«Ефект Саакашвілі»: демонтаж влади і паніка в АП

    15 Вересня, 2017 12:19
    Протистояння екс-голови Одеської області та президента всі політсили використовують у власних інтересах. Ось тільки одні опиняться на вершині, а інші підуть на дно

    Таран на ім'я Михайло Саакашвілі, який вже одного разу вибив з прем'єрського крісла незручного президенту Арсенія Яценюка, тепер абсолютно чітко дав зрозуміти: наступна мета – сам Петро Порошенко та його оточення.

    За попередньою інформацією анонсований екс-главою Одеської області тур по містах України має закінчитися в Києві 19 вересня. За цей час очолюваний Саакашвілі «Рух нових сил» вчергове спробує донести до людей ідею необхідності зміни влади шляхом дострокових парламентських і президентських виборів.

    А заодно запустити процес об'єднання демократичної опозиції, про який говорять уже другий рік. «Я збираюся проїхати по всіх регіонах України, максимально об'єднуватися з різними політичними силами навколо загальної теми: у нас в країні повинна бути демократія, і не повинно бути диктатури й олігархів», – заявив Саакашвілі.

    В Адміністрації президента швидко оцінили загрозу цього процесу для сформованої системи влади і включилися в гру, використовуючи всі можливі засоби, щоб нівелювати небезпеку.

    Дії професійного революціонера Саакашвілі та ймовірність появи об'єднаної опозиції не на жарт сполошили політтехнологів Порошенка.

    У результаті всі політсили України, більшість яких створюють ситуативно вигідні для свого виживання союзи, умовно розділилися на два протиборчі табори: пропрезидентський і опозиційний. Причому і в тому, і в іншому компанія підібралася досить строката й суперечлива.

    Жаби, гадюки та інші

    Удар ножем у спину, група політиканів, що розхитує ситуацію всередині країни та підіграє ворогові, – офіційна заява БПП щодо повернення Саакашвілі до України 10 вересня рясніло давно заїждженими і звичними штампами Адміністрації президента.

    Трохи оживило їх лише уїдливе зауваження Порошенка: «Я сподіваюся, що цей пан в належний час буде так само і з таким же завзяттям пробиватися до Грузії, як він намагався потрапити в Україну».

    Але, попри видимість упевненості в своїх силах і правоті, подальші дії президентської команди показали, що в АП почалася паніка: дії професійного революціонера Михайла Саакашвілі та ймовірність появи об'єднаної опозиції не на жарт сполошили політтехнологів Порошенка. Тому діяти вони почали швидко і рішуче.

    Насамперед суспільству послали сигнал: з усіх колотнеч сам Саакашвілі вийде сухим з води, а відповідальність за протидію владі нестимуть пересічні громадяни, які стали на його сторону.

    Наочним прикладом цього меседжу стали арешти людей, які допомагали лідеру РНС перетнути польсько-український кордон 10 вересня.

    Представник БПП і секретар комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Винник заявив: «Саакашвілі підставив своє оточення і народних депутатів, які там були, тому що злочин, який він скоїв (незаконне перетинання державного кордону), кваліфікується за Кодексом адміністративних правопорушень. А злочин, який було скоєно групою осіб у складі народних депутатів (створення умов для нелегального переправлення людей через державний кордон), передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 7 років».

    Інакше кажучи, активним учасникам «хрестового походу» Саакашвілі дали зрозуміти: крайніми за будь-яких розкладів залишитеся ви, і відповідати – тільки вам. Так що думайте, міркуйте.

    За результатами останніх соцдосліджень шансів потрапити в наступний парламент у НФ немає. Тільки причепом з БПП.

    До колег по міфічній парламентській коаліції приєднався й «Народний фронт», вимагаючи негайного введення кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону для «купки популістів і гастролерів, які цинічно борються за владу».

    Проте НФ скористався й нагодою позловтішатися над тим, як Саакашвілі, який допоміг президенту позбутися прем'єра Яценюка, тепер ставить в дуже незручне становище самого президента.

    Протягом декількох днів любитель Facebook і найближчий соратник Яценюка Арсен Аваков посилено лайкав знущальні пости з висміююванням Порошенка, який сам себе загнав у глухий кут.

    Одночасно з цим у МВС зазначили, що хоча Саакашвілі й перебуває на території України незаконно, підстав для його затримання немає. Та й у Мін'юсті, також підконтрольному НФ, заявили, що для екстрадиції Михайла в Грузію наразі немає підстав.

    Таким чином, Яценюк на словах підтримує Порошенка, але на ділі підконтрольні йому силовики спочатку безперешкодно пропустили Саакашвілі через кордон, а тепер уникають активних дій проти нього, щоб тримати президента в тонусі. Дуже вже злопам'ятним виявився екс-прем'єр.

    Хоча й перегинати палицю він теж не буде, оскільки за результатами останніх соцдосліджень шансів потрапити в наступний парламент у НФ немає. Тільки причепом з БПП як об'єднана провладна партія. Саме тому зараз в неіснуючій парламентській коаліції у всій красі процвітає класичний союз жаби і гадюки.

    В очікуванні можливих майбутніх дивідендів до цієї компанії долучилася і «Радикальна партія». Олег Ляшко, який на словах криє президента по повній програмі, але справно голосує в інтересах БПП, зажадав випровадити Саакашвілі з України.

    Мустафа Найєм уже порівняв нинішню ситуацію з тією, яка складалася напередодні Революції Гідності.

    А на кордоні між двома протиборчими таборами – пропрезидентським і прихильниками Саакашвілі – опинилися екс-регіонали з «Опозиційного блоку», що як завжди намагаються «проскочити поміж крапельок».

    З одного боку, активно суперечити Порошенку вони не мають можливості, оскільки в будь-який момент можуть спливти об'ємні папки із захоплюючим описом їхньої діяльності, які зберігаються в Генпрокуратурі.

    З іншого боку, «Опоблок» вже давно просуває ідею перевиборів, і скандал з громадянством Саакашвілі та його поверненням в Україну для них дуже до речі. Тим більше, що він ініціює зміну влади.

    Не наважуючись прямо підтримати Михайла, екс-регіонали вустами Вадима Новинського заявили: «Якщо президент є відповідальним політиком чи вважає себе таким, він повинен погодитися на перезавантаження влади – на дострокові парламентські та президентські вибори».

    Послідовники і шанувальники

    На противагу президентському табору вже виступили «Самопоміч», «Батьківщина», ДемАльянс, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, «Європейська партія України» Миколи Катеринчука, рух «Хвиля», Внутрішній корпус батальйону «Донбас» Семена Семенченка, «Справедливість» Валентина Наливайченка та низка інших організацій. Також Саакашвілі підтримують нардепи-єврооптимісти.

    Наприклад, Мустафа Найєм уже порівняв нинішню ситуацію з тією, яка складалася напередодні Революції Гідності, та заявив, що «якщо результатом всіх подій стане тільки затримання активістів, це погано закінчиться».

    Можна іронізувати з приводу його риторики та натяків президенту. Але водночас не слід забувати, що це саме та людина, яка першою закликала брати чай і виходити на Майдан.

    Втім, не можна скидати з рахунків фактор «різношерстості» сил, які підтримують Саакашвілі, що гальмує їх об'єднання в один опозиційний Порошенку фронт.

    Про те, що переговори про об'єднання зусиль вже йдуть, говорять практично всі учасники процесу. Анатолій Гриценко заявив, що його партія взяла курс на об'єднання в сильну команду, яка переможе на виборах. Не виключає об'єднання з «Рухом нових сил» і лідер «Самопомочі» Андрій Садовий.

    Силовим крилом можливої об'єднаної опозиції готові стати представники Внутрішнього корпусу батальйону «Донбас», як противага «орлам» Іллі Ківи, який анонсував створення руху «АнтіСаакашвілі».

    Західні партнери вже м'яко натякнули Порошенку, що краще б йому діяти у правовому полі, а не керуватися особистими амбіціями.

    Але больовою точкою об'єднання противників Порошенка і сформованої ним системи стала Юлія Тимошенко. І хоча вона заявила, що «всі демократичні проєвропейські сили почали консультації для спільної координації дій та об'єднання зусиль», багато хто з учасників переговорів не палають бажанням опинитися з нею в одному човні.

    Про те, що не всі прихильники РНС сприймають участь Тимошенко в об'єднаній опозиції, свідчить скандування «Юлю геть!», коли вона з'явилася поруч із Саакашвілі, який повернувся в Україну.

    Ситуація в цьому плані двояка. З одного боку за «Батьківщину» готові проголосувати 15,4% виборців, про що свідчить вересневе дослідження Київського міжнародного інституту соціології.

    І якщо до цієї кількості додати 10,3% «Самопомочі», 6% «Громадянської позиції», близько 2% «Хвилі» – це вже 33,7% проти 0% «Народного фронту» і 14,5% БПП. Тобто це однозначно виграні вибори об'єднаних навколо «Руху нових сил» партій. Без «Батьківщини» ці шанси істотно знижуються.

    З іншого боку, у Тимошенко не найкращий імідж, який не надто в'яжеться зі словосполученням «нові сили», плюс незрозумілі джерела фінансування партії. І асоціації з Саакашвілі, якого не ловили на корупції, зіграли б їй на руку.

    При цьому кожен хоче скористатися перевагою іншого собі на користь і на власних умовах. Саме на цих протиріччях зараз намагаються зіграти політтехнологи АП, намагаючись не допустити об'єднання усіх своїх опонентів.

    У проплачених публікаціях партійних блогів на ФБ вже вкидається інформація, хто з лідерів потенційно об'єднаної опозиції має більше впливу, хто більше грошей і хто більше виборців. Таким чином влада намагається стравити між собою всі сторони процесу, граючи на почутті власної гідності.

    Здати президента

    Як би не складалася політична доля «Руху нових сил» і його лідера, західні партнери вже м'яко натякнули Порошенку, що краще б йому діяти у правовому полі, а не керуватися особистими амбіціями. І порадили не затримувати Саакашвілі.

    Опозиційні Порошенку лідери можуть сформувати широкий антипрезидентський рух на кшталт «Україна без Кучми».

    Представник Держдепу США з питань України Курт Волкер заявив: «Україна – країна, де діє верховенство права. Хто завгодно, наприклад, колишній президент Саакашвілі, має право на слухання справи в українському суді. Я сподіваюся, що припиниться ескалація політичної драми, і всі зосередяться на правовому врегулюванні. Це для України не менш важливо, ніж боротьба з корупцією та економічні реформи».

    Одночасно з цим з'явилися конспірологічні теорії про те, що Захід, можливо, перестане підтримувати Порошенка.

    Наприклад, політолог Тарас Загородній опублікував в ФБ таке бачення ситуації: «Великий привіт від Трампа нашій владі. Ймовірно, що один з варіантів припинення війни – це прибрати всіх, хто асоціюється з війною. У ЛНР і ДНР знімають Захарченка та Плотницького. У Києві зміна влади. Як би це декому не подобалося. Миша – це детонатор.

    І початок прямих переговорів з Москвою. Так було в колишній Югославії. Це не добре і не погано. Так побудована західна політика: раціонально і жорстко».

    З тим, що запуск сценарію зміни влади можливий, згоден і директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. У своєму блозі він розповів, про можливі передумови цього процесу.

    «Ресурси для такої справи знайдуться досить швидко. Олігархічний консенсус порушений. Банкова вже зробила кроки щодо демонтажу угод, які сприяли утвердженню цієї ж влади. В країні виникла ціла група «ошуканих вкладників» чинного режиму. І вони вже готові скинутися, щоб цю владу змінити», – вважає він.

    Кулик вважає, що опозиційні Порошенку лідери можуть сформувати широкий антипрезидентський рух на кшталт «Україна без Кучми».

    На думку політологів, відправною точкою цього процесу може стати чергова річниця Революції Гідності. Втім, точно прогнозувати дії Михайла Саакашвілі не береться ніхто. Хоча й зазначають, що на сьогодні потенціал у опозиції президенту досить високий. І судячи з грандіозного переполоху в АП, так воно і є.

    Теги: Мустафа Найєм МВС Порошенко Саакашвілі Арсен Аваков Ляшко Радикальна партія Арсеній Яценюк Тимошенко Батьківщина БПП Опозиційний блок Семенченко АП Народний Фронт вадим новинський Курт Волкер
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів