Допомогти волонтерам

    8 Квiтня, 2015 10:36
    Президент України Петро Порошенко підписав 30 березня законопроект, яким вносяться поправки до вже існуючого Закону “Про волонтерську діяльність”. Спробуємо розібратися, наскільки істотно ці поправки полегшать життя волонтерів
    Фото: facebook.com/narodny.tyl

    Рік тому в Україні активізувався волонтерський рух. Причиною цього стали події на Майдані, коли громадяни почали консолідуватися заради досягнення єдиної мети. Згодом було розгорнуто антитерористичну операцію, до якої держава виявилась не готовою: державні органи влади не завжди могли надати належну підтримку військовим. Тому часто саме завдяки волонтерам наша армія та добровольчі батальйони забезпечувалися всім необхідним: формою, провіантом, військовим спорядженням. Зараз волонтери передають гуманітарну допомогу на Схід, часто ризикуючи життям у зоні бойових дій, збирають кошти на ліки для поранених, допомагають біженцям тощо. Вперше волонтерський рух в Україні став настільки важливим для суспільства, в той час як на законодавчому рівні його права жодним чином не були зафіксовані. Саме тому низка громадських організацій, серед яких “Альтернатива-В”, Український форум благодійників, Програма волонтерів ООН, а також представники Міністерства молоді та спорту, депутати Верховної Ради та окремі волонтери взялись за розробку змін до діючого Закону.

    Закон “Про волонтерський рух” в Україні існував з 2011 року, однак схвалено його було перед Євро-2012, коли волонтери мали б всього лише допомагати в організації певних культурних чи спортивних заходів. Фактично, Закон мав на меті організувати діяльність не волонтерів, а тих хлопців і дівчат, які допомагали на стадіонах або працювали з іноземними гостями.

    Закон 2011 року був дуже невдалим, адже він не надавав волонтерам необхідних прав і свободи в діях, обмежував їх бюрократичними пастками.

    До прийняття законопроекту №1408 для того, щоб отримати статус волонтера, потрібно було стати членом волонтерської організації, яка пройшла певну процедуру в Міністерстві соціальної політики. Такий статус на початок 2014 року мали 60 організацій, а на початок 2015 – трохи більше ніж 100. Лише вони мали змогу законно здійснювати волонтерську діяльність.

    Однак навіть у діючому Законі не було чітко визначено критеріїв, за якими організації надавався статус волонтерської, тому фактично рішення в міністерстві приймали на власний розсуд. На сьогодні волонтером визнається особа, яка підпадає під визначення терміну, прописане в змінах до Закону, а саме, є особою, що добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. Крім того, Закон тепер дозволяє індивідуальне волонтерство, а також надає право займатись цією діяльністю особам, які досягли 14-річного віку. У майбутньому автори змін до Закону планують взагалі зняти вікові обмеження, як це прописано в Європейській хартії прав волонтерів.

    Раніше організація, яка залучала волонтера, обов’язково повинна була укладати з ним договір, що часто було недоцільним. За новим Законом підписання договору стане добровільним.

    Завдяки поправкам до Закону ширші права отримують іноземці, які приїжджають в Україну з метою надання волонтерської допомоги. Згідно із Законом 2011 року, волонтером іноземець вважався тоді, коли його запросило відповідне міністерство або волонтерська організація. Однак проблема полягала в тому, що не було прописано чіткого механізму отримання статусу волонтерської організації.

    Один із авторів Закону Ірина Боднар, член організації “Альтернатива-В” зазначила: “Альтернатива-В” є однією з небагатьох організацій в Україні, яка приймає волонтерів з-за кордону, з Європейського Союзу. Ми були громадською організацією і в той же час не мали права запрошувати іноземних волонтерів. Європейцям для того, щоб перебувати в Україні до трьох місяців, віза не потрібна. Але наші програми тривають зазвичай 10-12 місяців. В результаті наші волонтери опинились поза законом і були депортовані”.

    За словами активістів-ініціаторів створення цього законопроекту, під час обговорення його в комітетах Верховної Ради часто лунали несхвальні відгуки волонтерів, які спрямовують свою діяльність на допомогу в зоні АТО. Тому зміни в Законі, які стосуються безпосередньо волонтерства в зоні бойових дій, вводилися в законопроект депутатами вже на стадії завершення його розробки.

    Наприклад, одна з поправок до закону ліквідувала обов’язкове страхування. “Ми досліджували це питання, і з'ясувалось, що немає жодної страхової компанії, яка б взялась страхувати волонтерів, котрі їздять в зону АТО. Тобто обов’язкове страхування обмежувало дії волонтерів”, – зазначила Анастасія Шимчук, експерт Українського незалежного центру політичних досліджень. Крім того, волонтер чи громадська організація часто не мають можливості оплачувати страховку, яка, як бачимо, не завжди потрібна, а у випадку з діяльністю в зоні АТО може створювати додаткові перепони. Тому було вирішено виплачувати одноразову грошову допомогу в розмірі 500 прожиткових мінімумів у разі загибелі волонтера під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій. Було також передбачено виплати за інвалідність, розмір яких залежить від ступеня втрати: I група інвалідності – 250, II група – 200, III – 150 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб.

    Звісно, навіть після запровадження змін до Закону, він не вирішує всіх питань, які постають перед волонтерами сьогодні. “Ми не робили акцент на тих волонтерах, що допомагають українським військовим, хоча ними особливо переймалися депутати, які брали участь у розробці законопроекту. Процес перегляду Закону розпочався ще у 2011 році, коли група громадських організацій опинилася поза правовим полем. Тому законопроект №1408 стосується ширшого кола волонтерів, а не тільки тих, які працюють в зоні АТО. Ми розглядаємо цей Закон як рамковий, а не спеціальний”, – пояснив Іван Дехтяр, представник Програми "Волонтери ООН".

    На сьогодні більшість волонтерів, які допомагають українським військовим на Сході України, продовжують робити це незалежно від урядових структур, тому прийняті поправки мало вплинуть на їхню подальшу діяльність. Однак ухвалення Закону свідчить принаймні про бажання удосконалити законодавство, надавши волонтерам певне визначення і статус. 

    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів