Достукатися в зачинені двері НАТО

    7 Квiтня, 2015 10:43
    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в Альянсі готові розглянути заявку від України на вступ. Однак така заява аж ніяк не означає, що двері в НАТО перед нашою країною на сьогодні є справді відчиненими
    Фото: Facebook

    Незважаючи на політику відкритих дверей для України, про яку в НАТО говорять ще з 2008-го року, навряд чи можна з впевненістю говорити про справжню відкритість. Радше навпаки. Навіть на шляху до цих дверей перед Україною постає стільки завдань-перепон, що, здавалося б, після подолання їх самотужки необхідності вступати в НАТО у нашої країни вже не буде. Але це тільки на перший погляд.

    Роздражнити Росію

    Насправді, зробивши перший крок в сторону Північноатлантичного Альянсу – законодавчо підтверджена у кінці грудня минулого року відмова від позаблокового статусу країни, відмова від добросусідських стосунків із Росією та країнами СНД на користь співпраці з НАТО з метою подальшого вступу до НАТО, Україна вступила у важливу для себе геополітичну гру. 

    Цим, навіть декларативним по своїй суті рішенням, неабияк роздратувавши Росію, наша країна, здавалося б, знехотя серйозно загострила уже задавнене протистояння між НАТО та РФ – країною, яка завжди активно виступала проти розширення Північноатлантичного Альянсу на Схід. Особливо, коли таке розширення відбувалося за рахунок країн-колишніх членів Варшавського договору чи країн Балтії. Таким чином, Україна частково відвела направлений на себе вогонь східного сусіда і перевела його на НАТО.   

    У Росії зміну політичного курсу України одразу ж – чого й варто було очікувати, знаючи психологію лідерів цієї країни, – розцінили не як самостійний крок, а виключно як підступну хитрість НАТО – виступ проти РФ, загрозу внутрішнім уставам країни.

    І тут вже ніякими заявами з боку Альянсу про те, що це не НАТО просувається на схід, а навпаки – схід хоче приєднатися до НАТО, що ніхто й нікого не примушує вступати до лав західного військового блоку, а рішення про вступ є суверенним для кожної країни, Росію не переконати. Вона в особі прес-секретаря російського президента Дмитра Пєскова навіть забажала від НАТО гарантій того, що про вступ України до НАТО там ніхто не думає.

    Не відповісти на таку істерію (інакше не назвеш) з боку Росії в НАТО не могли. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: «Жодна країна, яка не є членом НАТО, в тому числі й Росія, не може ветувати членство України в Альянсі».

    Однак тут варто наголосити на «жодна країна, яка не є членом НАТО». Бо саме це – один із тих замків, які сьогодні зачиняють для України двері в НАТО.

    НАТО не потрібен конфлікт

    Для того, щоб стати повноцінним членом НАТО, потрібна підтримка усіх без винятку 28-ми учасників Північноатлантичного Альянсу, а тим часом деякі лідери провідних країн-учасників НАТО вголос говорять про свою сьогоднішню неготовність прийняти в Альянс Україну. Так, зокрема президент Франції Франсуа Олланд відверто заявляє, що його країна не підтримує вступ України до НАТО.

    Загалом, на думку заступника міністра МЗС Литви Андрюса Криваса, в НАТО сьогодні спостерігається так звана втома від розширення, і включення до його складу членів, які принесуть із собою «гарячі» та невирішені конфлікти, наразі не на часі. Іншими словами можна сказати, що Північноатлантичний альянс поки не готовий іти на відкритий конфлікт із Росією.

    Глава МЗС Польщі Гжегож Схетина вважає, що тема України в НАТО – це створення реальної міжнародної проблеми, яку сьогодні неможливо вирішити в Східній Європі. Вступ України до НАТО стане "занадто сильним ляпасом Росії", вважає і колишній радник президента США, відомий політолог Збігнєв Бжезинський. Він переконує, що загострювати конфлікт між НАТО і Росією не варто. Бжезинський не бачить у цьому потреби.

    Україна змінює НАТО

    Разом з тим, не в інтересах НАТО показувати свою слабкість перед Росією. Пасувати. Президент Польщі Броніслав Коморовський вважає, що в ситуації, що склалася навколо України, поступки Росіійській Федерації з боку Північноатлантичного Альянсу можуть призвести до ще більшої ескалації кремлівської агресії. Тобто не погасити вогонь – ще дужче розпалити.

    Таким чином, через Україну НАТО увійшло в період випробувань на міцність. Альянс просто зобов’язаний відстояти свій авторитет.  Україна вже сьогодні змінює НАТО. І одне лиш це варте того, щоб стукати в зачинені двері Альянсу.

    Так, НАТО підвищує рівень готовності та мобільності. Зокрема, створює потужні сили швидкого реагування, щоби протистояти загрозі з боку Росії як у Європі, так і на сході України. Їх кількість для зміцнення оборони союзників на східних кордонах ЕС збільшена з 13 до 30 тисяч особового складу. Планується створення мережі невеликих командних центрів у трьох прибалтійських країнах, а також в Польщі, Румунії та Болгарії.

    НАТО змінює Україну

    Тим часом, рішення української влади щодо скасування позаблокового статусу тягне за собою суттєві зміни всередині самої України. І тут йдеться вже про поставлені НАТО умови вступу до Альянсу.

    Важко уявити, що Україна зможе самостійно викорінити корупцію, реформувати армію, закупити таку, що відповідає стандартам НАТО, зброю, залагодити територіальні претензії із сусідніми країнами, вивести зі своєї території військові формування інших країн. Однак, зважаючи на сьогоднішнє загострення конфлікту між Росією і НАТО, саме НАТО вже зацікавлене в тому, щоб Україна ці умови виконала. З позиції НАТО Україна виступає своєрідним блокпостом на кордоні зони впливу Альянсу. 

    Країни-члени НАТО вже направили в Україну вісім радників із різних питань. Відповідно до стандартів організації Альянс має намір сформувати в Україні батальйон і забезпечити його формою та амуніцією за свій кошт. Планується, що тренувати підрозділ також будуть інструктори з країн-членів організації. Таким чином, без допомоги НАТО Україні залишиться тільки провести референдум щодо вступу в Альянс. А тут також маємо серйозний прогрес.

    Якщо у 2006-му році (після Помаранчевої революції) вступ України до НАТО згідно із соцопитуванням Центру Разумкова підтримували лише 18,2% українців, то результати всеукраїнського опитування, проведеного КМІС, показали – якби референдум про вступ України до НАТО відбувся у березні 2015, то 43,3% українців підтримали б це рішення, проти проголосувало б 33,4%.

    Правда, тут залишається незрозумілим, чи проводилося опитування в анексованому Криму і на непідконтрольній Києву території Донецької та Луганської областей? Оскільки за результатами опитування, які надає КМІС, на півдні за вступ до НАТО проголосували б 24,7%, проти – 54,8%. На сході, відповідно, – 26,2% та 49,5%.
    Натомість, більшість населення на заході підтримує вступ до НАТО – 63%, проти виступають 14,9%. У центрі України частка прихильників вступу до НАТО становить 47,3%, проти – 29%.

    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів