На межі. Як політтехнологи Порошенка ділять країну

    27 Лютого, 2019 08:40
    Теза штабу президента «Або я, або Путін» розділяє українців на патріотів і ворогів народу. Фактично йдеться про безпеку тих, хто не голосує за Порошенка

    Здатність протистояти армії РФ, загроза повномасштабного російського вторгнення, здача інтересів України Путіну і пов'язані з цим втрата суверенітету, крах економіки та всієї національної держави – за спостереженнями більшості політекспертів, нинішня передвиборча кампанія Порошенка будується виключно на страхові.

    «Сьогодні головна маніпуляція – це маніпуляція емоціями, зокрема страхом, – констатує політолог Олег Саакян. – Професійну предметну дискусію підмінено маніпуляцією страхом, навішуванням ярлика «Путін» на будь-кого, хто не згоден з владою».

    Зворотний бік цієї політтехнології – розкол суспільства за політичними уподобаннями. У нинішній ситуації щоденного нагнітання істерії, страху і агресії, це може призвести до неконтрольованих процесів.

    «Виходить, що ті громадяни, хто голосують за Порошенка, голосують за Україну. А ті, хто за нього не голосують, виходить, готові вибрати Путіна, – пояснює Саакян. – За цим ховається вододіл суспільства, людей привчають до ідеї насильства за політичними поглядами».

    Про надзвичайну небезпеку активного просування політтехнології непримиренного розколу суспільства за політичними поглядами говорить і політолог Володимир Фесенко.

    «Суспільство перебуває в стані політичного неврозу. З одного боку, є депресія, тотальна недовіра, з іншого боку, у частини людей накопичується агресія, – ділиться він своїми спостереженнями. – Якщо зараз спровокувати агресію, це може погано скінчиться, причому для всіх, включаючи чинного президента».

    На його думку, гра на агресії завжди небезпечна. Але що найбільше турбує – провокування прямих агресивних насильницьких дій, до яких залучають представників праворадикальних структур.

    «Порошенко пішов шляхом зростання напруженості, – погоджується з колегами політолог Віктор Небоженко. – Сьогодні ми вперше зіткнулися з ситуацією, коли участь у виборчій кампанії стає небезпечною для виборців, активістів, опозиції. Це погано, тому що таким чином розширюються можливості для фальсифікації».

    На межі вибуху

    Політтехнологію з просування тези про безальтернативність Петра Порошенка почали відігравати ще в 2017 році. Тоді політексперти Банкової вперше почали вкидати у суспільство пробний постулат про те, що Порошенко – це Україна. Хто за Порошенка, той за Україну.

    За кілька місяців до виборів ці напрацювання знайшли вже зримі й конкретні образи: або Порошенко, або Путін. Хто проти Порошенка, той за Путіна і здачу інтересів України.

    Таким чином, розкол суспільства став основою виборчої кампанії Порошенка, як і прогнозували більшість політологів. Чим більше роз'єднане суспільство, чим дрібніше воно роздроблене на протиборчі групи, тим легше втримати владу.

    Розкол за принципом «схід-захід», як це було в 2010-му, сьогодні не працює, оскільки частина східних областей відсічені окупацією. Мова і релігія можуть зіграти свою роль у розколі, але відійшли на другий план, порівняно з нагальними економічними і соціальними проблемами людей.

    Дієвим механізмом залишилося лише нагнітання страху і радикалізація суспільства. До застосування цієї технології готувалися заздалегідь і тепер успішно її використовують.

    «Це свідоме рішення, – впевнений Небоженко. – Нас цілий рік готували до того, що країна ось-ось потрапить у прірву державного перевороту. Коли був тимчасовий табір під Радою, нам говорили, що виділено 300 тисяч доларів на підрив української державності. Потім в калюжі свинячої крові показали Бабченка і сказали, що вороги готують державний переворот, але потім кудись це все поділося. Потім зловили Савченко... Цілий рік великі люди з АП і ГПУ постійно нагнітали пристрасті».

    На думку політолога, це шлях до дестабілізації виборчого процесу, зростання політичної напруженості, і все може закінчитися перенесенням виборчої боротьби на вулиці.

    «Багато людей пройшли АТО і контролюються місцевими чиновниками. І вони будуть діяти. Це наступний етап еволюції тітушок. Усе це призведе до неконтрольованих процесів», – вважає Небоженко.

    А Фесенко нагадує, що зловживання брудними політтехнологіями і адмінресурсом призвели до політичної кризи в 2004 і 2013 роках. І зараз ситуація може повторитися з урахуванням зростання негативних критичних настроїв у суспільстві.

    Власне, на можливість масових акцій протесту вже натякнула Юлія Тимошенко на своїй останній прес-конференції, присвяченій фальсифікації виборів.

    «Ненависть до цієї влади досягла апогею. Мені зрозумілий стан людей. Можу просто передбачити, що якщо президент буде використовувати підкуп, адмінресурс, брудні гроші, то знаючи українське суспільство, можу стверджувати, що воно цього не потерпить. Українці вміють боротися за свою державу», – заявила лідерка «Батьківщини».

    Ось тільки якщо взимку 2014-го боротьба йшла між корумпованою владою і суспільством, то тепер все зведеться до того, що обидві до межі радикалізовані частини цього суспільства будуть боротися між собою під оплески такої ж корумпованої влади.

    Стримуючий фактор

    Незважаючи на всі спроби команди передвиборчого штабу президента забезпечити Порошенку другий президентський термін будь-якою ціною, аж до кардинального розколу суспільства і небезпечного балансування на межі соціального вибуху, низка стримуючих факторів поки залишається.

    На думку Небоженка, одним з найбільш значущих аргументів є позиція західних партнерів – не допускати в Україні формування авторитаризму.

    Уже сьогодні висловлювання західних політиків, які АП не може контролювати, ідуть, м'яко кажучи, врозріз із пропагандою президентського штабу.

    Це всередині країни Порошенко «єдиний рятівник України», а західні політики дедалі частіше роблять акцент на підтримці нашої країни незалежно від того, хто стане наступним президентом.

    UA1 поцікавився у президентського політтехнолога і за сумісництвом прес-секретаря виборчого штабу Порошенка Олега Медведєва, як співвідносяться такі заяви з тезою про унікальну незамінність Порошенка, що просувається штабом.

    Після розлогого екскурсу про курс на ЄС і НАТО Медведєв все ж визнав: «Безумовно, ЄС сприйме будь-який результат виборів в Україні і будуватиме відносини з будь-якою українською владою».

    Схожа ситуація і з оцінкою досягнень за п'ять останніх років, чим так пишаються в Адміністрації президента.

    Не встигли вщухнути бравурні промови до річниці закінчення Революції Гідності про рішучі реформи, як з того ж приводу посольство США в Україні опублікувало своє бачення ситуації: «корупція залишається нагальною проблемою, що заважає українцям досягати економічного і політичного прогресу, якого вони заслуговують».

    Свою роль у звуженні можливостей для фальсифікації виборів, на думку політологів, зіграє війна між підконтрольними президенту СБУ і Генпрокуратурою з одного боку, та МВС у підпорядкуванні Арсена Авакова, який недолюблює гаранта, з іншого.

    Публічне звинувачення заступника голови парламентської фракції БПП Сергія Березенка в організації масового підкупу виборців – це лише перший дзвіночок від міністра внутрішніх справ.

    Експерти звертають увагу на те, що ситуативно МВС вперше випадає з вертикалі силових структур, які завжди підтримують будь-яку чинну владу. А це може істотно вплинути на розстановку сил і не допустити масового соціального вибуху як внаслідок застосування брудних політтехнологій, так і через фальсифікації виборів.

    Також одним з факторів, здатних ускладнити фальсифікації, а разом з ними і можливий сплеск насильства з політичних мотивів, стала криза лояльності і довіри всередині самої влади. Високопоставлені чиновники та партійні боси сьогодні просто не можуть домовитися.

    «Там, де раніше можна було все «розрулити за поняттями», зараз є недовіра, неможливість домовитися, – вважає Саакян. – Усередині політеліти ми бачимо, що люди не можуть домовитися навіть щодо найпростіших речей, навіть коли мова йде про «розпил» коштів».

    На його думку, за таких умов чиновники на місцях будуть просто бойкотувати накази вищого начальства стосовно впливу на хід виборчої кампанії. Вони будуть вичікувати й орієнтуватися на найбільш ймовірного переможця виборів.

    Розпочнеться ланцюжок лікарняних і відпусток за власним бажанням. До речі, це буде одним із маркерів того, що в регіоні починається серйозний тиск на чиновників.

    «Якщо надходить рознарядка в інтересах конкретного політика, але не в інтересах суспільства, яка ще й стосується порушення законної процедури, залишається під великим питанням, чи буде виконано такий наказ. Ризикувати ніхто не хоче», – впевнений Саакян.

    Теги : Савченко Путін ГПУ МВС СБУ Порошенко РФ Арсен Аваков Тимошенко БПП АП Олег Медвєдєв Березенко
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося


    Архів