Є план. У парламенті вирішили, що робити з Донбасом

    25 Лютого, 2016 16:36
    Президентська політсила в парламенті придумала, що робити з Донбасом, аби не посваритися із західними партнерами, але й не йти у них на поводу

    «У мене є відповідь на те, як зробити так, щоб «апендикс» 18 статті нинішніх конституційних змін не загрожував у майбутньому унітарності країни, – змовницьки повідомляє глава парламентської фракції БПП Юрій Луценко, маючи на увазі законодавчу легалізацію особливого статусу Донбасу. – Ми вводимо Конституцію, яка вступить в дію через два роки, а Закон «Про особливий порядок самоврядування на Донбасі» саме через ці два роки втрачає свою силу. Насправді ніякий особливий порядок жодного дня не буде діяти!».

    На думку Луценка, саме таким чином можна виконати вимоги Мінських угод, на яких наполягають західні партнери, і не ставити під удар унітарність держави.

    Подібна тактика українських парламентаріїв викликана зростаючим тиском з боку ЄС щодо вирішення проблеми Донбасу. Пресинг посилюється пропорційно до збитків, яких зазнає Європа від санкцій проти Росії. І це підтвердив останній візит глав МЗС Німеччини та Франції.

    Саме ці країни постійно нагадують Україні, що війну на сході потрібно припиняти і якомога швидше. Основний посил коротко можна охарактеризувати так: дайте Донбасу вибори, особливий статус, і всі будуть жити в мирі.

    Ми лукавимо, тому що від початку не віримо у правильність конституційних змін, не знаємо, чим все обернеться.

    Саме ці два пункти прописані в Мінських угодах, а в офіційній заяві міністрів закордонних справ Німеччини та Франції Штайнмайера і Еро сказано: «Мінські домовленості є єдиним шляхом для того, аби Україна відновила суверенітет над усією своєю територією і нарешті змогла жити в мирі».

    Позицію колег про вибори на Донбасі якнайшвидше і за будь-яку ціну не підтримують Канада і Литва. Представники цих країн чітко заявили: поки не буде повністю припинено вогонь і виведено російські війська, про вибори говорити немає сенсу.

    У цьому вони підтримують офіційну позицію України: спочатку припинення вогню, виведення військ РФ, повернення контролю над кордоном і роззброєння бойовиків, а потім вибори й особливий статус.

    Правда, незважаючи на єдину офіційну позицію, думки основних українських політсил з цього приводу кардинально різняться. У кожної з них своє бачення, що робити з Донбасом.

    Якнайшвидші вибори і надання особливого статусу регіону лобіюють БПП і «Оппоблок». Перші – в рамках мирного плану президента, який передбачає виконання Мінських угод, де ці пункти прописані. Другі – займаючи проросійську позицію, мають інтересом повернення свого споконвічного електорату.

    Конфлікт народжений в Росії, і що б ми не робили, на сході він не вирішиться.

    Категорично проти виборів і надання особливого статусу виступають «Самопоміч» та «Радикальна партія», хоча і у них мотиви різні. «Самопоміч» побоюється, що ініційований Москвою особливий статус стане свого роду троянським конем і в перспективі підірве унітарність держави. «Радикальна партія» звично лякає бандитами зі сходу, які отримають право засідати в парламенті.

    Проміжну позицію зайняв «Народний фронт». Начебто й потрібно щось вирішувати, але нехай народ на референдумі вирішує, що робити з Донбасом, а ми підтримаємо. Інакше кажучи, що б не сталося в майбутньому, «фронтовики» знімають з себе відповідальність за конкретні рішення – так побажав народ на референдумі, і хто ми такі, щоб йти проти народної волі.

    Проте всі розуміють, що рано чи пізно проблему доведеться вирішувати – якщо не з власної волі, то під тиском ЄС. І у президентській фракції БПП з'явилася своя тактика, яку вони мають намір просувати в парламенті: в цілому погоджуватися з рекомендаціями заходу, але виконавши їх формально, залишити простір для маневрів.

    Місце для кроку назад

    Давши свій рецепт з приводу того, як обійти особливий статус Донбасу, Луценко пропонує схожий план дій і з приводу виборів у цьому регіоні, на яких наполягає Європа.

    Він вважає, що зрушення, які почалися у діалозі з ЄС з приводу можливого введення миротворців на схід України, допоможуть вирішити цю проблему.

    «Міжнародний контингент разом з українськими прикордонниками – це цілком можливо, – упевнений Луценко. – І це взагалі може зняти питання виборів. Якщо буде контроль кордону міжнародними силами і поліцейським контингентом на цій частині окупованих територій, тоді вибори не потрібні. Формуються військово-цивільні адміністрації на певний особливий період – два роки. Для мене це план».

    Але саме ці плани, як формально виконати вимоги, але в реальності красиво їх уникнути, насторожують опонентів.

    «Ми лукавимо, тому що з самого початку не віримо в правильність конституційних змін, ми не знаємо, чим усе обернеться, – впевнена віце-спікер парламенту із «Самопомочі» Оксана Сироїд. – Все йде до того, що ми когось обдуримо, щось запишемо, а потім по-своєму будемо трактувати. Не для того Конституція пишеться, щоб думати, як це потім викручувати ».

    Результати народного волевиявлення на референдумі можуть кардинально суперечити мирному плану президента і тому, що від нас вимагає Європа.

    На думку Сироїд, виконання Мінських угод щодо виборів на Донбасі та особливого статусу регіону може закласти міну уповільненої дії під державність України. Приблизно таку, як свого часу Компартія заклала, пролобіювавши автономний статус Криму.

    «Це загроза державності й очевидно, що саме тому Росія вимагала включити цей пункт, – вважає віце-спікер. – У будь-якому разі, конфлікт породжений в Росії, а тому що б ми не робили, на сході він не вирішиться. Ми можемо змінювати закони, надавати статуси, але це ніяк не вплине на те, що відбуватиметься там далі».

    Проте Луценко впевнений, що ці побоювання легко розвіяти: «Можна ухвалити зміни до парламентського регламенту про те, що будь-який закон про спецстатус має прийматися тільки конституційною більшістю парламенту – 300 голосами. Це значно знизить ризики».

    Проте теоретично вони все одно залишаються, тому потрібно дати слово народу на референдумі. Так вважає заступник голови парламентського комітету з євроінтеграції Остап Семерак з «Народного фронту».

    «Для мене референдум – це елемент вуличної дискусії про те, як має виглядати система, що її будує країна, – каже він. – Ця ідея була агресивно сприйнята всередині коаліції, але її потрібно обговорювати».

    Втім, у цьому питанні Семерак, так само як і Луценко, передбачає простір для маневру. UA1 поцікавився у нардепа, чи розуміє він, що результати волевиявлення можуть кардинально суперечити мирному плану президента і тому, що від нас вимагає Європа.

    «Як поставиш запитання на референдумі, таку відповідь і отримаєш, це теж потрібно розуміти, – відповідає народний обранець. – Тому перед тим як проводити референдум, потрібно якісно організувати й обговорити цей процес».

    Схиляння до компромісу

    Незважаючи на всі побоювання і слизькі моменти, в БПП впевнені, що у мирного плану врегулювання конфлікту на Донбасі альтернативи немає.

    Багато надій в оточенні президента покладають на просування ідеї введення міжнародного миротворчого контингенту.

    «Альтернатива йому тільки стіна, або військова операція, – каже Луценко. – Однак перша альтернатива буде прецедентом відмови від частини власної території, навіть якщо назвати її «тимчасово окупованою». Друга призведе до колосальних жертв, які важко уявити».

    Тому зараз багато надій в оточенні президента покладають на просування ідеї введення міжнародного миротворчого контингенту на схід за винятком країн-членів НАТО і країн-сусідів. Окремо пропонується ввести поліцейську міжнародну місію, як свого часу в Косово.

    За словами Луценка, певні зрушення з цього приводу в переговорах з Європою вже є. Цю інформацію підтверджує і Семерак: «Згода на прийняття сценарію введення міжнародних сил – перші ознаки, що наші партнери починають прислухатися до цієї думки і розуміти, що іншого виходу немає».

    UA1 поцікавився у Юрія Луценка, який в цьому сенс, якщо Росія неодноразово виступала проти згаданої ідеї та здатна її заблокувати на міжнародному рівні.

    «Ще рік тому уявити, що Росія визнає свої війська на Донбасі, було неможливо. Зміні російської позиції сприяють ціна на нафту і збереження санкцій – це наш другий фронт. І я сподіваюся, що й міжнародний контингент стане для них прийнятним», – вважає Луценко.

    За його словами, всі розуміють, що для Кремля віддати кордон під контроль українським військовим – це поразка. І бойова, й інформаційна. Тому намагаються знайти середину, і міжнародний контингент з українськими прикордонниками може стати прийнятним компромісом.

    «Вони вже говорять про якихось уродженців Донбасу, які мають з жовто-блакитними нашивками стояти на кордоні», – констатує Луценко.

    На думку політика, це не вихід і є неприйнятним для України. Однак це доводить, що РФ готова змінювати свою позицію щодо контролю над кордоном.

    Наступний етап переговорів з проблеми Донбасу пройде в Парижі 3 березня. До зустрічі готуються глави МЗС «нормандської четвірки» – Німеччини, Франції, України та Росії.

    Ймовірно саме на цій зустрічі Європа вимагатиме від України негайного формування виборчого законодавства для Донбасу. А Україна, в свою чергу, планує просувати варіант із введенням миротворчого контингенту.

    «З моєї точки зору, лиш таким чином можна ефективно проконтролювати виведення російських військ і техніки, складання зброї. Понад те, лише в таких умовах українська влада в Донецьку і Луганську зможе стати владою», – упевнений Луценко.

    Теги: Росія Порошенко мінські домовленості Оксана Сироїд БПП Юрій Луценко Нормандська четвірка ЄС особливий статус Донбасу Остап Семерак
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів