На сухому пайку. Криза ринку роздрібної торгівлі

    17 Липня, 2015 14:41
    У першому півріччі 2015 року відкрилося близько 140 продовольчих магазинів – вдвічі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Деякі з мереж на межі банкрутства

    Мережі сучасних продовольчих магазинів істотно сповільнили свій розвиток. Про це свідчать дані дослідницької компанії GT PartnersUkraine. За інформацією аналітиків, якщо в першому півріччі 2014 року гравці ринку відкрили 211 торгових точок, то за шість місяців цього року – всього близько 140.

    Такого значного сповільнення темпів розвитку директор GT PartnersUkraine Ігор Гугля не пригадує. «Очевидним є істотне уповільнення експансії мереж на ринок», – говорить він.

    Експерти впевнені, що розвиток ринку гальмують падіння купівельної спроможності та курсові гойдалки. Крім того, ситуація у банківській сфері не сприяє видачі кредитів, а на власні гроші можуть розвиватися далеко не всі оператори.

    «Зросли видатки на запуск торгових точок, а банки кредитів не дають або дають під високі відсотки», – поскаржився директор однієї з мереж супермаркетів, що побажав залишитися неназваним.

    Посилення конкуренції

    Природно, що всі ці фактори призводять до того, що конкуренція, якої до цього на ринку принципово не було, посилюється.

    «Ще зовсім недавно продуктові рітейлери не розглядали один одного, як конкурентів. Вони ставилися один до одного, як до гравців, які протистоять постачальникам і споживачам, – пояснює Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж. – Зараз ситуація дуже повільно, але починає змінюватися».

    Нова тенденція на ринку рітейлу – поступова зміна формату магазинів, що відкриваються операторами. Більшість нових торговельних точок – «магазини біля дому».

    «Мене вкрай дивує значне посилення конкуренції в Києві та вражає, як це питання вирішує, скажімо, «Сільпо», скуповуючи конкурентів. Приміром, на Оболоні є місця, де на вулиці можна побачити відразу три супермаркети цієї мережі», – зазначає Олександр Ланецький, директор консалтингової компанії RetaiNet.

    Втім, FozzyGroup (торгові марки Fozzy, «Сільпо», «Фора» і «Бумі-маркет») не приховує своїх планів стати найактивнішим продуктовим рітейлером в Києві найближчим часом. І, схоже, подібна тактика себе вже виправдала.

    За підсумками першого півріччя група компаній відкрила в Україні 22 магазини та стала лідером за темпами розвитку, залишивши позаду мережу супермаркетів «Наш край», яка розширилася на 12 торгових точок, а також свого головного конкурента – продовольчого рітейлера «АТБ», який відкрив всього 10 магазинів.

    Щоправда, за даними GT PartnersUkraine, «АТБ» продовжує зберігати лідерські позиції за загальною кількістю магазинів. Навіть втративши понад 150 торгових точок на непідконтрольній Україні території Донбасу та Криму, за підсумками першого півріччя мережа налічувала 741 магазин, тоді як FozzyGroup – 489, «Наш край» – 179 магазинів.

    Ще одна тенденція на ринку рітейлу – поступова зміна формату магазинів, що відкриваються операторами. Більшість нових торговельних точок – «магазини біля дому». На них зараз припадає близько 3/4 від загальної кількості відкритих об'єктів.

    «Наприклад, тільки за останні півроку львівська, досить молода мережа мінімаркетів «Близенько» відкрила 10 «магазинів біля дому», тим самим розділивши третє місце за темпами розвитку з мережею «АТБ», – повідомив Ігор Гугля.

    У зміні пріоритетів щодо формату свою роль зіграла відсутність належних великих приміщень – останнім часом в Україні будується все менше нових об'єктів торговельної нерухомості. Однак основна причина, за словами експертів, все ж носить економічний характер.

    «У відкриття одного «магазину біля дому» необхідно вкласти близько 1 млн грн, в супермаркет – 8-12 млн грн, а в гіпермаркет – близько 24 млн грн», – наводить простий розрахунок Олександр Ланецький.

    У режимі економії

    Деякі експерти пояснюють застій у розвитку мереж ще й тим, що ринок продовольчого роздробу практично насичений. Адже в умовах, коли роздрібний товарообіг скоротився з січня по травень, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на 25,4% (до 182,219 млрд грн) розвиватися мережам особливо нікуди.

    «Ми не плануємо відкривати цього року нових магазинів. Вирішили зосередитися на ремонті вже існуючих. Все-таки ми найстаріша мережа на ринку. Та й економічна ситуація в країні розширенню не сприяє», – говорить Євген Кулинич, генеральний директор роздрібної мережі «Фуршет».

    Найбільшого впливу кризи зазнали такі категорії, як риба і морепродукти, м'ясо, овочі та фрукти. В середньому, 30% покупців почали менше купувати ці категорії товарів.

    «Зараз, як і в кризу 2009 року, покупці почали ходити до супермаркетів частіше, але купують тільки найнеобхідніші продукти», – зазначила в інтерв'ю UA1 Наталія Азюковская, виконавчий директор компанії «Омега» (керує мережею супермаркетів Varus).

    При цьому заощаджують українці на товарах, які можуть замінити більш дешевим аналогом – як у продовольчій групі, так і непродовольчій, а також на товарах, від покупки яких можна відмовитися.

    «Зі свіжих продуктів найбільшого впливу кризи зазнали такі категорії, як риба і морепродукти, м'ясо, овочі та фрукти. В середньому, 30% покупців почали менше купувати ці категорії товарів. При цьому більше ніж на 50% збільшилися штучні продажі м'ясних консервів і паштетів. Скоротилося споживання кондитерських товарів власного виробництва, проте, майже на 25% збільшилися продажі цукерок і солодощів. Більше стали споживати привізний хліб – дешевший, порівняно з хлібом власного виробництва», – навела приклад Наталя Азюковская.

    На повідку у попиту

    Враховуючи зміни уподобань покупців, супермаркети продовжують переглядати або скорочувати асортимент товарів на полицях.

    «Асортиментний перелік у нашій мережі коригується постійно. Присутність того чи іншого товару на полиці визначається, насамперед, споживчим попитом. Продукція з недостатніми показниками продажів виводиться з асортименту, її замінює новий товар», – розповідає Ганна Лічман, начальник відділу зв'язків з громадськістю та пресою корпорації «АТБ».

    Великі мережі почали самостійно імпортувати товар з-за кордону, відмовляючись від послуг посередників.

    «Ми переглянули всю асортиментну матрицю і були змушені її скоротити до 20% в деяких категоріях, при цьому доклали максимум зусиль, щоб закрити всі потреби наших клієнтів», – говорить Наталія Азюковская.

    До речі, деякі великі мережі почали самостійно імпортувати товар з-за кордону, відмовляючись від послуг посередників.

    Наприклад, FozzyGroup зміцнила позиції власного імпорту – «Власний імпорт без посередників», збільшивши у 2014 році кількість постачальників по всьому світу до 580 компаній-виробників.

    «На кінець 2014 року «Власний імпорт без посередників» включав понад 6000 артикулів асортименту постійних товарів і 1500 сезонних», – наголошується на сайті групи.

    В асортименті продукції супермаркетів збільшується також процент власних торговельних марок (ВТМ). У порівнянні з минулим роком їх частка в загальному товарообігу зросла на 3%, як і частка акційних товарів.

    «У 2014 році лінійка товарів ВТМ розширилася до 2350 найменувань продукції у 380 категоріях. Понад 20 нових категорій випущено в середньому ціновому сегменті під ТМ «Премія» і «ПреміяРікіТікі». На поточний момент у торговельних мережах продається продукція під одинадцятьма ВТМ», – підводить підсумки минулого року FozzyGroup.

    Найбільша частка ВТМ, за словами фахівців, у крупах, борошні та цукрі – там, де брендозалежність дуже низька. У таких групах цей показник сягає до 90% в обороті. Значну частку ВТМ займає також в кондитерській групі та плодово-овочевих консервах, рибній консервації, соліннях і сухофруктах.

    В асортименті продукції супермаркетів збільшується також процент власних торговельних марок.

    «Найголовніше – це правильне розуміння своїх клієнтів та їх потреб. 80% споживачів залежать тією чи іншою мірою від ціни. Раджу концентруватися на місцевих виробниках (які не залежать від імпорту, будемо сподіватися) з різних регіонів. І я б не грався із заморськими продуктами, як консерви, наприклад, які масово везли і везуть з Китаю», – радить Олександр Ланецький.

    Втім, гратися із заморськими продуктами не можуть собі дозволити все більше мереж. Їхні борги перед постачальниками й так обчислюються мільйонами гривень. «Одна з великих мереж заборгувала постачальникам 300 млн грн. Наразі вона почала процедуру банкрутства, намагаючись таким чином позбавиться від боргів», – говорить Олексій Дорошенко.

    За словами експерта, у багатьох мереж зараз внутрішні фінансові проблеми, які не дозволяють їм розвиватися, тому випадки банкрутства будуть лише частішати.

    Теги: АТБ подорожчання криза продовольчий ринок рітейл FozzyGroup
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів