Дорогі ви наші. У скільки нам обходяться чиновники

    31 Серпня, 2017 11:55
    На тлі зниження рівня життя українців 300-тисячна армія чиновників вимагає дедалі більше, заявляючи, що в Європі зарплати вищі

    Премії «за інтенсивну працю», солідні відпускні, численні надбавки та грошову допомогу на оздоровлення – сьогодні ми всі оплачуємо далеко не бідним людям на високих посадах в державному секторі комфортне і сите життя.

    Натомість отримуємо десятки мільйонів гривень, вкрадених все тими ж небідними людьми з бюджету. Отримуємо не доведені до кінця реформи. Отримуємо роботу в стилі «не бий лежачого», і так без кінця. Тому що ми платимо, але не вимагаємо відзвітувати за виконану на наші гроші роботу. А якщо й вимагаємо, то не доводимо справу до кінця і швидко забуваємо до чергового зарплатного скандалу.

    «Ці премії отримували за роботу», – так у квітні коментувала глава НАЗК Наталія Корчак 200 тис. гривень премії, яку вона сама собі виписала «за інтенсивність».

    Нардепи, перед якими вона звітувала, сказане проковтнули, втім, як і всі платники податків. І лише за місяць після скандалу Корчак знову виписала собі премію у розмірі 100% окладу за інтенсивність праці. І продовжує робити це донині, бо поговорили і забули. А про рівень інтенсивності, яка так щедро винагороджується, говорить те, що станом на серпень перевірено лише 339 декларацій чиновників зі 100 тисяч тих, хто подав декларацію в 2016 році.

    «Поговорять і забудуть», – вирішили і в Мін'юсті, та й виписали вже мільйонні премії – понад 23 млн гривень на вісьмох. Як стверджує тепер міністр Павло Петренко, це просто 2% винагороди від вилученого у боржників на користь держави майна.

    При цьому ні у Генпрокуратури, ні у НАБУ чомусь не виникло питань до премійованих про те, що це за майно, коли воно було вилучене і яким чином поповнило держбюджет. Адже понад 23 мільйони преміальних – це якраз 2% від 1,2 млрд гривень. А ви чули останнім часом що-небудь про один мільярд двісті мільйонів гривень,  що надійшли в казну?

    Однак і цей скандал проковтнули: ані розслідувань, ані вимог все детально пояснити. І ось вже урядовці заговорили про свої жебрацькі – порівняно із закордонними – зарплати. Це з урахуванням того, що в 2016 році на зарплату держслужбовцям виділили 22 млрд гривень, а цьогоріч запланована сума складає 32,8 млрд гривень.

    Звичайно, навряд чи хтось буде сперечатися, що низькі зарплати в держсекторі автоматично означають відсутність висококваліфікованих фахівців у сфері держуправління. І водночас, відтік кадрів, відсутність мотивації та корупційні ризики.

    Але як зовсім недавно заявив глава Нацполіції Сергій Князєв: «Яка країна – така й зарплата. Якщо країна може дати стільки – потрібно взяти і сказати «спасибі». А заодно дав пораду бюджетникам, до яких відносяться й поліцейські: «Держава може дати стільки, і це потрібно так сприймати, а не бути простим споживачем «хочу ще». Хочеш більше – працюй, щоб держава досягла більш високого рівня добробуту».

    Принцип «більше платимо – менше крадуть» абсолютно не працює: крали і крадуть далі.

    Однак поради ці застосовують виключно до рядових держслужбовців. Вищим чинам такий розподіл зарплати не надто подобається і здійснюється не за принципом «краще працюєш – більше отримуєш», а за якимись зовсім іншими, невідомими громадськості показниками.

    Ви, наприклад, можете пригадати грандіозні досягнення міністра Кабінету міністрів Олександра Саєнка? А він, між іншим, згідно з декларацією заробляє понад 32 тис. гривень на місяць.

    Чи може, ви без підказки Гугла можете згадати, чим вам особливо запам'яталися успіхи в роботі віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка, який отримує з наших з вами грошей також понад 32 тис. гривень щомісяця? Або віце-прем'єра Володимира Кістіона, що чесно заробляє таку ж суму?

    І нехай міністр інформаційної політики Юрій Стець отримує в рази менше – минулоріч щомісячно трохи більше 6 тис. гривень, без урахування пенсії – хтось може згадати неймовірні досягнення в сфері інформаційної політики країни? Але ж 75 тис. гривень зарплати на рік – це теж із наших з вами грошей, і на землі не валяються.

    Водночас, підступність в тому, що у чиновників дійсно маленькі посадові оклади, про які вони постійно говорять. І лише за підсумками року в їхніх деклараціях можна побачити сотні тисяч гривень річної зарплати за рахунок заплутаної системи нарахування надбавок і премій.

    Хитра калькуляція

    Ще в 2015 році на старті спроб кардинально реформувати держслужбу постало питання щодо того, за рахунок яких коштів мотивувати успішних управлінців йти працювати в держустанови з низькими окладами.

    Тоді Євросоюз виступив з пропозицією допомогти створити спеціальний зарплатний фонд для українських держслужбовців. Йшлося про можливе фінансування з боку ЄС протягом двох років, поки система не запрацює на повну потужність. Передбачалося, що з цією метою буде виділено близько 300 млн євро, які підуть на доплату до посадового окладу держслужбовця.

    Натомість європейські чиновники вимагали надати чіткий план реформи держслужби і детальні звіти про витрачання грошей зарплатного фонду. На що український уряд під керівництвом Арсенія Яценюка тяжко задумався і в результаті від фінансової допомоги на таких умовах відмовився. Надто вже жорсткими здалися вимоги ЄС.

    Кабмін пішов своїм шляхом і з 1 травня 2016 року після набрання чинності Законом «Про державну службу» встановив нарахування зарплати держслужбовцям за новими правилами з урахуванням численних надбавок.

    За свою непосильну працю міністр соцполітики отримав у липні 102 тис. 800 грн – згідно з даними Держстату, це приблизно річна зарплата вчителя чи лікаря.

    Плюс до цього Кабмін закріпив за собою повноваження уточнювати принцип нарахування зарплати своїми постановами, які обумовлюють індексацію, мотиваційні виплати та інші надбавки. У результаті посадовий оклад чиновника з 4-5 тис. гривень плавно виростає до 25-35 тис. гривень.

    Для прикладу візьмемо розкладку зарплати за липень міністра соцполітики Андрія Реви, того самого, який переймається кількістю з’їденого українцями.

    Так ось, маючи посадовий оклад 4 571,43 грн, він отримав надбавку за вислугу років 2 285,71 грн, надбавку за роботу із секретними документами – 914,29 грн, надбавку за інтенсивність праці – 4 571,43 грн, індексацію – 106,52 грн, на відрядження – 9 736,51 грн, а також премію – 4571 грн.

    Плюс до цього йому належать відпускні у сумі 27 381,27 грн і матеріальна допомога на оздоровлення 48 682,56 грн. У результаті такої хитрої калькуляції за свою непосильну працю Рева отримав у липні 102 тис. 800 грн – згідно з даними Держстату, це приблизно річна зарплата вчителя або лікаря.

    Але найголовніше, захмарні зарплати чиновників, які нараховуються за принципом «більше платимо, щоб не крали» взагалі себе не виправдовують. У Європі цей принцип працює, а в Україні – ні. І доказів тому безліч.

    Прогодувати чиновника

    Здавалося б, з такою системою нарахувань надбавок держслужбовцям чого не вистачало чиновникам Херсонської міськради? Однак ні – прокралися на п'ять мільйонів гривень, і в червні СБУ під час обшуку виявило в сейфах лише залишки цієї розкоші.

    Або, наприклад, заарештований в прямому ефірі на засіданні Кабміну в 2015 році глава Держслужби Сергій Бочковський, якого разом із заступником звинувачували у розтраті 6,6 млн гривень, – теж топ-чиновник, що отримував численні надбавки до своєї зарплати.

    На розгляд Кабміну внесено проект п'ятикратного збільшення зарплат працівникам ГПУ, на що цьогоріч з бюджету потрібно буде виділити 1 млрд 600 тис. грн.

    Ще один приклад – затриманий під час отримання 622 тис. гривень хабара глава Держслужби зайнятості Ярослав Кашуба. Він теж отримував зарплату за принципом «більше платимо – менше крадуть».

    Але принцип цей, як бачимо, зовсім не працює: крали і крадуть далі. Та ще й скаржаться на маленькі зарплати, тикаючи пальцем в суми, які отримують європейські чиновники.

    Хоча згідно з дослідженням, проведеним виданням VoxUkraine, співвідношення рівня мінімальної зарплати з окладами чиновників в Україні приблизно таке ж, як і в країнах ЄС.

    Наприклад, зарплата прем'єра Володимира Гройсмана дорівнює 19 мінімальним зарплатам. Той же показник у прем'єра близької за економічними показниками Румунії – майже 15 мінімальних зарплат.

    От лиш з поправкою на особливості української соціальної політики і зубожіння населення, такі зарплати чиновників сприймаються набагато болючіше. А на носі вибори.

    Саме тому в уряді спохватилися і вирішили не нагнітати обстановку ще більше: прем'єр публічно розкритикував Мін'юст за мільйонні премії, а Кабмін розпорядився виплачувати винагороди співробітникам цього міністерства тільки в межах 308 тис. гривень – трохи менше річної зарплати міністра і практично трирічну зарплату вчителя або лікаря.

    Але навіть такі «радикальні» заходи не знімають питання про те, як нам далі утримувати 300-тисячну армію держслужбовців, апетити яких дедалі зростають.

    Про стрімкість їх зростання свідчить хоча б те, що на розгляд Кабміну вже внесено проект п'ятикратного збільшення зарплат працівникам Генпрокуратури, на що цьогоріч з бюджету потрібно буде виділити 1 мільярд 600 тисяч гривень.

    У результаті місячна зарплата генпрокурора з урахуванням всіх надбавок складе 166 тис. гривень, перший заступник отримуватиме 139 тис. гривень, військовий прокурор – 142 тис. гривень, а начальники департаментів по 49 тис. гривень.

    Як думаєте, прогодуємо?

    Теги: Гройсман ГПУ СБУ Стець Мін’юст Павло Петренко зарплата чиновники НАБУ НАЗК Державна служба зайнятості Кашуба Наталія Корчак андрій рева
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів