Криза віри. Чому українці втрачають довіру до поліції

    18 Серпня, 2016 13:03
    Рівень довіри українців до правоохоронців стрімко падає. Свою роль в падінні рейтингу відіграють скандали з поліцією та невдачі переатестації

    У жовтні 2015 року, через кілька місяців після старту проекту «Моя нова поліція» міністр МВС Арсен Аваков дав оцінку своєму відомству: «Ми дивилися рівень довіри міліції, в Києві це було 5%. Після цього ми почали працювати з патрульною поліцією і через два місяці заміряли – рівень довіри киян до патрульної поліції – 85%. Як ви думаєте, впоралися? Впоралися!».

    Через вісім місяців після цього виступу, в червні 2016-го глава Національної поліції України Хатія Деканоїдзе відзвітувала: «Останні соціологічні опитування показали, що довіра до поліції зростає. Якщо раніше рівень довіри був 3-4%, то тепер це 46%».

    Зверніть увагу на цю цифру. Пані Деканоїдзе не лукавить: дійсно, рівень довіри міліції до реформи був у межах 2%, зараз цей показник становить 44-46%. Це безумовне зростання, однак лише коли порівнювати з дореформеним часом, як зараз чинять в МВС, розказуючи про успіхи правоохоронців.

    Але при цьому сором'язливо намагаються не згадувати про 85%-ний рівень довіри до поліції на старті реформи, тому що сьогоднішні цифри показують – ніякого зростання довіри немає, є його стрімке падіння практично удвічі від початкових показників.

    У травні 2016 року в ході проведеного Центром Разумкова дослідження виявилося, що повністю довіряють поліції 39,7% громадян.

    Про це свідчать дані відразу декількох авторитетних компаній, які незалежно одна від одної вже рік моніторять ставлення українців до поліції.

    Наприклад, у жовтні минулого року опитування Міжнародного фонду виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) показало, що поліції довіряли 52% українців.

    У травні нинішнього року в ході проведеного Центром Разумкова дослідження виявилося, що повністю довіряють поліції 39,7% громадян. А за динамікою цього падіння можна простежити за даними Центру досліджень і комунікацій «ActiveGroup».

    У Києві, з якого почалася реформа поліції, середня оцінка роботи правоохоронців станом на липень дорівнює 2,5 бала – рекордно низький результат за останній рік. «Двійку» за п'ятибальною шкалою київські правоохоронці отримали від 14% респондентів, а «одиницю» – від 17,1%. Водночас, ще в квітні середня оцінка їх роботи становила 3,2 бала.

    Схожа ситуація і в інших регіонах. У липні львівській поліції одиницю поставили 16,6% городян, хоча в лютому цей показник ледь перевищував 10%.

    Та ж ситуація і в Харкові: у лютому 13,5% харків’ян оцінювали роботу місцевої поліції на одиницю, а в липні таких було вже 19%.

    Всі ці дані демонструють, наскільки швидко правоохоронці розгубили високий кредит довіри – для цього знадобилося трохи більше півроку з моменту запуску реформи правоохоронної системи.

    Немов наврочили

    Багато в чому обвал рейтингів поліції пояснюється численними скандалами, пов'язаними з роботою поліцейських, фактичним провалом процесу переатестації, а також підвищенням рівня злочинності та як наслідок – зниженням відчуття безпеки і захищеності.

    Особливості роботи всередині нібито оновленої системи – бюрократизм та відкрите протистояння нових і старих кадрів.

    Неприємності супроводжували нових поліцейських чи не з перших днів реформи. Так, в кінці жовтня 2015-го п'ятеро нетверезих патрульних влаштували бійку в одному із львівських нічних клубів.

    Згодом регіональне начальство виправдовувалося тим, що співробітники були не на службі, і все це відбувалося у їхній вихідний день. Хоча забіяк все ж звільнили.

    У цьому ж місяці в Одесі на хабарі затримали представника нової поліції – через місяць після старту реформи.

    Далі почали спливати скандали в мережі: з'явилася інформація про нових поліцейських, які відзначилися антиукраїнськими постами в соцмережаху період Революції Гідності. Також почали просочуватися дані про особливості роботи всередині нібито оновленої системи – бюрократизм та відкрите протистояння нових і старих кадрів.

    Все це закінчилося тим, що в листопаді 2015-го прес-секретар МВС Артем Шевченко відкрито визнав: поліцейським заборонили обговорювати у своїх профілях в соціальних мережах пов'язану зі службовою діяльністю інформацію.

    Поліцейські, які на початку охоче розповідали журналістам про свою службу, різко замовкли, навідріз відмовляючись від будь-яких коментарів, спілкуючись лише неофіційно, та й то неохоче. А пости про особисті враження від роботи та чергувань взагалі зникли із соцмереж.

    Але по-справжньому піковим моментом, який кардинально розділив суспільство у питанні ставлення до поліції, став лютий 2016-го, а саме погоня поліцейських за компанією порушників на BMW, яка прогриміла на всю країну, оскільки одного з утікачів було застрелено.

    Загалом поліцейські випустили 70 куль, 20 з яких потрапили в авто. І попри запевнення правоохоронців про те, що стріляли виключно по колесах, кілька кульових отворів було виявленоу лобовому склі якраз на рівні грудей застреленого.

    Занадто суперечлива інформація, що виходила з МВС в ході розслідування цієї справи, дала привід говорити про відродження старих методів роботи, коли міліція часто приховувала дані про діяльність своїх співробітників і тільки під тиском фактів починала розкривати реальний стан справ.

    За перше півріччя 2016 року зростання тяжких злочинів і злочинів середньої тяжкості склало до 26% у порівнянні з минулим роком.

    Так було, наприклад, у квітні нинішнього року, коли в Києві біля станції метро «Дорогожичі» автомобіль патрульної поліції збив жінку на пішохідному переході.

    Офіційна інформація МВС – постраждала переходила дорогу в недозволеному місці. І лиш після того, як ЗМІ опублікували відео з камер зовнішнього спостереження, у Нацполіції визнали, що жінку збили дійсно на пішохідному переході.

    У цей же період в мережу потрапило листування начальства патрульної поліції Києва з підлеглими, з якого стало зрозуміло, що від поліцейських в ультимативній і не зовсім цензурній формі вимагають збільшення кількості штрафів. Приблизно так само, як це було у ліквідованої Державтоінспекції.

    Поряд з цим в країні фіксується різке зростання злочинності: за перше півріччя 2016 року зростання тяжких злочинів і злочинів середньої тяжкості склало до 26% у порівнянні з минулим роком. До того ж Україну накрив справжній вал грабежів і угонів автотранспорту.

    Усі ці помилки, недоробки і навіть збитки у вигляді 150 розбитих в Києві менш ніж за рік службових ToyotaPrius можна було б списати на людський фактор, новизну процесу оновлення поліції та ще масу побічних ефектів реформи.

    Але тут прогримів черговий скандал: представники відразу декількох авторитетних громадських організацій, які брали участь у процесі переатестації старих міліцейських кадрів, заявили про свій вихід з цього процесу.

    Причиною стало повне ігнорування їхньої позиції щодо правоохоронців, які раніше скомпрометували себе, однак мали намір продовжити службу у Нацполіції. А також закулісні ігри та приховані домовленості про порятунок вочевидь непрохідних кадрів з боку вищого керівництва МВС.

    «У нас немає впливу на результати. Представники громадськості в таких комісіях є статистами. Вони можуть тільки спостерігати. Тоді постає питання – навіщо витрачати на це час?», – зізнавався представник волонтерської організації «Комбат.юа» Павло Кащук.

    Єдиний вихід у ситуації, що склалася, – проведення повторної атестації вже з урахуванням та усуненням всіх недоліків.

    Апогеєм фіктивності процесу переатестації стала оприлюднена активістами інформація про те, що до складу однієї з атестаційних комісій Житомирської області входив Ігор Фадєєв, відомий кримінальній поліції та кримінальним колам як кримінальний авторитет «Москва».

    Разом з ним старі кадри переатестовував Михайло Апостол, він же близький друг і офіційний радник Авакова, а також фігурант «чорної бухгалтерії» Партії регіонів з сумою «кредиту» в 1,4 млн доларів.

    Все це не найкращим чином позначилося на рейтингу довіри поліції, який продовжує неухильно падати.

    Гра в перевдягання

    Запуск нової патрульної поліції по всій країні, яким за кожної нагоди вихваляються в МВС – з новими авто, красивою формою і новими кадрами – в уявленні багатьох українців залишається поки лише якісно зробленою вітриною. У міністерстві визнають, що патрульна поліція – це лише 10% всіх поліцейських країни.

    І якщо навіть на цій вітрині з'являються численні плями, можна лише здогадуватися, що ховається за нею. По суті, заявлена реформа міліції перетворилася на перевдягання старих кадрів у нову поліцейську форму.

    І справа зовсім не в тому, що стара міліція нібито була хороша, а нові поліцейські погані. Суть проблеми в тому, що старі міліціонери, які скомпрометували себе, без зайвих зусиль стали новими поліцейськими. Довіри до правоохоронців така кадрова політика не додає.

    «Єдиний вихід, який ми бачимо в ситуації, що склалася,– це проведення повторної атестації вже з врахуванням та усуненням всіх недоліків, які були з самого початку, – вважає Катерина Бутко з «Автомайдану». – І за умови недопущення представників старої системи, а також Арсена Авакова прямо або опосередковано».

    А її колега Олег Пушак вважає, що процес переатестації має проходити щорічно. Інакше ситуація і далі буде тільки погіршуватися.

    «Поки ми можемо констатувати лише те, що з верхнім ешелоном поліцейських проводять співбесіди все ті ж радники Авакова. Аналогічна ситуація була в прокуратурі, і ми пам'ятаємо, чим все це закінчилося. Точно такий же результат ми очікуємо і в поліції».

    Теги: МВС Арсен Аваков реформа переатестація Автомайдан Артем Шевченко скандал національна поліція хатія деканоїдзе Ігор Фадєєв
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів