Екс-регіонали на місцевих виборах: з реваншем доведеться зачекати

    30 Жовтня, 2015 16:47
    У представників колишньої влади не виходить легкого повернення на вершину української політики. Нове голосування лише підтвердило попередні результати спадкоємців Партії регіонів

    Перед початком виборчої кампанії однією з головних її інтриг було питання, чи зуміють представники колишньої влади скористатися прорахунками й розчаруванням у владі новій та повернути собі вагу і вплив в українській політиці.

    Було багато розмов про реванш, а головний «правовласник» Партії регіонів – «Опозиційний блок» будував амбітні плани: восени перемога на місцевих виборах, навесні перевибори парламентські й повернення у владу.

    Але бліцкриг Оппоблока не вдався. Партія заявляє про перемогу на місцевих виборах в шести областях – Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, а також на тій частині Донецької та Луганської областей, де проходили вибори. Водночас перемога ця досить відносна. Загалом «Опозиційний блок» лиш дещо покращив свій результат на останніх парламентських виборах, зайнявши по країні загальне третє – четверте місце.

    Проблема в поділі

    Перед місцевими виборами колишні представники Партії регіонів опинилися у складі практично всіх партій, що брали участь у виборчій кампанії.

    Крім Опоблоку, «Нашого краю» та «Відродження», що утворилися на руїнах партії Віктора Януковича, найбільше регіоналів було у президентському «Блоці Петра Порошенка – Солідарність».

    Пояснюється така ситуація досить просто. В Україні традиційно існує великий прошарок політиків  – як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівнях, – які звикли завжди бути у владі, або хоча б біля неї. І жодні Майдани й революції цей прошарок не знищать.

    Причому багато хто з таких особистостей пройшли шлях ще від СДПУ(о) і «За єдину Україну» часів Леоніда Кучми, через «Нашу Україну» і БЮТ в епоху Віктора Ющенка, до Партії регіонів, а потім і «Солідарності» Петра Порошенка. Обростання такими індивідами – схожа проблема для всіх українських партій влади, що веде за собою певні репутаційні втрати, як у випадку з БПП. Але, схоже, боротися з цією тенденцією у політсилі президента наразі не поспішають.

    Проте головного удару по Опоблоку та його результату на місцевих виборах завдали саме «Наш край» і «Відродження». Ще два роки тому все це було єдиною Партією регіонів, але тепер політичні проекти, відповідно, Адміністрації президента та Ігоря Коломойського, створені спеціально для того, щоб розбити електорат Опоблоку, впоралися зі своїм завданням.

    Якщо об'єднати результат «Нашого краю», «Відродження» і «Опозиційного блоку» – тоді якраз може й вийде реванш, про який мріяли екс-регіонали.

    Крім того, забрали частину голосів у Опоблоку й місцеві партії, що вирішили самостійно брати участь у виборах, на чолі з політиками, які раніше були членами Партії регіонів.

    «Місцеві еліти вирішили дистанціюватися від «Опозиційного блоку». Вигідніше було балотуватися від більш нейтральних партій, що позиціонують себе між новою владою і колишньою, яку представляє «Опозиційний блок», – пояснює UA1 цю тенденцію політолог Володимир Фесенко.

    Опоблок створювався, як ситуативний союз Ріната Ахметова з групою Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа. За чутками, зараз акціонери «Опозиційного блоку» готові розійтися по різних політичних проектах.

    Серед подібних політичних проектів – одеська партія «Довіряй справам» Геннадія Труханова та запорізька «Нова політика» В'ячеслава Богуслаєва. Раніше і Труханів, і Богуслаєв були значимими членами Партії регіонів, обиралися в якості її представників депутатами Верховної Ради.

    Через таке нашестя на базовий електорат Опоблоку в східних і південних областях країни результат партії на виборах був істотно знижений. У результаті «Опозиційний блок» провалився в традиційно своїх Харкові та Одесі. До виборів у Харківську міськраду партію взагалі не допустили, а в облраді вона стала другою після «Відродження». В Одеській міськраді Опоблок взагалі третій після «Довіряй справам» і БПП, а в облраді відрив від партії президента незначний.

    Партія виграла вибори у Запоріжжі та Дніпропетровську, однак гігантських відривів минулих років немає й близько, у Дніпрі різниця з «УКРОПом» взагалі мінімальна. За винятком, можливо, деяких місцевих рад у Донецькій і Луганській областях Опоблок ніде не зможе претендувати на формування більшості, не кажучи вже про одноосібну більшість, як було раніше.

    Вдарила по показниках опозиціонерів і відміна виборів у Маріуполі та Красноармійську, де вони могли розраховувати на перемогу.

    У виборах мерів кандидати Опоблоку пройшли у другий тур в Запоріжжі та Дніпропетровську, але там вся боротьба ще попереду.

    З одного боку, такі результати можуть свідчити про деяку втрату колишньою владою популярності в основних для себе Півдні та Сході країни. Проте з іншого – якісні кадрові зміни все одно мінімальні, до місцевих рад прийшли ті ж колишні регіонали, тільки перефарбовані не в Опоблок, а в інші кольори.

    Пасивність в опозиції

    Володимир Фесенко вважає, що нинішня опозиція втратила частину виборців, ще й тому, що не дуже виразно й ефективно діяла у Верховній Раді.

    Справді, у парламенті колишні регіонали досить пасивні, часто пропускають засідання, а якщо й голосують, то аби допомогти владі провести проблемні рішення.

    Опозиційний уряд, схоже, існує тільки на папері та в прес-релізах.

    Вибори показали, що протестні настрої, які досить активні в суспільстві, українці не асоціюють з «Опозиційним блоком».

    Партії залишається продовжувати дотримуватися тактики «якщо довго сидіти на березі річки, можна побачити трупи ворогів, що пропливають повз». Доки влада максимально намагається не виносити внутрішні протиріччя назовні, не повторюючи історії 2005 року, Опоблоку залишається сидіти й чекати далі.

    Відбудуться чи ні дострокові парламентські вибори, залежатиме в першу чергу від поведінки та дій «Самопомочі» й «Батьківщини».

    Водночас, розкол намітився всередині самої опозиційної партії. Опоблок створювався, як ситуативний союз Ріната Ахметова з групою Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа. За чутками, зараз акціонери «Опозиційного блоку» готові розійтися по різних політичних проектах.

    «Розділення Опоблоку на дві самостійні партії може статися. Судячи з усього, процеси внутрішнього поділу вже відбуваються, просто вони ще не завершені політично і юридично», – зазначає Фесенко.

    Разом з тим, не варто забувати, що розділ Опоблоку – це створення додаткового конкурента на одному ринку, що, як показує практика місцевих виборів, приносить самі лиш проблеми.

    В очікуванні нових виборів

    Водночас, попри всі чутки, «Опозиційний блок» продовжує зберігати інтерес до ідеї дострокових парламентських виборів. Однак реалізація цієї ідеї залежить не від них.

    «Відбудуться чи ні дострокові парламентські вибори, залежатиме в першу чергу від поведінки та дій «Самопомочі» й «Батьківщини», – упевнений Фесенко.

    За його словами, причин для виходу цих партій з коаліції буде ще маса навіть у найближчому майбутньому – реалізація Мінських угод, наприклад.

    «Вирішальне слово буде за малими фракціями коаліції, а також за тим, чи відбудеться якийсь антиурядовий альянс між частиною нинішньої коаліції та опозиції. Якщо він відбудеться, то може виникнути питання щодо дострокових парламентських виборів», – констатує Фесенко.

    Поки реванш старої влади залишається лише гучним виразом, яким влада нинішня лякає своїх виборців. Але це не означає, що такої ймовірності не існує взагалі. Розстановка сил в українській політиці може змінюватися з калейдоскопічною швидкістю, й інколи, щоб урвати квиток наверх, варто всього лиш «чекати на березі річки».

    Теги: Рінат Ахметов Фірташ Льовочкін БПП Опозиційний блок Партія регіонів місцеві вибори партія "УКРОП" Відродження Наш край
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів