Кризовий бюджет

    29 Грудня, 2015 10:36
    Замість обіцяного урядом підвищення соціальних стандартів бюджет-2016 передбачає зростання цін та збільшення фіскального тиску на бізнес

    Державний бюджет України, який Верховна Рада прийняла 25 грудня, традиційно «голосували» вночі. Правда, на відміну від 2014-го, цього року головний документ країни було ухвалено на годину раніше – о 4:00, водночас показових скандалів уникнути не вдалося.

    Зокрема, справжній лемент виник навколо голосування за бюджет деякими фракціями в парламенті.

    Наприклад, екс-прем'єр Юлія Тимошенко назвала проект бюджету вироком для України і, відповідно, «Батьківщина» за нього не голосувала.

    Не підтримала проект і «Самопоміч», оскільки порахувала, що в ньому закладено безліч необґрунтованих витрат та корупційних схем.

    Зовсім інша історія відбувалася з РПЛ. Під час обговорення бюджету в парламенті лідер фракції Олег Ляшко періодично вибігав до журналістів і закочував невеликі істерики. Спершу він гучно заявив, що «швидше небо впаде на землю, ніж Радикальна партія проголосує за бюджет». Наступного разу з таким же надривом прокричав, що «уряд ставить всіх раком, змушує голосувати за бюджет».

    У результаті фракція Ляшко все-таки проголосувала «за». І небо начебто залишилося на місці, і депутатів, які стоять в незручних позах, помічено не було. Просто, як це часто буває, для Ляшка знайшли «аргументи». Одним словом, голосів вистачило.

    «Цього року Верховна Рада віддала на 30% голосів більше, ніж у минулому році», – поспішив похвалитися в п'ятницю Яценюк. Інакше кажучи, поскандалили і досить.

    Набагато більше суперечок і непорозумінь викликав сам проект прийнятого бюджету. І саме в цьому разі, за словами багатьох експертів, йдеться про більшу політику, ніж під час його голосування.

    Антисоціальний бюджет

    Нагадаємо, головним посилом проекту бюджету 2016 року було зростання соціальних стандартів. Саме на це робили ставку в Кабінеті Міністрів. Але зрештою, в цифрах все виявилося набагато прозаїчнішим. Наприклад, мінімальна заробітна плата протягом року зросте з 1378  до 1550 грн, в той час як прожитковий мінімум на одну людину планується закріпити на рівні 1330 грн на початок року зі збільшенням до 1496 грн на 1 грудня 2016 року.

    Наповнювати бюджет уряд має намір за допомогою легалізації грального бізнесу та традиційно за рахунок збільшення акцизів на алкоголь і тютюн.

    Але навіть це збільшення зведе до нуля прогнозована інфляція. Відповідно до прийнятого закону про бюджет, у 2016 році вона складе 12% за курсу 24,1-24,4 грн за долар. Водночас експерти вважають, що ціни в Україні в наступному році зростуть на 20-29,2%, адже в 2015-му замість прогнозованих 13,1% рівень інфляції сягнув 50%.

    «Враховуючи рівень інфляції за 2015 рік, зазначені соціальні гарантії, на мою думку, є заниженими і не відповідають реаліям», – зазначив у коментарі UA1 адвокат АТ «Вдовичен і партнери» Андрій Молчанов.

    Наслідки інфляційного удару українці відчують вже в перші місяці 2016-го, оскільки в березні підскочать ціни на електрику. Разом з тим, перше підвищення соціальних стандартів очікується лише в травні.

    Загалом, у Міністерства соціальної політики бюджет вдвічі більший, ніж минулого року, однак з нього зовсім зникла стаття, що стосується лікування чорнобильців. Натомість право визначати розміри низки соціальних виплат, у тому числі чорнобильцям, закріпили за Кабінетом Міністрів.

    «Тобто, у новому році управління соціальними виплатами залишиться «ручним», – резюмує Молчанов.

    Не пощастило, якщо вірити прийнятому бюджету, і «заможним» пенсіонерам. З метою економії коштів пенсійного фонду на 2016 рік Мінфін передбачив встановлення фіксованого розміру максимальної пенсії на рівні не більше 10 740 грн (наразі – не більше 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність). Також на наступний рік планується зберегти неповну виплату пенсій працюючим пенсіонерам – на рівні 85% від належної.

    Заощадить держава в 2016 році й на здоров'ї населення – в бюджеті, прийнятому Верховною Радою, Міністерству охорони здоров'я виділено всього 11,4 млрд грн, тоді, як у 2015-му ця сума становила 11,9 млрд грн. За словами міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі, 35% з них збираються витратити на медреформу. Тобто українцям продовжують готувати платну медицину.

    Фіскальний тиск у 2016 році відчує весь український бізнес, оскільки акцизи, податки, збори підвищуються практично в кожній галузі економіки України.

    Однак основне скорочення витрат торкнулося Міністерства освіти. Згідно з документом, наступного року ПТУ та вищі навчальні заклади I-II рівня акредитації фінансуватимуться виключно місцевими бюджетами. А значить, не за горою і повне закриття цих, як виявилося, не потрібних державі освітніх установ.

    Водночас армія в 2016 році стане мало чи не пріоритетом уряду. Витрати на Міноборони, згідно з бюджетом, збільшено на 10 млрд грн (торік міністерство отримало 48,5 млрд грн). Тут і підготовка службовців у збройних силах, і придбання техніки, і забезпечення військовослужбовців – від зарплати до покупки житла, та ін.

    «На оборону виділяють великі кошти, тому що ми знаходимося в стані гібридної війни. Це зрозуміло, проте тут є інший ризик – існує небезпека того, що ці гроші підуть не за призначенням. Потрібно унеможливити всі випадки зловживання», – зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

    На чому зароблять

    Наповнювати бюджет уряд має намір за допомогою легалізації грального бізнесу та традиційно за рахунок збільшення акцизів на алкоголь і тютюн, внаслідок чого, відповідно, підвищаться роздрібні ціни на цю продукцію.

    «Особливість пивного ринку полягає в тому, що він прозорий, тому ефект від підвищення акцизу (на 100% – Ред.) проявлятиметься лише в подорожчанні продукції для кінцевих споживачів, – говорить Олександр Соколов, генеральний директор Pro-Consulting. – Наприклад, середня вартість 0,5 літра пива на сьогодні складає 14 грн в роздробі. А після підвищення акцизів (нова ставка складе 2,48 грн/літр) може зрости до 16,5 грн без урахування впливу інфляції. Аналогічна ситуація, найімовірніше, буде і з винною продукцією».

    Щодо тютюнових виробів, то, за словами експерта, поточне подорожчання на 40% має торкнутися сигарет як з фільтром, так і без, таким чином, збільшивши ставку до 318,26 грн за 1 тис. штук. Інакше кажучи, в перерахунку на пачку підвищення може скласти в середньому 6,4 грн.

    Під час аналізу бюджету складається враження, що хтось вирішив скупити найбільш ласі активи держави та приватного бізнесу за копійки, для чого вводяться суворі податкові зобов'язання і жорсткі правила роботи бізнесу.

    Загалом же фіскальний тиск у 2016 році відчує весь український бізнес, оскільки акцизи, податки, збори підвищуються практично в кожній галузі економіки України. Саме на них робить ставку уряд, плануючи дохідну частину бюджету наступного року. Причому, як відзначають самі бізнесмени, постраждає насамперед малий бізнес.

    «Після невдалої спроби уряду повністю скасувати спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільгосппідприємств, у Верховній Раді зупинилися на компромісі: якщо раніше ПДВ повністю відправлялося сільгоспвиробнику на спецрахунки для розвитку свого бізнесу, то тепер для рослинництва 85% ПДВ буде направлятися в бюджет, для свинарства та птахівництва – 50%, для скотарства – 20%. Водночас більшість сільгоспвиробників оцінюють нововведення виключно негативно. Лише великі агрохолдинги-експортери залишилися в певному виграші – вони домоглися повернення ПДВ при експорті продукції через спеціальний реєстр, хоча в нього теж ще треба потрапити. Крім того, в рослинництві вони можуть отримувати майже втричі більше пільг на гектар, ніж малі фермери», – навів приклад Ярослав Костенко, менеджер із закупівлі та збуту сільгосппродукції компанії «Конкорд».

    «Загалом, під час аналізу бюджету складається враження, що хтось вирішив скупити найбільш ласі активи держави та приватного бізнесу за копійки, для чого вводяться суворі податкові зобов'язання і жорсткі правила роботи бізнесу», – зазначає адвокат, керуючий партнер АО Suprema Lex Віктор Мороз.

    У свою чергу, Охріменко не певен, що навіть за такого фіскального тиску уряду вдасться виконати дохідну частину бюджету, оскільки цифри, заплановані на 2016 рік, вимагають подальшого зростання зборів.

    «Дохідну частину не прораховано. Вона суперечить зростанню економіки. Найімовірніше, це означає збільшення фіскального тиску на бізнес», – прогнозує експерт.

    Теги: Верховна Рада квіташвілі Ляшко Міносвіти юлія тимошенко ПДВ податкова політика оподаткування Самопоміч сільгосппродукція Кабмін
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів