Квадратні колеса податкової реформи

    28 Серпня, 2015 10:43
    У недавньому прес-релізі Міністерство фінансів України анонсувало на осінь чергову податкову реформу. UA1 проаналізував зміни, пропоновані чиновниками, а також пакети реформ податкової системи, розроблені суспільними групами та окремими депутатами

    Досвід попередніх податкових реформ, інспірованих урядом, починаючи з 2010 року, показує, що платникам податків у зв'язку з цим варто радше побоюватися задекларованих нововведень, ніж радіти, що довгоочікувана реформа нарешті відбудеться. Водночас потрібно розуміти, що податки в Україні платять всі громадяни, навіть ті, які не знають про це.

    За державну політику в сфері оподаткування в Україні відповідає Міністерство фінансів. Воно ж в особі заступника міністра Олени Макеєвої є головним розробником реформи.

    Громадськість також залучили до створення пакету реформ. Активну участь у розробці пропозицій беруть різні суспільні групи: Реанімаційний пакет реформ (РПР), «Нова Країна» та інші.

    Своє бачення реформи представили також бюджетний комітет ВР в особі депутата Андрія Журжія та Мінекономрозвитку в особі заступника міністра Максима Нефьодова.

    Бачення Мінфіну та громадськості багато в чому не збігаються. І як завжди, перед Україною стоїть питання, хто переможе: чиновники чи здоровий глузд?

    Реформа «зверху» – від Мінфіну

    Станом на сьогодні ніякого офіційного документа з баченням реформ від Мінфіну не представлено. Єдине джерело інформації – малюнок, опублікований на сторінці Мінфіну в Фейсбуці.

    Реформування податкової системи не має сенсу без зміни підходу до державних фінансів, що передбачає зниження рівня перерозподілу з нинішніх 56% до максимум 35%.

    Мінфін пообіцяв знизити рівень навантаження на фонд оплати праці, менше корупції, менше паперів, звітів, справедливі ставки податків і що найцікавіше – рівні умови для легального і тіньового бізнесу.

    Схема викликає більше запитань, ніж дає корисної інформації про те, що Мінфін готує. Які критерії «справедливості»? Наскільки «менше корупції»? Що має на увазі Мінфін під поняттям «рівні умови для легального і тіньового бізнесу»?

    На перший погляд може здатися, що Мінфін хоче поставити у рівні з легальним бізнесом умови проституцію, торгівлю наркотиками та інші, дійсно, вельми тіньові сфери діяльності. Однак якщо простежити за виступами Макеєвої в пресі та соцмережах, можна дійти висновку, що під тіньовим бізнесом особисто вона розуміє ту частину легального бізнесу, яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування. І саме з ними, а не з кримінальним елементом, замміністра має намір вести нещадну боротьбу.

    Як заявляє чиновниця в пресі, МВФ рекомендує скасувати мораторій на перевірки бізнесу, оскільки це сприяє зростанню тіньової економіки. Крім того представники фонду нібито вважають, що спрощена система оподаткування – це законний спосіб мінімізації податків.

    Що характерно, всі «рекомендації МВФ» наведені виключно зі слів Макеєвої та в її інтерпретації. Сам фонд переговори не коментує. Водночас – що показово – в ході декількох зустрічей з громадськими експертними колективами, зокрема з податковою групою РПР, експерти фонду не згадували про жодну зі своїх «вимог», про які постійно заявляє Макеєва.

    Під виглядом «вимог МВФ» нам вчергове нав’язуються бажання чиновників, для обґрунтування яких задіюється весь доступний арсенал маніпулятивних прийомів.

    Не говорили вони ані про обов'язкове введення касових апаратів (РРО), ані про ПДВ-рахунки з «автоматизованим обліком», які стали кошмаром для виробників та оптовиків і на ділі є розподілом податкового кредиту вручну співробітниками ДФС, ані про ліквідацію єдиного податку.

    Йшлося лише про те, що будь-які коригування податкової політики слід узгоджувати з іншими аспектами державних фінансів з тим, щоб забезпечити необхідний для держави баланс доходів і витрат.

    Таким чином, під виглядом «вимог МВФ» нам вчергове нав’язуються бажання чиновників, для обґрунтування яких задіюється весь доступний арсенал маніпулятивних прийомів.

    Реформа «знизу»

    Розробка різних суспільних проектів триває вже не перший рік. У ході роботи висувалися десятки концепцій різного ступеня сумісності.

    Більшість експертів сходяться на думці, що реформування податкової системи не має сенсу без зміни підходу до державних фінансів, що передбачає зниження рівня перерозподілу з нинішніх 56% до максимум 35% – до оптимального рівня, давно визначеного економістом Артуром Лаффером.

    Громадський проект реформи передбачає:

    • суттєві зміни у сфері адміністрування: скасування планів щодо штрафів, встановлення відповідальності чиновників за заподіяння збитку бізнесу, ліквідацію податкової міліції, уточнення кримінального законодавства в податковій сфері;
    • створення «електронного кабінету» платника податків;
    • зниження ставок податків – навантаження на фонд оплати праці до 20%, податку на прибуток до 15%;
    • перехід до оподаткування розподіленого прибутку.

    У якості компенсатора пропонується розробити нові правила сплати податку на нерухомість, хоча це питання викликає найбільше суперечок.

    І що найважливіше – законодавчо встановити рівень перерозподілу фінансів через бюджет у розмірі 35%.

    Згідно прогнозної моделі, надходження до бюджету за такої схеми зростуть на 7 млрд грн за перший рік її використання.

    Проект від депутатів

    Член профільного парламентського комітету Андрій Журжій своє бачення висловив у дуже чіткій і конкретній формі.

    Проект припускає ліквідацію ЄСВ та нормалізацію ситуації з ПДВ, однак водночас фактично ліквідує третю групу єдинників (мало хто погодиться на 20% податоку з обороту). Решті єдинникам пропонується заборонити торгівлю продуктами харчування та обслуговування юридичних осіб.

    Основні провайдери реформи пропонують вирішити проблеми податкового відомства за рахунок 905 195 СПД (близько 3 млн робочих місць) на єдиному податку, ігноруючи при цьому інші чинники, які гальмують розвиток економіки.

    Сфера застосування єдиного податку звужується до дрібних побутових послуг типу ремонту взуття. Проект багато в чому відображає точку зору Мінфіну, і звичайно, інтереси великих ритейлерів, зокрема групи компаній ФОЗЗІ (ТМ Сільпо, Фора, Фоззі), до якої Журжій має безпосередній стосунок – він її колишній фінансовий директор.

    Пропозиції, які не стосуються єдинників, цілком раціональні та можуть бути реалізовані.

    Альтернатива

    У ролі опозиції як урядовому, так і громадському проектам виступає львівський економіст Володимир Щербина. Його пропозиції базуються на філософському аналізі суспільних відносин і виходять з ідеї про первинність економіки домогосподарства як основи суспільства над економікою держави.

    Щербина використовує поняття «джерело фінансування суспільних процесів» і стверджує, що в Україні цього джерела на сьогодні не існує. Це означає, що соціально-економічний розвиток всього суспільства знаходиться під питанням, а позамежні ставки податків є причиною тінізації та корупції. І з цим складно не погодитися. Конкретні пропозиції на поточний момент полягають у скасуванні ЄСВ та зниженні ПДВ до 12%, що й має, за ідеєю розробника, забезпечити потрібний рівень фінансування домогосподарств.

    Кому це вигідно, і за чий рахунок «свято»

    Урядові й депутатські проекти сходяться в одному: малий бізнес у країні має бути знищений на корені. Чи вигідно це країні? Однозначно ні! Хто ж лобіює новації такого роду?

    На жаль, ці особи навіть не намагаються приховувати своїх справжніх намірів. Їх лобі гарно фінансується. Це великі дочірні підприємства іноземних інвесторів, всі великі рітейлери, інші представники «легального» бізнесу (тобто такого, який знаходиться на загальній системі оподаткування й активно використовує офшорні схеми та податкові «ями», що куруються корупціонерами з ДФС, для мінімізації податків).

    Ні уряд, ні громадський сектор, ні депутати наразі не можуть чітко відповісти на головне питання: в якій країні ми хочемо жити через 10-20-50 років.

    Тобто основні провайдери реформи пропонують вирішити проблеми податкового відомства за рахунок 905 195 СПД (близько 3 млн робочих місць) на єдиному податку, ігноруючи при цьому інші чинники, які гальмують розвиток економіки. Приміром, такі, як відсутність гарантій права власності, абсолютно позамежні витрати держави, неймовірно високу вартість кредитних ресурсів, апріорі роблять українську економіку неконкурентною.

    Така «реформа» навряд чи дасть якийсь позитивний відчутний ефект для бюджету України, але завдасть непоправної шкоди конкуренції в торгівлі споживчими товарами та в інших галузях. І заплатять за це все, як завжди, кінцеві споживачі – за допомогою неминучого зростання цін. Як наслідок: зниження рівня життя, зростання безробіття, збільшення ризику соціального вибуху і колапсу держави, яка й без того перебуває далеко не в кращому стані.

    Громадський проект куди більш збалансований. Результатом його впровадження згідно з прогнозом має стати зростання економіки і, відповідно, істотна надбавка як до доходної частини бюджету, так і до доходів громадян. Хоча пропоновані компенсатори у вигляді податку на нерухомість також можуть призвести до зростання соціальної напруженості.

    Що стосується альтернативної концепції, то вона базується на більш глибокому аналізі проблематики соціально-економічних відносин, проте в поточному стані суспільства і політикуму її реалізація бачиться досить проблематичною. Водночас варто визнати, що корисні ідеї з цього проекту, хоч і в дещо спотвореному вигляді, все-таки частково просочилися в основні концепції.

    Проблема більшості існуючих концепцій податкової реформи полягає у відсутності прив'язки їх до стратегії розвитку національної економіки, з точки зору якої податкова політика є тільки одним із засобів.

    Жодної узгодженої мети та стратегії розвитку в Україні сьогодні немає в принципі. Ні уряд, ні громадський сектор, ні депутати наразі не можуть чітко відповісти на головне питання: в якій країні ми хочемо жити через 10-20-50 років. А без відповіді на це питання будь-яка податкова реформа, хоч «зверху», хоч «знизу», хоч «збоку», з дуже великою ймовірністю приведе нас в черговий глухий кут.

    Теги: Мінфін МВФ реформа ПДВ податкова політика ВР ЄСВ бюджет ДФС податкова реформа Олена Макеєва Максим Нефьодов ТМ Фоззі ТМ Сільпо ТМ Фора єдиний податок
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів