сенатора Річарда Дурбіна Яценюку, в якому він наполегливо радить прем'єру, кого в уряді зберегти, а кого можна звільняти. І хоч Яценюк назвав лист фейком, дивуватися таким розкладам сьогодні не варто.

    Міністр фінансів Наталія Яресько, міністр економіки Айварас Абромавічус, міністр аграрної політики Олексій Павленко та міністр інфраструктури Андрій Пивоварський на Заході в пошані. Хоча в Україні до того ж Абромавічуса й Пивоварського претензій вистачає.

    Міністерства оборони та закордонних справ належать до компетенції президента, і про невдоволення роботою їхніх нинішніх керівників глава держави не говорив.

    До групи Яценюка в Кабміні слід віднести міністра юстиції Павла Петренка, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і міністра Кабінету міністрів Анну Онищенко. Вони в уряді, поки Арсеній Петрович обіймає посаду прем'єр-міністра, хоча того ж Авакова Порошенко з радістю замінив би на свою людину, що вже намагався зробити раніше.

    Залишається міністр освіти Сергій Квіт та міністр соцполітики Павло Розенко, робота яких не викликає особливих нарікань у жодної політсили. А також віце-прем'єр – міністр регіонального розвитку і ЖКГ Геннадій Зубко та міністр спорту Ігор Жданов, зміна яких якщо й відбудеться, то не стане особливо резонансною.

    Сергій Слободчук припускає, що у вересні деякі посади в Кабміні можуть перерозподілити між малими фракціями коаліції: Радикальною партією, «Батьківщиною» і «Самопоміччю» – «в обмін на голоси за важливі для влади закони».

    Пережити місцеві вибори

    Українські політики активно намагаються закинути в маси тезу про те, що кардинальних змін в уряді варто чекати після місцевих виборів, які заплановано на 25 жовтня. Прихильники такої ідеї вважають, що місцеві вибори продемонструють підтримку населенням тих чи інших політичних сил, та з їх урахуванням мають бути перерозподілені посади в Кабміні. Громадську думку всіляко готують до сприйняття такої аргументації.

    Влада затіяла черговий косметичний ремонт старої системи, не маючи наміру її руйнувати.

    Насамперед говорять про це в «Блоці Петра Порошенка«, «Батьківщині» та «Самопомочі», які розраховують на зростання популярності й гарні результати на виборах. Поживитися вони збираються в першу чергу за рахунок квот «Народного фронту», що вважається аутсайдером нової виборчої кампанії.

    Сергій Слободчук вважає таку позицію політиків чистої води маніпуляцією. Політтехнолог нагадав, що в Україні результати місцевих виборів не мають жодної прив'язки до складу Кабінету Міністрів, і жодних юридичних підстав для переділу уряду після них не настане.

    «Партія «Народний фронт» може взагалі не брати участі у місцевих виборах. На позиції НФ у коаліції та право Яценюка керувати Кабміном це взагалі ніяк не вплине», – упевнений Слободчук.

    Однак ця тема буде активно педалюватись найближчими місяцями.

    Система квот і часток в українській владі створила ситуацію, коли на вищі посади в державі часто призначаються люди не за професійними характеристиками, а за наближеністю до певної групи впливу.

    Заміна виконавців у рамках існуючих квот не призведе до кардинальних змін, адже у роботі кожен новий міністр буде орієнтуватися в першу чергу на людей, яким він зобов'язаний своїм призначенням. Виходить, що влада затіяла черговий косметичний ремонт старої системи, не маючи наміру її руйнувати.

    Теги: Порошенко Арсеній Яценюк Батьківщина БПП Самопоміч Народний Фронт місцеві вибори Кабмін
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів