Спалах справа. Референдум від Яроша

    22 Липня, 2015 17:19
    Чому Правий сектор готує референдум щодо недовіри до чинної влади

    Відповіддю на події в Мукачевому, в околицях якого армія та СБУ досі полюють за шістьма бійцями Правого сектора (ПС), причетними до бандитських розборок контрабандистів, стало віче на Майдані.

    Організаторами виступили ПС та представники добровольчого руху, зокрема батальйонів Організації українських націоналістів (ОУН). А події в Мукачевому стали лише черговою ланкою в ланцюзі протистояння добровольців і держави.

    Нікому не хочеться мати під боком добре організовану й озброєну армію з досвідом ведення бойових дій, яка підпорядковується виключно своєму командуванню.

    «Влада бачить не лише у Правому секторі, а взагалі в добровольчому русі певну загрозу, тому намагається дискредитувати його в очах українців і знищити, – розповів UA1 командир ДУК ПС Андрій Стемпіцький. – Це почалося з Мінських домовленостей, коли прозвучало, що ми є незаконним збройним формуванням, і тепер влада намагається знищити добровольчий корпус, як того вимагають вороги».



    З точки зору держави, загроза цілком очевидна: нікому не хочеться мати під боком добре організовану й озброєну армію з досвідом ведення бойових дій, яка підпорядковується виключно своєму командуванню, а не указам з Адміністрації президента чи Міноборони.

    А погляди командування добровольців не завжди збігаються з баченням ситуації першими особами держави. І за великим рахунком, почалося це протистояння задовго до Мінських домовленостей і тим більше до подій у Мукачевому.

    Сезонне загострення

    Вперше питання про те, що з вуличними провокаторами, футбольними ультрас, патріотами, націоналістами та всіма, хто формував ПС і воював на Грушевського й Інститутській за перемогу Майдану, потрібно щось робити, виникло ще в березні 2014 року.

    Тоді, після перестрілки між членом цього руху і представником самооборони Майдану, штаб ПС в готелі «Дніпро» оточили силовики. Це стало приводом видворити ПС з готелю, роззброїти і супроводити на одну з баз під Києвом.

    Саме тоді гостро постало питання інтеграції цієї сили в громадські структури та адаптації до мирного, нереволюційного життя. Ніхто у владі не знав, як це зробити, але допомогла війна: більшість войовничо налаштованих радикалів сформували Добровольчий український корпус (ДУК) і вирушили на фронт у складі різних добровольчих батальйонів.

    Позиція ПС і ОУН була принциповою – входити до складу ВСУ тільки як окремі підрозділи з підпорядкуванням своєму командуванню.

    Здавалося б, проблему вирішено. Але не так сталося, як гадалося – добровольці й на фронті залишалися незалежним збройним формуванням, яке підпорядковувалося виключно своєму безпосередньому командуванню і часто ігнорувало ставлеників Міноборони та їхні розпорядження.



    Розуміючи, яка «бомба» знаходиться просто під носом у міністерства, військове командування в перші дні січня 2015 року запропонувало добровольцям увійти до складу Збройних Сил України (ЗСУ) або Нацгвардії, яка знаходиться у підпорядкуванні МВС.

    Частина добровольців пішла на ці умови, проте позиція ПС і ОУН була принциповою – входити до складу ВСУ тільки як окремі підрозділи з підпорядкуванням своєму командуванню.

    «Ми неодноразово говорили, що не проти легалізації, але хочемо легалізувати всю структуру добровольчого корпусу, а не окремі структури, – пояснює командир Стемпіцький. – Але при цьому ніхто не забороняє нашим хлопцям йти в ЗСУ або Нацгвардію, якщо вони цього хочуть. Ми ставимося до цього абсолютно нормально».

    Пропозиція формальної й не значущої посади в Міноборони Дмитру Ярошу також не допомогла – голова ПС відмовився від неї, що згодом призвело до низки конфліктів добровольців з ВСУ.

    Ярош підкреслив, що добровольці не мають наміру боротися з владою за допомогою зброї.

    28 квітня базу ПС у Новомихайлівці Дніпропетровської області взяли в кільце сили регулярної армії. І лише після телефонних переговорів тодішнього міністра оборони Віктора Муженка з Дмитром Ярошем вдалося запобігти збройному протистоянню сторін і почати діалог щодо можливості входження добровольців до ЗСУ.

    А вже 9 травня постало питання про розгін силами Міноборони навчальної бази ПС у військовому центрі «Десна». І знову конфлікт вдалося залагодити буквально в останній момент за допомогою телефонних переговорів між командуванням армійців і добровольців.



    Останньою краплею в загостренні конфлікту стали події в Мукачевому та стягання небачених на Закарпатті військових сил для затримання бійців ПС, які після перестрілки втекли у гори.

    Тут вже владі пригадали все: і постійні нападки на батальйон «Айдар», і пресинг з приводу входження добровольців до складу ЗСУ, і розформування «Торнадо». Логічне завершення конфлікту вилилося у віче на київському Майдані з ініціативою проведення референдуму щодо недовіри чинній владі.

    При цьому Ярош підкреслив, що добровольці не мають наміру боротися з владою за допомогою зброї – не той зараз момент. А домагатися виконання своїх вимог будуть виключно в правовому полі та за підтримки українців.

    З 14 травня у парламентських комітетах припадає пилом законопроект Яроша про легалізацію добровольців.

    Скептики відразу ж заговорили про передвиборчий піар, хоча глава ПС заявив, що його партія не братиме участі у місцевих виборах. А що стосується реальних кроків щодо врегулювання ситуації, то виявилося, що їх вже давно зроблено, але як зазвичай справа застопорилася в парламенті.

    Усе згідно з законом

    З 14 травня у парламентських комітетах припадає пилом законопроект Яроша про легалізацію добровольців. За весь цей час до нього навіть не було зроблено експертного висновку парламентських юристів, який зазвичай з'являється через кілька тижнів після внесення проекту до парламенту.



    У законопроекті розписані всі можливі сценарії взаємодії держави з добровольчими батальйонами. Зокрема, модель копіює естонський досвід створення добровольчого руху Кайтселійт, але з урахуванням українських реалій.

    За словами самого Яроша, цей закон вирішить низку проблем: ДУК зможе безперешкодно отримувати озброєння від Міноборони, з чим є великі проблеми, а також відгородитися від тих, хто використовує добровольців як прикриття для протиправних дій на фронті та в тилу.

    Ярош: «Ми можемо не мати більшості в парламенті, але можемо мати більшість під парламентом».

    Єдиний «сучок» для влади – це умова, що всі накази добровольцям віддає Міноборони, але тільки за погодженням з командуванням ДУК.

    «У мене є великі сумніви, що депутати проголосують за легалізацію ДУК, – говорить Стемпіцький. – Але, як сказав Дмитро Ярош, ми можемо не мати більшості в парламенті, але можемо мати більшість під парламентом. Таким чином, спробуємо все ж змусити депутатів проголосувати за це».



    Тим часом ПС, що втратив у своїй назві «політичний» і став Національно-визвольним рухом «Правий сектор», в усіх регіонах України в терміновому порядку створює оперативні штаби, які займуться підготовкою до всенародного референдуму.

    Головні питання, які пропонується вирішити українцям: недовіра уряду, визнання війни з Росією, повна блокада окупованих територій та легалізація добровольчого руху.

    А чи набере ПС три мільйони голосів за цей захід, як того вимагає закон, покаже час.

    Теги: Дмитро Ярош Міноборони Правий сектор ДУК Скіпальський віче
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів