Електронні петиції: пишіть листи

    22 Жовтня, 2015 17:01
    Нове для України явище – електронні петиції – хтось вважає інструментом електронної демократії, хтось бачить в них метод соціологічних опитувань, а для когось це – народна розвага «дістань Президента»

    Першими нововведення запровадили в Адміністрації Президента. І відразу ж на сайт АП обрушився шквал петицій. На сьогодні інтерес виявили вже понад 2 мільйони громадян, і експерти вважають, що це дуже гарний результат. Фахівці АП, що відповідають за обробку петицій, завантажені по повній.

    Однак на Банковій петиції не вважають таким вже й нововведенням. Звернення від громадян до глави держави приходили і раніше, але у письмовому вигляді. Паперової роботи було не менше. Тепер все спростилося, прискорилося, модернізувалося і стало публічним. Інша справа – ефективність. Серед усіх видів демократії електронна є найбільш зручною, проте наскільки вона ефективна – українці та експерти зможуть оцінити тільки за конкретними результатами.

    Якщо ви незадоволені корупцією в країні і хочете звільнення конкретного чиновника, сумніваєтеся в обґрунтованості встановлених тарифів і пропонуєте нещадний аудит, турбуєтеся про гідне дипломатичне представництво в Гондурасі... – словом, якщо вас турбує будь-яке питання, що не суперечить Конституції України та Кримінальному кодексу, тоді дерзайте.

    Електронна петиція не має юридичної сили ініціювати референдум. Процес збору підписів для петиції відрізняється від процесу збору голосів з дотриманням вимог Закону «Про всеукраїнський референдум».

    Все, що вам потрібно зробити, – це коректно оформити е-петицію на сайті та зібрати 25 тисяч підписів за термін не більше 3 місяців з дня опублікування. Під підписами маються на увазі не електронні підписи, а певні особисті дані підписанта. Якщо у вас все вийшло, то в адміністрації зобов'язані розглянути петицію і представити на суд президента, який, у свою чергу, зобов'язаний дати публічну відповідь.

    У разі визнання доцільною реалізацію викладених в електронній петиції пропозицій шляхом видання акта президента або внесення на розгляд Верховної Ради відповідного законопроекту АП вживає в установленому порядку заходи з підготовки таких проектів, актів.

    Однак є нюанс: запропоновану ініціативу можуть і не визнати доцільною. Тобто, розглянути і відповісти президент зобов'язаний, але яким буде саме рішення – його особистий вибір і воля. Як відомо, на першу петицію Порошенко відповів відмовою.

    Доктор юридичних наук Владислав Федоренко в коментарі UA1 зазначає, що хоча електронні петиції є вже узаконеними й офіційними, їх юридичні наслідки носять швидше дорадчий і консультативний характер, а зібрані підписи не мають юридичної сили, як такої.

    З цим погоджуються й інші експерти. Дмитро Лубкін, координатор громадянської платформи «Нова Країна» пояснив: «У рамках існуючого законодавства підписання електронної петиції будь-якою кількістю громадян не є підставою для здійснення будь-яких дій жодним з представників будь-яких державних органів. Наявність петиції не несе жодних правових наслідків. Сьогодні електронні петиції – це не більше ніж особлива форма соціологічного опитування».

    Як очікується, незабаром е-петиції прийматимуть також у Верховній Раді та в Кабміні.

    Ініціювати проведення референдуму за допомогою е-петицій також не бачиться можливим. Заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків пояснив UA1: «Електронна петиція не має юридичної сили ініціювати референдум. Процес збору підписів для петиції відрізняється від процесу збору голосів з дотриманням вимог Закону «Про всеукраїнський референдум». Юристи підтвердили цей факт.

    Дмитро Лубкін вважає, що змінити становище, теоретично, може новий закон, який почне розроблятись приблизно у вересні 2016 року. Очікувати прийняття такого закону можна не раніше весни 2017-го. «У законі мають бути описані різні види звернень громадян та розтлумачено, які дії повинні слідувати по кожному з видів. Також закон має містити відповіді на запитання яким чином, в які терміни і який орган державної влади повинен реагувати на петиції, скарги, пропозиції та інші можливі види звернень громадян і якою є відповідальність за порушення термінів розгляду звернень», – пояснив експерт.

    Практика показує, що за нібито народними мітингами та ініціативами часто стоять конкретні політичні сили або групи «за інтересами».

    Проте є думка, що, попри дорадчий характер е-демократії, у громадян з'явиться все ж більше реальних можливостей участі в управлінні державою. Було б бажання самих громадян.

    Є надихаючі приклади інших країн.

    В Індії вчителі, які працюють у державних школах, отримали першу за чотири роки зарплату. І допомогла їм у цьому електронна петиція. Підписанти і співчуваючі зажадали від муніципалітету виплатити обіцяні гроші. Через тиждень вчителям видали зарплату за чотири роки.

    У США суддя переглянув своє рішення у справі про вбивство підлітка після того, як його батьки зажадали справедливого покарання для вбивці. Понад 2 мільйони осіб підтримали їх електронну петицію.

    Керівник Центру розвитку інновацій Києво-Могилянської академії Сергій Лобойко вважає, що завдяки Закону про електронні петиції пересічні українці отримали унікальну можливість висувати свої законодавчі ініціативи, і для цього їм не обов'язково ставати депутатами. У коментарі UA1 він повідомив, що, як очікується, незабаром е-петиції прийматимуть також у Верховній Раді та в Кабміні.

    Імовірно, в парламенті е-петиції отримають досить непогані шанси на реалізацію, оскільки остаточне рішення не буде залежати тільки від однієї персони, як у випадку з президентом. Якщо петиція набере необхідну кількість підписів, то вона в обов'язковому порядку виноситься на розгляд у профільний комітет. А комітет уже вирішує, чи виносити ініціативу, як законопроект на розгляд і голосування у сесійній залі.

    Комітети, як власне і вся Рада, складаються з депутатів, обраних усе тими ж громадянами. І зв'язок між тим, кого і як вибирають люди та чи підтримають обранці законодавчі ініціативи своїх виборців – прямий і очевидний. Іншими словами, можливості українців впливати на владу все-таки можуть бути розширені. Електронна демократія може в цьому допомогти. Але за умови, що самі громадяни свідомо і відповідально поставляться до цього інструменту.

    Владислав Федоренко зазначає: «Електронна демократія – це так звана партисипативна демократія. Загалом, явище позитивне. Але чим небезпечна така демократія: дуже легко підробити і дуже легко маніпулювати».

    За діючої наразі першої версії сервісу е-петицій, якщо у людини багато адрес електронної пошти, вона може проголосувати кілька разів.

    Дійсно, практика показує, що за нібито народними мітингами та ініціативами часто стоять конкретні політичні сили або групи «за інтересами». І завжди знаходяться бажаючі брати участь у цих маніпуляціях за матеріальну винагороду. Те ж саме можливе і з електронними петиціями.

    Якщо політична сила, неважливо, при владі вона чи в опозиції, має намір просунути якусь непопулярну або відверто сумнівну ініціативу, то для збереження обличчя їй може знадобитися «глас народу». І якщо люди охоче торгують голосами на виборах, то напевно знайдуться торговці підписами для електронних петицій.

    Дмитро Шимків зазначає, що, на жаль, махінації з підписами можливі. «Але це питання до людей, які продають свої голоси. Система електронних петицій тут ні до чого», – підкреслив заступник голови АП.

    Якщо ж купівля електронних підписів виявиться справою занадто обтяжливою і вартісною, то технічно можна їх підробити. Штучно збільшити кількість підписантів можливо. Сергій Лобойко пояснив, що за діючої наразі першої версії сервісу е-петицій, якщо у людини багато адрес електронної пошти, вона може проголосувати кілька разів.

    За словами експерта, світова практика показує, що від 5 до 15% людей голосують не по одному разу за одну петицію. «Це все обчислюється. Наразі система дуже спрощена, щоб не відлякати людей. Але вона буде вдосконалюватися. Цьому сприятиме також виникнення конкуренції між провайдерами сервісу, яке ми заклали в Законі», – повідомив Лобойко.

    Також у перспективі кількість необхідних підписів на національному рівні планується збільшити. Наприклад, до 50 тисяч. Зараз вже підготовлено експеримент на рівні Києва, для якого планку підняли до 10 тисяч.

    Банкова бере активну участь у вдосконаленні системи. «Ми працюємо над розробкою версії 2.0 системи електронних петицій, що значно покращить роботу системи, в тому числі в частині боротьби з ботами», – говорить Дмитро Шимків.

    Є великий позитивний аспект е-демократії: новий крок до діалогу між владою і громадянами.

    А ось Дмитро Лубкін вважає, що раз вже кількість підписантів під петицією, по суті, ні на що не впливає, то особливого сенсу щось підтасовувати немає. Експерт пояснив, що з технічної точки зору адміністратор, що має доступ до бази даних, може збільшити або зменшити число підписів, який би захист не планував розробник.

    «Якщо можливості маніпулювати з результатами не буде у рядового адміністратора бази даних або сайту, то розробник точно буде знати, яким чином обійти захист. А значить, і хтось ще, за належної наполегливості, зможе знайти можливість змінювати результати за власним бажанням», – стверджує Лубкін.

    За його словами, можна скільки завгодно ускладнювати систему захисту, однак за умов такої загальної правової культури, коли фальсифікацією волевиявлення займаються представники вищого законодавчого органу країни, жодна складна система не зможе вберегти від спотворення результатів. Рішення проблеми лежить зовсім в іншій площині.

    Переглядаючи президентський сайт петицій, можна помітити, що не всі українці поставилися серйозно до нових можливостей. Знайшлося багато жартівників, які потішили держчиновників і пресу своїми фантазіями. Є припущення, що найближчим часом сервіс на сайті адміністрації Порошенка може перетворитися на соціальну мережу гумористів і змагання зі створення найбожевільніших петицій.

    Попри те, експерти сходяться на думці, що є великий позитивний аспект е-демократії: новий крок до діалогу між владою і громадянами. Українці хочуть спілкування з владою і готові до активної участі у реформах. Для влади е-петиції могли б стати комунікатором, інструментом зворотного зв'язку з громадськістю або лакмусом настроїв, тенденцій і наболілих питань.

    Теги: Верховна Рада Кабінет Міністрів Порошенко Адміністрація Президента законопроект референдум петиція
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів