ХарчоБлок: три в одному

    26 Серпня, 2015 13:57
    Процес консолідації політичних сил навколо «БПП-Солідарність» переконливо свідчить, що технології партійного будівництва в нашій державі залишаються прагматично-незмінними

    Наче й не було подій на Майдані та всього, що сталося за півтора року потому. Буквально минулого тижня було оголошено про входження до складу «БПП-Солідарність» партій «УДАР» та «Народний фронт». Лідер першої – Віталій Кличко стане вождем об’єднаної політичної сили, Арсеній Яценюк гарантовано збереже прем’єрський портфель протягом ближчого часу. Проте є й інші резони процесу консолідації партії влади.

    Аргументація прихильників об’єднання проста: нам потрібно воювати виключно на зовнішньому фронті. Дійсно, консолідація партії влади в єдину політичну силу спроможна її посилити, ліквідувавши внутрішні протиріччя. Насамперед – між тими, хто звик під парламентським куполом «вирішувати питання» на власну користь за будь-якої політичної погоди в державі та навколо. Міноритарним фракціям коаліції буде складно протистояти об’єднанню партій президента та прем’єра. Звісно, якщо генеральні й офіційні спонсори останніх зможуть домовитися між собою та діяти узгоджено. Перша проба сил відбудеться 31 серпня, під час засідання парламенту, присвяченого децентралізації та відповідним конституційним змінам, за які в останній день літа потрібно набрати не менше 226 голосів.

    Єдине, що може виправдати появу розширеної політсили, – перетворення парламенту на машину для голосування за реформаторські закони та освячення утворення уряду реформаторів.

    Прикро, але в ході об’єднання його потенційні учасники обговорювали здебільшого майбутні місцеві вибори, квоти у списках та недоторканість портфелів окремих міністрів. Про якісь ідеологічні розбіжності та їх подолання мова не йшла. Нічого дивного, адже «БПП-Солідарність» та «Народний фронт» – партії-бройлери, які виникли рік тому, у переддень парламентських виборів. «УДАР» хоч і має дещо довшу історію існування, ніколи не був ідеологічною партією, а завжди лишався командою Віталія Кличка. Тому з політичної точки зору поглинання «БПП-Солідарність» менших партій влади виглядає цілком логічним та виправданим кроком.

    Він, до речі, свідчить про серйозність підходів у царині децентралізації – об’єднана партія, очевидно, не лише підтримуватиме Кличка у Києві, але й висуне кандидатів у мери в обласних центрах та намагатиметься бути активно представленою в місцевих радах. Фактор об’єднаного управління фінансовими, інформаційними, організаційними ресурсами не варто відкидати, тому Геннадію Труханову, Андрію Садовому та Геннадію Кернесу, які не мають намірів ставати «солідарними», варто замислитися над збільшенням ефективності власних агітаційних кампаній.

    Ще одна причина консолідації – осінь, що наближається. Цього року це буде не лише час жнив, але й період потужного соціального розбалансування, спровокованого новими тарифами на послуги ЖКГ. Владі краще зустрічати можливу хвилю незадоволення пліч-о-пліч, не витрачаючи часу на внутрішні розборки.

    Не очікую від розширеної політичної сили нової ідеологічної якості – як показує досвід, люди, які потрапили до влади, на подібні перетворення не спроможні. Єдине, що може її виправдати, – перетворення парламенту на машину для голосування за реформаторські закони та освячення утворення уряду реформаторів. Часу для відмови від імітації перетворень залишилося обмаль, і якщо ті, хто називає себе українською елітою, не припинять підтверджувати своїми діями кремлівську тезу про Україну як failed state, їх винесуть з влади швидше, ніж Януковича. 

    Теги: Верховна Рада Порошенко Арсеній Яценюк Віталій Кличко БПП злиття Народний Фронт андрій садовий місцеві вибори партія УДАР
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів