На потоках. Хто такий Геннадій Москаль насправді

    29 Березня, 2018 12:10
    Контрабанда в зоні АТО Луганської області – це сотні мільйонів гривень на рік. Контрабанда на Закарпатті – не менше. І обидва регіони пов'язує одне прізвище – Москаль

    Правдоруб «з народу», звичайний сільський дядько, патріот, який і матюками може обкласти, і дулю сепаратисту скрутити, і з небезпечними бандитами розібратися – генерал-лейтенант міліції Геннадій Москаль десятиліттями створював для себе такий імідж.

    Але за ретельно вибудованим образом сільського простачка криється хитрий, розважливий, злопам'ятний і мстивий функціонер з генеральськими погонами – продукт каральної міліцейської системи, а також великий шанувальник президентства Кучми, який спритно лавірує між політичними угрупованнями.

    Багато в чому завдяки цьому вмінню він зміг «пересидіти» трьох президентів – Кучму, Ющенка і Януковича. А також обзавестися трьома квартирами, одна з яких знаходиться в Румунії, та солідними статки, прихованими від цікавих очей в активах дружини.

    Заслужений юрист України і кандидат юридичних наук Москаль нехтує вимогами закону декларувати майно членів сім'ї, навіть якщо вони не живуть разом. У жодній його електронній декларації немає згадок про його дружину, хоча генерал підтверджує, що одружений і дружина живе в Чернівцях.

    Про добробут генеральської дружини можна судити лише опосередковано: в листопаді 2013 року чернівецьку квартиру Москаля обікрали. Серед вкраденого майна згадували шубу і коштовності дружини. Кажуть, вона дуже заможна жінка.

    Зараз цей «політик сільського рівня», як він сам себе називає, чудово почувається за Порошенка, вміло лавіруючи між інтересами потрібних йому людей з «Народного фронту» і оточенням президента.

    Останні роки прізвище його найчастіше фігурує у прив'язці до слова «контрабанда», де б він не працював – чи то в зоні АТО, чи в Закарпатті, де Москаль трудиться главою обладміністрації.

    До речі, незважаючи на тяжку ношу згаданої посади, про що Москаль постійно говорить, він попросив Порошенка залишити його у цьому кріслі після досягнення пенсійного віку 65 років. Що президент і зробив – до 2019 року посаду Москалю забезпечено.

    UA1 відкриває секрети чиновницького довгожительства Геннадія Москаля, який залишається на плаву незалежно від зміни політичних орієнтирів, команд і декларованих цілей.

    Довга дорога в АТО

    Люди, які працювали з Москалем за часів Кучми, кажуть, що Геннадій Геннадійович завжди намагався бути якомога ближче до перших осіб держави і впливових чиновників.

    При цьому він був неперебірливим: одним із тих, на кого рівнявся Москаль, був міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, фігурант кримінальної справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

    Але навіть кумир Геннадія Геннадійовича не завжди витримував потоки лестощів. Розповідали, що під час одного з візитів Кучми до Криму в кінці дев'яностих, Кравченко висадив свого заступника, начальника Головного управління МВС в Криму Москаля просто посеред траси – дуже вже той був нав'язливим.

    До цього ж періоду відносять загострення боротьби зі злочинністю на півострові – досягнення на цьому фронті Москаль традиційно приписує особисто собі.

    Він вдало налагодив зв'язки з лідерами двох найбільших угруповань Криму – «Башмаки» і «Сейлем». З того часу збереглися спільні фото сяючого Москаля з не менш сяючим Рувимом Ароном, хрещеним батьком «Башмаков».

    Розповідають, що в якийсь момент «Башмаки» стали незговірливими, і Москаль, використовуючи їх конкурентів із «Сейлема», практично ліквідував банду. Задоволеними залишилися всі: Москаль отримав лаври переможця кривавого ОЗУ, а «Сейлем» позбулися конкурентів.

    До речі, саме до цього угруповання входив Сергій Аксьонов «Гоблін», нині глава окупаційної адміністрації Криму. За інформацією Юрія Мєшкова, який в 90-х намагався стати президентом Криму, Аксьонов співпрацював з Москалем.

    Як би там не було, з перемогою Помаранчевої революції ситуація для Москаля змінилася. Після того, як гаряче шанований ним Юрій Кравченко за офіційною версією самовбився двома пострілами в голову, Геннадій Геннадійович раптом дуже полюбив нову владу на чолі з Віктором Ющенком.

    Після всіх пережитих жахів кучмізму Москаль продовжив свою кар'єру в міліції, а потім став головою Луганської області і полум'яним провідником ющенківських ідей у регіоні.

    Тоді Москаль скаржився на нестерпні умови роботи і нещадні гоніння з боку представників «Партії регіонів», які повністю контролювали Луганщину.

    Однак, відразу ж після звільнення з цієї посади за власним бажанням держслужбовець Геннадій Москаль, котрий зазнав стільки утисків від підступних «регіоналів», які викачують з Луганської області мільйони доларів чорної готівки, купує квартиру в Румунії. Треба ж якось стрес знімати.

    Подальшу кар'єру генерал пов'язав з політикою – спочатку в проекті Луценка «Народна самооборона», який давав йому гарантію проходження в парламент і депутатську недоторканність, потім під прапором Яценюківського «Фронту змін» з подальшим злиттям із «Батьківщиною».

    У результаті Москаля знали всі, і коли в 2014-му в Адміністрації Порошенка постало питання, кого послати в Луганську область, вирішили, що кращої кандидатури годі й шукати. У «Народному фронті» також були не проти. У цьому призначенні кожен мав свій інтерес, і Москаль зі своїм умінням догодити всім, виявився доречним. Тим більше, що регіон для нього був уже знайомим.

    Потоки контрабанди на десятки мільйонів гривень і боротьба за контроль над блок-постами на лінії розмежування, що ознаменувалася не одним гучним замахом і вбивством – такі реалії Луганської області часів губернаторства Москаля. І це не наша суб'єктивна думка – про це говорять заголовки новин Луганщини періоду 2014-2015 років.

    На потоках

    Людина, яка створила все те, що сьогодні називається Луганською областю, досвідчений управлінець і господарник – так пафосно характеризував генерала міліції Геннадія Москаля його колега генерал міліції Анатолій Науменко, начальник Управління МВС в Луганській області. Саме його прізвище пов'язують з кривавою боротьбою за сфери впливу над контрабандними потоками в АТО.

    Іншу думку про генерал-губернатора Луганщини UA1 висловив підлеглий Науменка, заступник командира батальйону «Торнадо» Микола Цукур: «Коли ви розмовляєте з Москалем, вам здається, що це в дошку свій хлопець. Він викликає прихильність до себе на «ура», матюками гне по-селянськи. Але фактично цей генерал досить – непроста людина, якщо торкнутися його історії».



    Одним з перших кроків Москаля на посаді голови Луганської області було налагодження гарних стосунків з добробатами, в першу чергу, з «Айдаром».

    Все було чудово доти, доки добровольці не почали ставити запитання – а що можна провозити через лінію розмежування, що вважати контрабандою, а що ні, кому йдуть вантажі? Тому що за сплачену на блок-постах мзду фури з алкоголем, продуктами, медикаментами без проблем шастали туди-сюди.

    Генерал Москаль за своїм звичаєм гнув матюки і в пориві показного патріотизму розпорядився перекрити рух вантажного транспорту через лінію розмежування.

    Зрозуміло, розцінки на блок-постах злетіли в десятки разів. За словами екс-глави Луганської області Георгія Туки, який змінив на цій посаді Москаля, йшлося про суми від 500 млн до 1,5 млрд гривень в рік. І контролювати пропуск товарів хотіли всі – і ЗСУ, і місцеві силовики, і чиновники обласної адміністрації.

    «Ми звернулися до Москаля, коли пішла контрабанда, – розповідає UA1 Цукур. – Москаль каже – це наше майно, потрібно його вивозити, потрібно пропускати. Ми запитуємо, хто зустрічатиме буде, кому передавати? А він – ви перевірили і відпустили, нехай їдуть далі. Нас це насторожило».

    Коли запитання з боку добровольців стали занадто нав'язливими, генерал-правдоруб раптом прозрів: виявляється, його вчорашні товариші зовсім не патріоти, а мародери і злочинці, яких треба негайно роззброїти і вивести за межі ввіреної йому області. Але що так сильно зачепило генерала?

    «Москаль, за певною інформацією, мав кілька заводів на території ЛНР разом з Науменком, – розповідає UA1 екс-підлеглий Науменка комбат «Торнадо» Руслан Оніщенко. – Один завод розливав горілку з російського дешевого спирту, ця горілка йшла на територію України, нею поїли всю першу лінію бійців. Також наркота – метадон та амфетамін. Я не був на цих заводах, але я можу це підтвердити тим, що Науменко і Москаль ретельно охороняли завезення горілки і метадону на нашу територію».

    Ще однією рікою грошей на Луганщині була торгівля вугіллям. Перевагу віддавали завезенню з окупованої території дешевого вугілля з нелегальних копанок. Водночас, шахти, що залишилися на підконтрольній території, простоювали через переповнені склади.

    «На шахті Горська, на шахті Тошківська лежали гори вугілля, просто гори, – свідчить Цукур. – Шахтарі п'яти шахт хотіли вийти у Сєвєродонецьку і Москалю висловити все в обличчя. Йшлося про блокування поставок з того боку і п'ятитисячний мітинг. Вони боялися, що проти них буде задіяно міліцію, і «Торнадо» гарантував, що їх ніхто не чіпатиме. Москаль викликав Матіоса і сказав – зроби щось з ними (з бійцями «Торнадо» – ред.), бо вони влаштують тут бунт».

    При цьому генерал-губернатор, як досвідчений оперативник, намагався триматися осторонь від слизьких ситуацій, доручаючи всю чорнову роботу наближеним чиновникам.

    «Я намагався зайти до Москаля, вже був у приймальні. Але вийшла секретарка і сказала, що говорити він зі мною буде тільки після того, як я поговорю з Науменком. Ось передзвонить Науменко Москалю, тоді він вас і прийме. По-іншому він не спілкувався», – згадує Цукур.

    Побоюючись неприємностей, генерал-губернатор діяв виключно через своє оточення. А воно у нього було ще тим, і генерал Науменко – не єдиний одіозний персонаж.

    У березні 2015 року Москаль підписав призначення своїм заступником Михайла Пухтаєвича, який у себе на батьківщині, в Житомирі, більше відомий як Міша Лампочка.

    Він перебуває під слідством вже сім років за шахрайство з кредитами і незаконний видобуток піску. І навряд чи міліцейський генерал Москаль, не дивлячись, підписав таке призначення. Говорили, ці дві людини чудово спрацювалися.

    Ще одним заступником Москаля був Юрій Клименко, екс-співробітник СБУ, якого називали одним із королів контрабанди в зоні АТО. У своїх розслідуваннях його згадував розстріляний співробітник СБУ Андрій Галущенко. Але, попри неоднозначну репутацію Клименка, Москаль після свого звільнення готовий був підтримати його кандидатуру на посаді голови Луганської області.

    Ще один одіозний персонаж, який користувався особистим заступництвом Москаля, – глава КП Луганська обласна «Фармація» Юліана Яблунівська. Вона відома тим, що в окупованому Луганську організовувала склад медикаментів і займалася видачею ліків бойовикам. За нею теж тягнувся давній шлейф скандалів з «відкатами» і крадіжками медикаментів.

    Москаль взяв цю нещасну жінку під свою опіку і з бюджету області сплатив борги аптечної мережі «Фармації» – тієї її частини, яка залишилася на окупованій території.

    Хто знає, в скількох ще аферах спливло б прізвище Москаля, якби на самому піку скандалів його не звільнили з посади голови Луганської області. Кажуть, це рішення в Адміністрації Порошенка ухвалили задовго до перекидання Москаля в Закарпаття, настільки стало «жарко» на Луганщині.

    Імідж влади в цьому регіоні мав якнайшвидше покращити екс-волонтер Георгій Тука, який змінив Москаля. Ознайомившись зі справами попередника, Тука навідріз відмовлявся публічно оцінювати його діяльність. Хоча близькі до нього люди говорили, що оцінка ця була, м'яко кажучи, не дуже позитивною. Показово, що одним з перших кроків Туки було звільнення Пухтаєвича, заступника Москаля.

    Своєю чергою, Москаль не дуже приховував неприязнь до Туки, що змінив його на такій чудовій посаді, про яку він досі згадує з легким смутком. Генерал-губернатора прорвало в грудні 2017-го: він назвав Туку недорозвиненим, безграмотним, ідіотом і погрожував «набити морду».

    Примітно, що відгомони контрабандної теми наздогнали Москаля і в Закарпатті. У серпні 2017 року підозри в контрабанді сигарет з ОРДЛО, до якої нібито причетний і Москаль, озвучила Надія Савченко.

    Заслужений юрист України Москаль назвав це наклепом і пообіцяв подати на нардепа до суду, щоб притягнути до відповідальності. Але так цього й не зробив.

    І знову контрабанда

    За офіційною версією президент поставив перед Москалем завдання побороти контрабанду на Закарпатті. Генерал узяв під козирок і менш ніж через рік відзвітував – з контрабандою в регіоні повністю покінчено.

    Вмикаючи свій улюблений образ сільського простачка, Москаль здивовано знизував плечима і запитував: а що туди з України везти? Нічого. Ну, бурштин. Ну, ліс. Тож – немає контрабанди.

    А в середині листопада 2017 року силовики провели масштабну спецоперацію з протидії контрабанді на Закарпатті. Було задіяно 300 осіб, бронетехніка, вертольоти. Москаль був шокований.

    За кілька днів він вкотре заявив, що контрабанди у ввіреному йому регіоні немає, а операція силовиків – це окозамилювання. А ЗМІ, на думку Москаля, «зробили із Закарпаття Сицилію, а з якогось сільського вуйка А. Горвата – Аль Капоне».

    Для розуміння ситуації: згаданий генералом «сільський вуйко» Аттіла Горват, більш відомий як «Докі», був королем контрабанди, який контролював силовиків і чиновників Берегівського району Закарпаття.

    Він курирував контрабанду наркотиків, сигарет, бурштину та переправлення нелегалів. Під час затримання у цього безневинного «вуйка» виявили тепловізор, а під час обшуку будинку – зброю, боєприпаси і гори готівки.

    Ще одне явище, яке Москаль, за його словами, успішно ліквідував, – незаконна вирубка лісу. У кожному своєму інтерв'ю, не моргнувши, він стверджує, що масова вирубка – це вигадка. Мовляв, піде людина вночі в ліс, зрубає одне-два дерева, і все. І це – попри очевидні факти з фото- та відеопідтвердженнями промислової вирубки цінних порід дерева.

    При цьому весь бізнес з вирубкою та продажем лісу в Закарпатті пов'язують з правою рукою Яценюка, главою парламентської фракції «Народного фронту» Максимом Бурбаком, земляком Москаля, з яким він у гарних стосунках.

    Але крім торгівлі лісом і контрабанди через «діри» в кордоні Закарпаття славиться ще одним джерелом неврахованих доходів – митницею. На прозорі натяки про пильний інтерес Москаля до цієї сфери, глава області незмінно відповідає: все вирішує Київ, а митницею завідують «вінницькі», мене туди й близько не підпускають.

    Образа Москаля на «вінницьких», які витіснили наближених до глави області митників, була безмірною. Він оголосив, що подасть у відставку, якщо на митницю не повернуть його людей. Зокрема, йшлося про звільненого працівника Закарпатської митниці Володимира Колесникова, екс-заступника начальника Донецького УБОЗу.

    Примітно, що свого часу міністр МВС Юрій Луценко особисто курирував кримінальну справу щодо керівництва цієї організації, маючи на руках докази у вимаганні та хабарництві, і навіть прилітав для цього в Донецьк. Але після розмови Луценка з оточенням Ріната Ахметова справа «заглохла».

    Схоже, не вміє генерал Москаль обходитися без одіозних персон у своєму оточенні. Втім, як і без одіозних перших заступників: перший заступник голови Закарпатської області Іван Дуран, екс-співробітник СБУ, задекларував на банківському рахунку 400 тис. євро. Це крім трьох земельних ділянок і будинку.

    А ще, за інформацією проекту «Наші гроші», у його дружини є дві квартири, магазин-бар і дорогий позашляховик. Пощастило й тестю з тещею, які ніколи не займалися бізнесом, – у них два будинки на 200 та майже 300 «квадратів» і дорогий позашляховик.

    Сам Москаль продовжує вдавати з себе звичайного сільського функціонера, який відповідає за захист від паводків, дороги, школи і благополуччя селян. А в будь-якій потенційно небезпечній для себе ситуації заявляє, що він – людина маленька і все вирішує Київ. Все-таки чуття і досвід старого оперативника не проп'єш.


    Редакція інтернет-видання UA1 пропонує всім згаданим у статті особам надати коментарі та висловити власну точку зору щодо описаних подій і фактів.

    Теги : АТО контрабанда Савченко МВС СБУ Порошенко Айдар Москаль Луганська область Кучма анатолій матіос Торнадо Луганська ОДА Закарпатська область Ющенко Закарпатська ОДА Анатолій Науменко Микола Цукур (Мисливець) Юрій Клименко
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів