Другий фронт "Правого сектора". Політичні перспективи партії Яроша

    29 Липня, 2015 16:12
    Відкритий конфлікт влади і "Правого сектора" призвів до ідеї референдуму. Наскільки реальною є перспектива його проведення, і як це відобразиться на подальшій політичній долі політсили Дмитра Яроша

    За півтора року свого існування "Правий сектор" пройшов шлях від рушійної сили Революції гідності, героїв, які розправилися з режимом Януковича, до головного опонента діючої влади. Організація встигла перетворитися на політичну партію, взяти участь у президентських і парламентських виборах, стати активним учасником бойових дій на Донбасі й засвітитися в низці скандалів.

    У відповідь на події в Мукачевому "Правий сектор" зібрав з'їзд і народне віче у Києві, на якому проголосив ідею про ініціювання всеукраїнського референдуму щодо недовіри до влади. Столичне віче збіглося з публікацією опитування Київського міжнародного інституту соціології, згідно з яким партія Дмитра Яроша у разі проведення дострокових виборів проходить у Верховну Раду.

    То чи є соціальна база у ідей "Правого Сектора" про нову зміну влади, чи це порожні заяви?

    Дивний референдум

    З'їзд і віче були необхідні "Правому сектору" як відповідь на події в Мукачевому, де бійці ПС влаштували перестрілку з міліцією, після чого зникли зі зброєю в лісах, а в мирному регіоні почалася справжня військова операція з метою їх затримання із задіянням танків та Національної гвардії.

    У "Правому секторі" звинувачують в інциденті владу та продажну міліцію, яка зрослася з криміналітетом, що займається контрабандою. У відповідь звучать обвинувачення ПС в бандитизмі, рекеті, незаконному поводженні зі зброєю та інших гріхах.

    ПС вирішив відмовитися від участі в осінніх виборах до місцевих органів влади, аргументуючи це "прогнилістю всієї системи".

    Те, що "Правий сектор" не підконтрольний нинішній владі й окремі його члени беруть участь у кримінальних розборках, відомо було давно, однак після подій у Мукачевому ці проблеми вийшли на державний рівень і набули широкого резонансу.

    ПС потрібно було знайти, куди "випустити пар", направити енергію своїх прихильників після подій у Мукачевому, які їх серйозно розохотили, а заодно показати владі, що організація існує, має структуру та певну суспільну підтримку.

    Для цих завдань і було вигадано ідею референдуму. З'їзд "Правого сектора" прийняв рішення ініціювати проведення референдуму з питання про недовіру владі, причому не якійсь конкретній гілці, а всій – президенту, парламенту та уряду.

    Також ПС закликає скасувати Мінські домовленості, визнати антитерористичну операцію на Донбасі війною та легалізувати добровольчий рух, хоча ще з весни добровольці "Правого сектора" входять до складу ЗСУ, а сам Ярош є радником глави Генштабу.

    Разом з тим, ПС вирішив відмовитися від участі в осінніх виборах до місцевих органів влади, аргументуючи це "прогнилістю всієї системи".

    Механізм – референдум, а потім вибори, дуже нагадує сценарій, реалізований у Криму та Донбасі, чи не так?

    У підсумку з такими гаслами "Правий сектор" виглядає дуже незграбно. Пояснив їх Ярош тим, що ПС – це "дисциплінована революційна сила" і тому поки не піде на силові акції, щоб не бути "рибачками у Путіна". Остання заява лідера ПС, щоправда, не завадила російським ЗМІ широко розтиражувати картинку з київського віче.

    Стара політична технологія

    В Україні легше перерахувати політичні сили, які ніколи не збиралися ініціювати референдум, ніж ті, які хоча б раз це питання зачіпали.

    І це за умови відсутності в країні робочого закону про референдум та механізму імплементації такого волевиявлення громадян.

    Політолог Володимир Фесенко називає ідею "Правого сектора" про референдум юридично нікчемною і такою, що є лише частиною політичної технології партії.

    Поява у будь-якої політичної сили ідей щодо референдуму є свідченням "цілковитої кризи жанру".

    "Це традиційний для українських політиків метод. Комуністи свого часу ініціювали референдум проти асоціації з ЄС, блок "Не так" теж ініціював референдум проти вступу в НАТО і так далі", – зазначив експерт у розмові з UA1.

    Фесенко нагадав, що навіть Леоніду Кучмі свого часу не дали провести референдум про довіру до парламенту – його заблокував Конституційний суд, – що вже говорити про ініціативу ПС.

    "Референдум можна ініціювати, але це робиться не для того, щоб його провести, а щоб показати себе, провести якусь інформаційно-політичну кампанію", – підкреслив політолог.

    Водночас він сумнівається в ефективності використання "Правим сектором" референдуму навіть у якості такої технології.

    "Правий сектор" любить пограти м'язами, в уніформі поїздити, зброю продемонструвати, але з політичними кампаніями у нього дуже погано. Ця ідея буде хоч якось реалізована, тільки якщо під неї дасть гроші хтось із олігархів ", – вважає Фесенко.

    Політолог Костянтин Матвієнко вважає появу у будь-якої політичної сили ідей про референдум свідченням "цілковитої кризи жанру".

    "Тоді намагаються здійснити такий політичний крок з ідеєю всенародного волевиявлення. У "Правого сектора" немає шансів провести легітимний референдум, немає шансів, що цей референдум, якщо його вдасться провести, матиме якісь наслідки", – вважає експерт.

    Політичне майбутнє "Правого сектора"

    За півтора року свого існування "Правий сектор" не зміг конвертувати свою поcт-революційну популярність в електоральну підтримку. Не зміг він і розладнати розгалужену мережу на місцях, де бренд ПС віддавався під франшизу кому завгодно. Результати дії такої системи наочно продемонстрували події в Мукачевому.

    Найбільш радикально налаштована частина людей, які відійшли від партії Яценюка, підтримує "Правий сектор".

    Разом з тим, останнє опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало зростання рейтингу "Правого сектора". Хоча варто зазначити, що рейтинг ПС в 5% – це результат з тих, хто прийшов би на дострокові вибори Верховної Ради. Якщо виходити з усіх опитаних, то рейтинг партії Яроша всього 3%. Також не можна забувати, що опитування проводилося до 9 липня, і на його результати для ПС не вплинула перестрілка в Мукачеві 11 липня.

    Генеральний директор КМІС, соціолог Володимир Паніотто пояснює, що рейтинг "Правого сектора" виріс за рахунок катастрофічного падіння рейтингу "Народного фронту".

    "Ті люди, які відійшли від партії Яценюка, переросподілились по інших партіях. Найбільш радикально налаштована частина цих людей підтримує "Правий сектор", – розповів соціолог UA1.

    Незважаючи на такий проміжний результат ПС, Володимир Фесенко не бачить політичного майбутнього у партії.

    "Партія має мало спільного з демократією, майбутнього у них немає, вони відмовляються брати участь у виборах, самоусуваються від легального процесу", – зазначив політолог.

    При цьому він підкреслив, що довіру до президента, парламенту і прем'єр-міністра визначають саме вибори, а не якісь референдуми, які хоче проводити ПС.

    Не можна забувати також, що головною метою будь-якої політичної партії є завоювання політичної влади в державі. Виходить, якщо ПС не хоче завойовувати владу за допомогою виборів, у них є інший шлях?

    Про цей шлях розмірковує Костянтин Матвієнко, закликаючи не забувати походження і життєвий досвід прихильників ПС.

    "Це люди, які були на фронті або повернулися звідти, люди, у яких бар'єр соціальних заборон зараз істотно знизився саме тому, що вони бачили такі речі на війні, які цей бар'єр об'єктивно знижують. Тому я б не скидав з рахунків рішучості цих людей, навіть незважаючи на те, що їх мало", – зазначив політолог.

    Чи актуальна зараз нова зміна влади?

    Незважаючи на всю утопічність референдуму ПС, не можна не відзначити, що його ідея б'є в "болючу точку", адже невдоволення владою, розчарування в ній наростає.

    Соціологи визнають це, але вважають ситуацію далеко не критичною.

    Популярності "Правого сектора" явно недостатньо, щоб люди підтримали його ідеї про зміну влади.

    За словами Володимира Паніотто, довіра до влади дійсно падає, а особливо негативно на ньому позначається жорстка критика всередині самої провладної коаліції.

    Але попри це, запиту на нову зміну влади, на думку соціолога, немає.

    "Досі найбільшим був запит на те, щоб влада була об'єднаною. На те, щоб не розвалювалася коаліція. Немає такого запиту на подальші революції, швидше є запит на стабілізацію влади", – підкреслив Гендиректор КМІС.

    Згодна з ним і соціолог, директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

    "Налаштованості на нову революцію немає. Радикалізм в суспільстві буде наростати, якщо не проводитимуться необхідні реформи. Але не факт, що втіленням радикальних настроїв буде "Правий сектор". У них дуже суперечлива репутація", – зазначила вона в коментарі UA1.

    Соціологи сходяться на думці, що популярності "Правого сектора" явно недостатньо, аби люди підтримали його ідеї про зміну влади.

    Володимир Фесенко також вважає, що прихильники нової революції є в суспільстві, але це очевидна меншість.

    "За ПС не піде велика частина жителів сходу й півдня, тому спроба їхньої революції просто остаточно зруйнує країну. При цьому навіть більшість населення на заході їх не підтримає", – упевнений політолог.

    На його думку, зараз, через півтора року пертурбацій, які переживає країна, прихильників революції набагато менше, ніж наприкінці 2013-го, коли, власне, "Правий сектор" і з'явився на світ.

    Радикальні ідеї ніколи не були популярні в Україні в довгостроковій перспективі. Їх час – серйозні кризи й соціальні вибухи. Але не можна з упевненістю стверджувати, що час "Правого сектора" безслідно пішов разом з останньою революцією. Адже українська влада своїми діями завжди може наблизити новий шанс для радикалів. ПС залишається чекати, а поки можна знайти іншого політичного консультанта.

    Теги: Дмитро Ярош ЗСУ Правий сектор референдум Народний Фронт Мукачеве
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів