Гра в Кабмін. До чого призведе політична криза

    10 Лютого, 2016 08:02
    Україна переживає першу серйозну політичну кризу постмайданної влади. UA1 наводить сценарії подальшого розвитку ситуації в країні

    Чого було більше в заяві міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавічуса про відставку – спроби «зберегти обличчя» та репутацію за відсутності конкретних результатів роботи, чи крику відчаю реформатора, якому корупційні схеми «зв'язують руки», – ще довго буде предметом суперечок.

    В процесі обговорень будуть з'являтися і версії про те, що демарш Айвараса був добре спланованим і замаскованим планом кого-завгодно – починаючи від Вашингтона і закінчуючи Порошенком, Коломойським та Саакашвілі. У сучасній Україні конспірологічні теорії з'являються з будь-якого приводу та з неймовірною швидкістю.

    Факт залишається фактом – в країні з її нинішнім станом економіки, як би це парадоксально не звучало, відставка профільного міністра стала не предметом для радості, а запустила цілий маховик подій, який серйозно вплинув на політичну ситуацію в державі.

    Причина таких масштабних наслідків від заяви міністра, якого ніби як в новий Кабмін ніхто брати й не збирався, як в самій особистості чиновника, так і в фактах, ним озвучених. Запрошений європейський економіст заявляє про тиск на нього з боку оточення президента, яке намагається поставити своїх «смотрящих» на державні потоки.

    Українському суспільству, яке повсюди шукає «зраду», більшого й не треба було. Петро Порошенко опинився в ситуації Віктора Ющенка 2005 року з «любими друзями», що завинили, та непідконтрольним прем'єр-міністром, проте не взявся рубати з плеча, а в своєму стилі лише відклав рішення проблеми.

    Такою ситуацією скористався Арсеній Яценюк, який з останніх сил чіпляється за свою посаду. За підтримки Заходу, орієнтованого на збереження балансу сил і нинішньої конфігурації влади, Яценюк повернув в уряд всіх міністрів, які написали заяви про відставку, крім власне Абромавічуса.

    Третій уряд Яценюка – найбільш реальний зараз. У ньому відбудуться суто косметичні зміни.

    І тепер прем'єр, звільнення якого за останніми соціологічними опитуваннями хоче майже 70% населення, намагається диктувати свої умови та шантажувати президента і Верховну Раду. Яценюк вкидає в інформаційне поле гучні заяви про єдність уряду, про принципи його роботи та кодекс етики державних чиновників, намагаючись відвернути увагу від головної проблеми – у нинішнього Кабміну немає підтримки й довіри населення, хоч би як прем'єр і міністри не кричали «Один за всіх, і всі за одного».

    16 лютого уряд звітуватиме в Раді про свою діяльність, тоді ж і вирішиться, яким шляхом піде країна. А до цього можна змоделювати можливі варіанти виходу з політичної кризи.

    Консервація

    Головний замовник такого варіанту розвитку подій – західні партнери, основні спонсори нинішньої влади. Захід влаштовує тандем Порошенко – Яценюк, і там не хочуть нічого міняти, шукати нового прем'єра, вибудовувати відносини з ним.

    Ключовою подією для подальшого розвитку ситуації була зустріч послів країн G7 з керівництвом держави, після якої пішли пафосні промови про єдність президента, парламенту й уряду.

    От тільки Петро Порошенко заявив, що Кабміну потрібне серйозне перезавантаження за умови збереження команди – реформаторів, а Арсеній Яценюк на це відповів екстреним засіданням Кабміну і словами – «ми всі прийшли однією командою, і ми будемо працювати далі однією командою, і, якщо буде прийнято рішення про те, що ця команда має бути змінена, ми підемо всі разом».

    Про те, чи було узгоджено з Порошенком рішення міністрів відкликати свої заяви про відставку і повернутися в Кабмін, ми навряд чи достовірно дізнаємося найближчим часом.

    Поки ж Яценюк активно використовує браваду про небувалу єдність уряду і вже збирається розробляти план роботи Кабінету міністрів на наступний рік. Дати прем'єру імунітет на рік вперед, проголосувавши за такий план, у Порошенка не готові. Але й змінювати Яценюка наразі теж.

    Юрій Луценко не втомлюється повторювати, що «Блок Петра Порошенка» готовий працювати з Яценюком-прем'єром, але тільки за умови радикального оновлення Кабміну. Те, якими будуть ці зміни, і є зараз предметом торгу.

    Якщо розбити клінч команд прем'єра і президента не вдасться, дострокових парламентських виборів слід очікувати восени.

    Третій уряд Яценюка – найбільш реальний зараз. У ньому пройдуть суто косметичні зміни – будуть заповнені відкриті нині вакансії. Йдеться про міністра екології, першого віце-прем'єра, віце-прем'єра з євроінтеграції, з питань АТО й інших віце-прем'єрів, яких ще можна понавигадувати.

    У кращому для Порошенка разі вдасться змінити ще кількох міністрів, в ідеалі – Арсена Авакова, хоча його Яценюк точно не відпустить, а ось В'ячеслава Кириленка в команді прем'єра завжди можуть розміняти.

    Під такий третій Кабмін Яценюка доведеться видозмінити коаліцію. На двох у БПП і «Народного фронту» вже немає більшості, але завжди є резерв у вигляді групи «Воля народу» і мажоритарників. Не можна забувати й про можливість ситуативного голосування за проекти влади групи «Відродження» і навіть «Опозиційного блоку».

    «Батьківщина» та «Самопоміч» точно таку конфігурацію уряду підтримувати не будуть, а ось ту ж Радикальну партію, незважаючи на її недавню заяву про вихід з коаліційних переговорів, завжди ще можна буде повернути в «правильне русло». Як показало голосування за бюджет, чим повертати радикалів, у Яценюка знають.

    Таким чином, Порошенко знову на час відкладе рішення проблемного для нього питання. Це не означає, що він зовсім відмовиться від ідеї змінити Арсенія Петровича. Такий план-максимум залишається – очевидно, що Яценюк вже не вбирає негатив за всю владу, а значить, не справляється зі своєю головною функцією. Його рейтингу нікуди падати, і зараз він може тільки потягнути президента за собою.

    У такому положенні Порошенко діє в класичній для себе манері – ставлячи на паузу проблемну ситуацію, заморожуючи її. Власне, з усіма гострими питаннями, де немає впевненості в однозначній перемозі, він чинить так само – Мінські угоди і ситуація на Донбасі, зміна Конституції, а тепер і уряд.

    Для того, щоб піти іншим шляхом, треба ризикнути, а ризикувати український президент не любить.

    Вибори

    Такий варіант однозначно не сподобається Заходу, який закликає до стабільності влади. Та й сам Порошенко неодноразово заявляв, що наступні вибори в країні будуть тільки через 4 роки.

    Якщо все ж розбити клінч команд прем'єра і президента не вдасться, дострокових парламентських виборів слід очікувати восени.

    Звільнити Яценюка в Україні хоче більшість суспільства, однак назвати його наступника не може ніхто.

    Запускати зараз механізм виборів, що неминуче пов'язано з відставкою Кабміну, безглуздо – тоді остаточно підвисне фінансова допомога від МВФ, яку, попри всі заяви Порошенка, й так вже не поспішають перераховувати.

    За відставки Яценюка зараз та за відсутності наразі в Кабміні першого віце-прем'єра виконуючим обов'язки прем'єр-міністра стане Кириленко, що просто смішно.

    Відставку Кабміну і запуск виборчої кампанії потрібно підготувати, зробити це можна буде десь до квітня. Коли західні гроші буде отримано, надійний в.о. заведений в уряд, а партійні штаби сформовано й запущено.

    Яценюку і «Народному Фронту» вибори не вигідні в будь-який час і на будь-яких умовах.

    Команда президента, в свою чергу, може непогано виступити на виборах. Банкова потенційно здатна завести в Раду відразу кілька проектів: власне БПП, можливу нову політичну силу Міхеїла Саакашвілі та молодих політиків, близьких мажоритарників і партію «Наш край», яка пройшла обкатку на місцевих виборах.

    У нових виборах також зацікавлені «Батьківщина», «Опозиційний блок» і «Самопоміч». Хоча партії Андрія Садового може неабияк зіпсувати статистику проект Саакашвілі, якщо він оформиться в політичну силу.

    Можуть бути цікаві вибори й Ігорю Коломойському. Поки процес над Геннадієм Корбаном йде, про партію «УКРОП» пам'ятають, та й на місцевих виборах вона показала гідний результат.

    Новий прем'єр і нова коаліція

    Цей варіант найменш імовірний. Оскільки, якщо звільнити Яценюка в Україні хоче більшість суспільства, то назвати його наступника не може ніхто. Очевидної заміни Арсенію Петровичу немає. За останнім соцопитуванням групи Рейтинг 11% українців хотіли б бачити прем'єром Міхеїла Саакашвілі, 7 – Юлію Тимощенко, а 6% – взагалі Юрія Бойка.

    Водночас найбільшою довірою серед політиків у українців користуються Саакашвілі та Андрій Садовий.

    На тлі всіх цих кандидатів, їхніх запитів і діяльності, яку вони можуть розгорнути на високому посту, Яценюк ще здасться президенту цілком прийнятним прем'єром.

    Провести через парламент призначення наближеного Порошенку кандидата – Володимира Гройсмана або навіть Олександра Турчинова буде ще складніше.

    Хоча нову коаліцію під одного з перерахованих кандидатів і можна було б сформувати з БПП, «Батьківщини», «Самопомочі» та частини «Народного Фронту», але для запуску такого сценарію необхідно, щоб несподівано вдало склалася найбільша кількість шматочків пазла, і знову ж таки , президенту доведеться найбільше ризикувати.

    А поки українська політика залишається гострим і цікавим шоу, проте населення охочіше б дивилося інші розважальні передачі, в яких не стоїть на кону майбутнє усієї країни.

    Теги: Гройсман Кабінет Міністрів Порошенко Арсен Аваков Радикальна партія Арсеній Яценюк Батьківщина БПП Айварас Абромавічус Юрій Луценко Олександр Турчинов Самопоміч Народний Фронт В'ячеслав Кириленко
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів