Конституційна безвихідь. Зміни до Основного закону поставлено на паузу

    2 Лютого, 2016 11:09
    Минулого тижня Верховна Рада відклала ключове політичне рішення для країни – внесення змін до Конституції про особливий статус Донбасу, одночасно порушивши масу процедур і законів

    Останнім часом українська Конституція перетворилася на надзвичайно популярний твір. Нею цікавляться в усьому світі – від Вашингтона до Москви, обговорюють на міжнародних переговорах, використовують у внутрішньополітичній боротьбі.

    На необхідності внесення змін до української Конституції в частині децентралізації та врегулювання питання зі статусом Донбасу наполягають і Захід, і Росія, а сепаратисти навіть представили власний проект конституційних змін з положеннями про свою "народну міліцію", суди і квоту в українському парламенті.

    Україна, вустами президента Петра Порошенка, виступає за неухильне виконання Мінських угод, в яких прописано положення про зміну Конституції, і не бачить їм альтернативи. Водночас, відповідей на конституційні виклики у Києва немає.

    Включення в переговорний процес по Донбасу питання змін до Конституції спочатку було слабкою позицією і прорахунком української сторони. Наразі ж влада в питанні Основного закону опинилися поміж двох вогнів – зарубіжні партнери і супротивники чекають змін Основного закону, але внутрішньополітична ситуація не дозволяє цього зробити.

    Понад те, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк навіть намагається шантажувати президента заявами про необхідність розгляду змін до Конституції на референдумі, використовуючи такі тези в рамках боротьби за владу всередині країни.

    Зрештою, у Порошенка не придумали нічого кращого щодо Конституції, окрім як відкласти рішення, не посоромившись заради цього піти на абсурдні дії та порушення закону.

    Коли немає 300 голосів

    У статті 155 Конституції України чітко прописано, що законопроект про внесення змін до Конституції, крім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менше двох третин від конституційного складу Верховної Ради.

    31 серпня 2015 року на останньому пленарному засіданні 2 сесії 8 скликання Верховна Рада прийняла в першому читанні зміни до Конституції в частині децентралізації, в яких знайшлося місце і особливому порядку самоврядування в окремих районах Донбасу. Тоді результативне голосування обернулося вибухами під стінами парламенту і виходом Радикальної партії зі складу коаліції.

    Остаточне рішення з питання змін до Конституції планувалося прийняти на останньому пленарному тижні 3 сесії парламенту 8 скликання – 26-29 січня. Для результативного голосування потрібно було 300 голосів.

    Однак цих голосів в умовах чергового витка коаліційної кризи у влади не було й близько.

    Щоб змінити процедуру внесення змін до Конституції, необхідне голосування 300 депутатів з подальшим затвердженням цього рішення на всеукраїнському референдумі, призначеному президентом.

    Провалити голосування – означало зірвати виконання Мінських угод і показати себе ненадійним партнером. Виходити з ситуації влада вирішила шляхом хитрощів.

    20 січня до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата щодо офіційного тлумачення положення ст. 155 Конституції про "наступну чергову сесію Верховної ради".

    Підписали подання депутати від "Блоку Петра Порошенка" і "Народного Фронту", а також позафракційні. Причому серед підписантів були люди, які рідко з'являються в самому парламенті та пропустили більше половини засідань Ради.

    Президент підстрахувався ще й додатково, призначивши 26 січня двох нових суддів Конституційного суду – члена Конституційної комісії Віктора Колесника і колишнього народного депутата Володимира Мойсика. За даними ЗМІ, призначення двох нових суддів дозволило Порошенку контролювати більшість складу КС – 10 суддів з 18.

    Логіка влади: після 1 йде 4 або 7

    Таким чином влада намагалася створити уявні законні підстави, щоб не приймати на третій сесії поправки до Конституції, що стосуються, зокрема, "особливого порядку самоврядування" Донбасу.

    Але, не чекаючи на рішення КС, депутати вирішили внести зміни до регламенту Ради щодо процедури прийняття змін до Конституції.

    Не зупинило їх і те, що в самій Конституції цілком однозначно трактується процедура внесення змін до неї. Щоб змінити процедуру внесення змін до Конституції, необхідно голосування 300 депутатів з подальшим затвердженням цього рішення на всеукраїнському референдумі, призначеному президентом.

    Однак депутати вирішили не морочитися – треба, значить, треба. В порушення самої Конституції, 229 депутатів погодили: якщо законопроект про внесення змін до Конституції України був попередньо схвалений Верховною Радою і не був розглянутий на наступній черговій сесії після попереднього схвалення, то такий законопроект розглядається Верховною Радою на наступній за нею черговій сесії.

    Тобто Рада дозволила собі розглядати на наступній (вже четвертій) сесії проект змін до Конституції щодо децентралізації та особливого статусу Донбасу.

    Голосували за вказаний законопроект №3819 депутати від БПП, "Народного фронту", "Опозиційного блоку", "Батьківщини", а також груп "Воля народу" та "Відродження".

    Згідно з Конституцією, законопроект про внесення змін до неї в частині децентралізації вже має втратити свою актуальність і розглядати його не можна. Але, як зазначив у коментарі UA1 експерт – конституціоналіст Ігор Коліушко, фактично депутати своїм рішенням встановили верховенство регламенту Ради над Конституцією України.

    "Це повернення до часів Януковича, навчилися у нього. Він теж так робив – приймав рішення спочатку, а потім підстраховувався Конституційним судом", – підкреслив експерт.

    Народний депутат Віктор Чумак назвав голосування Ради фантастичним маренням. І це ще м'яко сказано.

    Відстрочення голосування за зміни до Конституції буде негативно інтерпретоване Москвою і може призвести до чергової ескалації на Донбасі.

    Виходить, що для народних депутатів не очевидно, що за цифрою 2 йде цифра 3, вони думають, що це може бути і 4, і 5.

    Причому після голосування спікер Володимир Гройсман заявляв: "Ніякого Конституційного перевороту не відбулося... нічого, крім позитивного, не станеться, обіцяю". За його словами, зміни до регламенту Ради дали "додатковий час на дискусію щодо Конституції". Те, що своїм рішенням депутати порушили саму Конституцію, спікер не згадав.

    Іноді складається враження, що в період особливої для них необхідності, українські політики готові проголосувати взагалі за будь-яке рішення, а потім впевнено розповідати населенню, що нічого дивного не сталося, і трава насправді коричнева, а сонце фіолетове.

    Новий рекорд

    Президент Петро Порошенко підписав закон про зміну регламенту в рекордні терміни, всього через кілька годин.

    Народний депутат Микола Томенко стверджує, що влада на кілька годин спеціально зупинила роботу парламентського відділу реєстрації законопроектів, "аби не зашкодити миттєвому підписанню цього антиконституційного закону президентом".

    Лише після того, як Порошенко поставив свій підпис під законом, в Раді було зареєстровано відразу три постанови про його скасування. Якби постанови з'явилися раніше, до підписання президентом закону, процедуру схвалення було б призупинено. Підписувати закон не можна було б до розгляду постанов, як у ситуації з проектом про призначення нових виборів у Кривому Розі.

    "Страусина політика"

    Водночас, рішення Ради не усуває проблему конституційної реформи, а лиш затягує процес.

    Також воно ставить під загрозу весь процес децентралізації, про який так багато говорила влада, і який назвала одним з головних своїх пріоритетів.

    Крім того, відстрочення голосування за зміни до Конституції буде негативно інтерпретоване Москвою і може призвести до чергової ескалації на Донбасі.

    Голова правління фонду "Майдан закордонних справ", дипломат Богдан Яременко вважає, що дії парламенту значно погіршують міжнародні позиції України, оскільки жодних перспектив для отримання більш широкої громадської підтримки конституційних змін всередині країни в української влади немає.

    Понад 80% українців впевнені, що вищі органи державної влади регулярно порушують Конституцію. Проте лише 27,7% українців вважають, що конституційна реформа необхідна.

    "Українське керівництво просто відкладає момент прийняття рішення. І в майбутньому не виключено, що доведеться приймати рішення за ще гірших обставин та умов. Не обов'язково ситуація для нас покращиться. Це така трохи страусина політика – не намагатися вирішити проблему по її суті, а відкласти момент прийняття рішення, хоча всі розуміють, що цей момент рано чи пізно настане", – зазначив Яременко в коментарі UA1.

    Експерт зазначає, що українська влада "грає з правилами, замість того, щоб грати за правилами". На думку Яременка, це ознака недемократичних режимів, які ігнорують вимоги законів.

    "Це навіть у середньостроковій перспективі буде грати проти України, оскільки наші зовнішньополітичні партнери скажуть: якщо ви раз змогли порушити закон і в незаконний спосіб змінити якісь свої правові процедури, то чому ви не зможете зробити це наступного разу, коли ми про це вас попросимо", – упевнений дипломат.

    Зміни Конституції не на порядку денному

    Український парламент за час свого існування бачив і, напевно, ще побачить не одне подібне абсурдне рішення депутатів. А Конституцію в Україні так чи інакше намагався змінювати кожен новий президент.

    Проблема в тому, що суспільство, в принципі, все влаштовує.

    Згідно з грудневим опитуванням КМІС, 50,4% українців ніколи не читали Конституцію, 32,7% читали окремі розділи, 12% читали всі розділи, а 4,2% читали про Конституцію в ЗМІ.

    Навіть серед тих, хто читав Конституцію, явно не всі зможуть відповісти, за якою саме Конституцією ми зараз живемо – 1996 чи 2004 року.

    Водночас, понад 80% українців впевнені, що вищі органи державної влади регулярно порушують Конституцію. Проте лише 27,7% українців вважають, що конституційна реформа потрібна і її необхідно провести в найкоротші терміни.

    Таким чином, для населення конституційні зміни не є актуальною, сьогоднішньою проблемою. Звідси й таке зневажливе ставлення до них влади. Для українського суспільства Конституція – це щось ефемерне, далеке, і доки так буде, влада може крутити нею, як захоче.

    Теги: Гройсман Верховна Рада Порошенко Конституційний суд Радикальна партія Арсеній Яценюк мінські домовленості БПП Народний Фронт зміни до конституції
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів