Місцеві вибори: провести не можна перенести

    14 Квiтня, 2015 15:30
    Місцеві вибори в Україні мають відбутися 25 жовтня 2015 року. Однак ще й досі не внесено змін до законодавства щодо їх проведення, а також не відбулась децентралізація. UA1 спробував розібратися, чи змусять затримки з реформами відкласти вибори
    Фото: Українське фото

    На сьогодні більшість експертів та політиків переконані в тому, що місцеві вибори відбудуться згідно з діючою редакцією Конституції України 25 жовтня 2015 року, тобто в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень місцевих органів влади. Крім того, ця вимога провести місцеві вибори (в тому числі на окупованих територіях) прописана навіть у Мінських угодах, які Україна зобов’язалась виконувати.

    Волевиявлення мало би відбутися на основі нового виборчого законодавства та вже після проведення децентралізації, а це – зміни до Конституції, які передбачають серйозний підготовчий процес і вимагають часу. І тут проблема: чи встигнуть законодавці за півроку провести необхідні реформи для проведення виборів?

    Фактично перенесення дати виборів на певний строк, навіть на півроку, є порушенням Конституції. "Тоді можна говорити про узурпацію влади на місцях, що матиме негативні наслідки для всієї держави в цілому, незважаючи навіть на позитивну мету такої узурпації – завершення реформи місцевих адміністрацій", – вважає Ольга Айвазовська, координатор виборчих і парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА.

    Реформа децентралізації органів місцевого самоврядування відбуватиметься тривалий час. Принаймні у найближчі роки повноцінного її завершення очікувати не доводиться. А це означає, що перенесення виборів не має жодного сенсу.

    Вся складність полягає в тому, щоб встигнути провести необхідні зміни в законі до жовтня. Але варто нагадати, що Україна сьогодні отримує серйозну безповоротну фінансову допомогу від міжнародних організацій і країн, які допомагають нам подолати економічну кризу та стабілізувати ситуацію в цілому.

    Крім того, Україні надається кредитування. І ті структури, які надають нам кредити чи будь-яку іншу грошову допомогу, вимагають, у свою чергу, реалізації певних реформ. Якщо їхні умови не будуть виконані, то припиниться і фінансування. Тому не оголосити вибори, або оголосити їх але без жодних змін до законодавства в контексті справжньої реформи неможливо – це матиме серйозні наслідки для економіки.

    Удосконалення виборчої системи передбачає і коаліційна угода. Відповідно до неї планується запровадити вибори за партійною системою з відкритими списками для великих міст і областей; для населених пунктів з невеликою кількістю виборців – мажоритарна система. Вибори голів міст – двотурові.

    На думку Ольги Айвазовської, необхідно вводити нові виборчі системи, які б могли унеможливити підкуп виборців та вплив адміністративного ресурсу на виборчий процес. "Застосування пропорційної системи з відкритими списками на всіх рівнях рад не є доцільним. Ця система якісно працює на території великих громад, але не в маленьких містах на 10-15 тис. населення. Тому там доцільніше застосовувати багатомандатну мажоритарку. Коли є великий округ, але ним обирається не один депутат, а декілька. Тобто територія впливу грошей і адміністративного ресурсу значно більша, а його ефект, відповідно, – менший", – зазначила експерт.

    Реформою ж децентралізації передбачено, що районні та міські ради будуть створювати свої виконавчі комітети, а обласним і районним адміністрації нададуть інших повноважень. Громади мають об’єднуватись, і за законом ті громади, які об’єднаються, повинні провести вибори.

    "Таким чином, після кожного етапу об’єднання громад ми будемо отримувати періодично вибори протягом всього наступного року. Тому що до виборів велика кількість громад не об’єднається", – пояснив експерт Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря.

    У Парламенті ще йдуть дискусії. Хоча є значні напрацювання в цьому напрямку. "Безперечно, ми трохи затягнули з термінами. Чим раніше буде змінено законодавство, тим краще для виборів, – розповів депутат Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко. – Але Парламент планує прийняти новий закон про місцеві вибори вже до кінця травня. Дійсно, були розмови про перенесення виборів, але і Президент, і спікер недвозначно дали зрозуміти, що вибори відбудуться в передбачений Конституцією термін".

    Нагадаємо, що під час виступу у Тернопільській обласній адміністрації 2 квітня Петро Порошенко заявив, що перенесення виборів не буде. У свою чергу, Володимир Гройсман, якого призначено Головою Конституційної комісії, 6 квітня в ефірі "Свободи слова" запевнив, що законопроект, який регламентує порядок проведення місцевих виборів, буде внесено на розгляд Парламенту вже до кінця травня.

    Необхідність проведення місцевих виборів диктується не тільки Конституцією, але й необхідністю оновити органи влади на місцях. З цією тезою погоджується ряд експертів.

    На думку політолога Тараса Березовця, саме наявність чесних міських рад і є запорукою проведення чесних реформ: "Я взагалі не приймаю аргументи на користь перенесення виборів. За такою логікою взагалі не треба було проводити вибори ні Президента, ні Парламенту. І тоді б залишався при владі Янукович і Партія Регіонів. Необхідне оновлення влади. Так, будуть витрачені гроші. Але вибори значно пришвидшать реформи, тому що уряд і Президент сьогодні говорять про децентралізацію. А децентралізація починається саме з рівня міських рад".

    Потрібно враховувати, що місцеві вибори в Україні проводились ще в 2010 році, і тому сьогодні ті люди, які знаходяться в органах місцевого самоврядування, заходили на посади під брендом "Партії регіонів", і формально чи неформально комісії в південних і східних регіонах України складаються переважно з представників колишньої "ПР". Зараз на їхній основі починають створюватись групи під кольорами "Опозиційного блоку".

    Крім того, велика кількість колишніх регіоналів в органах місцевого самоврядування. Відсоток депутатів від ПР дуже великий навіть у західних і центральних областях.

    Останні соціологічні опитування громадської думки, проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому-березні 2015 року, показали, що за Опозиційний блок готові проголосувати 6,2% виборців. І це на фоні того, що за Блок Петра Порошенка готові віддати свої голоси 16,1% виборців, за партію "Самопоміч" – 10,3%, а за Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" – 7%. Значно опустився рейтинг "Народного фронту", який становить всього 4%.

    Нещодавно заступник голови фракції "Самопоміч" Єгор Соболєв заявив, що на даний момент відбувається величезний тиск з боку екс-регіоналів, що має на меті перенесення виборів до місцевих органів влади. На думку нардепа, вони сподіваються на реванш, очікуючи на те, що люди розчаруються у владі та проголосують за них.

    Рейтинг Опозиційного блоку не потрібно переоцінювати, вважає експерт РПР Іван Лукеря, адже останні дослідження показали, що він зріс всього на 0,4-0,5%. "І це на фоні підняття тарифів, на фоні ненадання Україні безвізового режиму, на фоні інших значних помилок, яких припустились правлячі сили. Тому протягом літа рейтинг "ОБ" за рахунок падіння рейтингу провладних сил навряд чи значно підніметься", – висловився експерт.

    Переважній більшості політичних сил вибори потрібні. За словами Тараса Березовця, зацікавлені в них олігархи, насамперед – Коломойський і Ахметов, які хочуть посилити свою присутність у місцевих радах.

    На даний момент той факт, що вибори все ж відбудуться 25 жовтня цього року, ні в кого не викликає сумнівів. Тому всі великі політичні сили вже готуються до них.

    Опозиційний блок ще в березні почав створювати штаби та призначати їхніх керівників.

    До виборів готується і Блок Петра Порошенка. За словами представника БПП Олександра Черненка, їхня політична сила завжди готова до виборів. "Партійне будівництво розвивається, місцеві осередки працюють. Ясно, що зараз вони працюють не в режимі передвиборної кампанії, але я думаю, що партія, яка працює постійно, а не лише від виборів до виборів, то вона готова до виборів у будь-який час. Тому якоїсь спеціальної підготовки тут не потрібно", – розповів нардеп.

    Дуже інтенсивно відбувається робота з підготовки до виборів у "Батьківщині". На зборах партії 31 березня представникам місцевих осередків давалися досить серйозні інструкції щодо того, яким чином готуватися до виборів. Про це розповів член фракції "Батьківщина" у Верховній Раді Ігор Луценко, який був присутній на цих зборах. "Щодо штабів, то не впевнений, що вони взагалі розформовувалися. Я знаю, що зібрали голів районних осередків і поставили їм ряд термінових завдань", – додав нардеп.

    Інші партії готові будуть починати активну підготовку до виборів вже з моменту встановлення певної системи виборів.

    Ситуація з виборами в Києві складається дещо інша. Хоча переобрання місцевої влади в жовтні передбачене Законом, проте голова Київради, депутат фракції "УДАР-Солідарність", Олексій Резніков називає минулорічні вибори до Київради черговими, але проведеними із запізненням. Адже після завершення повноважень попереднього складу Київради в 2013 році довелося чекати більше року до призначення нарешті виборів у травні 2014 року. Резніков вважає недоцільним і нелогічним знову переобирати київську владу в жовтні.

    З такою позицією не погоджуються депутати Київради з інших фракцій. Вони вважають, що більшість у Київраді боїться виборів через значну втрату довіри громадян. Цього року розраховувати на таку ж значну підтримку киян, як на минулих виборах, їм не доводиться. Тому після виборів у жовтні 2015 року більшість в Київській раді буде переформатована зовсім в іншу сторону, ніж сьогодні. Таку думку висловили Ігор Луценко та голова фракції Громадянська позиція в Київраді Роман Головня.

    Така позиція має логічне обґрунтування, адже згідно з останніми опитуваннями КМІС, за партію УДАР, яка становить більшість у Київраді, готові проголосувати всього 0,7% виборців. Тому якщо Солідарність і УДАР не будуть виступати на виборах в Києві єдиною силою, то представникам УДАРу майже не залишається шансу бути обраними до Київради.

    Депутат від БПП Олександр Черненко заявив, що офіційного рішення з цього питання ще немає. Як будуть приймати участь у місцевих виборах УДАР і партія Порошенка "Солідарність", буде ясно вже ближче до самих виборів. Але враховуючи велику різницю в рейтингах УДАРУ і БПП, останнім навряд чи буде вигідно об’єднуватися з партією Віталія Кличка.

    Незважаючи на бажання правлячої більшості в Києві, переобрання місцевої влади все ж має відбутися 25 жовтня 2015 року. Сам Кличко вже почав готуватись до виборчої кампанії. Такий висновок можна зробити з його іміджевої активності. 

    Теги: Порошенко БПП передвиборча кампанія вибори
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів