Долар по 50 і суцільні борги. Чи загрожує Україні фінансова криза

    26 Червня, 2018 10:08
    Із загостренням політичної боротьби дедалі частіше звучать прогнози щодо швидкого краху фінансової системи України. UA1 розбирався, чи є для цього економічні передумови

    Пікові виплати за зовнішніми боргами, виснаження золотовалютних резервів, низькі темпи зростання економіки і небажання МВФ кредитувати Україну під час передвиборчого періоду призведуть у найближчі два роки до стрімкого зростання інфляції та чергового витка фінансової і соціальної кризи.

    Такі прогнози дедалі частіше звучать від навколополітичних експертів, що представляють різні групи впливу.

    З одного боку, це опоненти нинішньої влади, які прагнуть довести неефективність нинішнього керівництва і провальну економічну політику. А також намагаються натиснути на владу з метою прийняття важливих для країни законів, наприклад, таких, як про Антикорупційний суд.

    З іншого боку, джерелом тривожних новин найчастіше виступають міжнародні організації, які лобіюють інтереси іноземних інвесторів. Зокрема, мова йде про відкриття ринку землі, збереження програм фінансових позик тощо.

    У кожної з таких груп є свій інтерес і мета для прогнозування економічного апокаліпсису в Україні, який нібито почнеться вже з осені цього року.

    Разом з тим, не можна не враховувати об'єктивні фактори, що викликають тривогу економістів: у 2018-2019 роках держава зобов'язана виплатити понад 10 млрд доларів, з них 8,5 млрд – до кінця 2019-го, а це близько половини всього золотовалютного резерву.

    Резервні запаси вже почали танути – станом на 1 червня 2018 року вони впали на 460,6 млн доларів через невідкладне погашення боргів і наразі складають 18,1 млрд доларів (на 2,47% менше, ніж на початок року).

    У цій ситуації представництво Світового банку рекомендує Україні всерйоз задуматися над тим, де позичити гроші.

    «Україні на погашення боргів у наступному році необхідно залучити 18 млрд доларів, з них 8 млрд на зовнішніх ринках, – заявив провідний економіст представництва СБ в Україні, Білорусі та Молдові Фарук Кхан на одній з останніх прес-конференцій в Києві. – Співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами послужить важливим сигналом міжнародних ринків капіталу».

    Водночас, Мінекономіки погіршило прогноз на отримання кредиту від МВФ – спочатку йшлося про надання у 2018 році 3,5 млрд доларів, але зараз уряд сподівається розжитися хоча б 1-1,5 млрд доларів.

    Екс-міністр економіки Олександр Данилюк перед своїм звільненням дав невтішний прогноз на випадок, якщо МВФ не надасть черговий транш: «У разі зриву програми витрати бюджету 2018 року мають бути скорочені на суму близько 4 млрд доларів. Для стабілізації ситуації держава буде змушена витрачати свої золотовалютні резерви, що призведе до девальвації гривні та стрибка інфляції».

    Цю думку поділяє директор економічного Центру Бендукідзе Володимир Федорин.

    «Низькі темпи економічного зростання разом з погіршенням фінансової ситуації – відсутність підтримки з боку донорів плюс пікові виплати за боргами, – призведуть до абсолютно передбачуваного й однозначного результату, – описує він ситуацію UA1. – До девальвації національної валюти, фіскальної кризи і, як наслідок, до загострення кризи політичної».

    Більш оптимістично налаштований екс-заступник голови правління НБУ, економіст Олександр Савченко. Він вважає подібні прогнози лише елементом тиску на владу.

    «У найближчі два роки дефолт Україні не світить незалежно від того, дасть нам МВФ гроші чи ні, – заявив експерт. – Принаймні, до наступних виборів точно. У літні місяці у нас спостерігається тенденція збільшення золотовалютних резервів. Тому намагання натиснути на владу застереженнями про дефолт неефективні».

    UA1 спробував з'ясувати, що ж лежить в основі невтішних прогнозів – політика чи економіка, і поспілкувався з провідними економістами про те, чи готуватись до гіршого в найближчій перспективі.

    МВФ у поміч

    Всі опитані нами експерти сходяться на тому, що 1 млрд доларів, на який так чекає уряд від МВФ, сам собою ситуацію з величезними боргами не вирішить, але стане сигналом для міжнародних кредиторів про те, що Україні можна позичати.

    «Я не думаю, що один мільярд доларів істотно полегшить проблему. Але надання кредиту МВФ поліпшить умови доступу до інших джерел зовнішнього фінансування, в тому числі й з боку ЄС», – ділиться своїми спостереженнями з UA1 науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова, доктор економічних наук Володимир Сіденко.

    «Кредит МВФ дає зелене світло для припливу інших ресурсів. Грубо кажучи, на 1 млрд від МВФ ми зможемо отримати 5 млрд вливань від інших кредиторів», – пояснює виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

    Він попереджає, що якщо Україна не отримає транш МВФ, то ситуація може стати критичною.

    «За сценарію «без МВФ» гіпотетично Україна зможе протриматися до кінця 2019 року за умови, що на зовнішніх ринках збережеться сприятлива для наших експортерів ситуація, – описує він UA1 можливий розвиток подій. – У цьому випадку я не бачу значних ризиків для обвалу гривні або навіть дефолту. Але ми будемо в дуже важкій ситуації. У розпал виборчого циклу нам ніхто гроші не дасть, тому що нікому брати на себе зобов'язання. І якщо на зовнішніх ринках трапиться черговий шок, то у нас можуть бути проблеми серйозніші, ніж долар по 50. Ризики будуть зашкалювати».

    З подібним прогнозом погоджується і Сіденко. «Неотримання кредиту від МВФ за слабкого зростання економіки істотно обмежить доступ до зовнішніх ресурсів фінансування в умовах, коли з осені цього року настане період зростання виплат за зовнішніми боргами, – вважає він. – Якщо додати до цього перспективу наростання соціальних витрат бюджету в умовах наближення президентських і парламентських виборів, то економіка України дійсно зіткнеться з серйозними труднощами».

    Разом з тим, економіст вважає, що якщо уряд не розпорядиться увімкнути друкарський верстат, то стрімкої інфляції не буде.

    «Багато що залежить від того, чи буде держава вдаватися до значної емісії грошей. Якщо так, то ми можемо зіткнутися з перспективою некерованого зростання інфляції та знецінення гривні, – переконаний Сіденко. – Якщо ні, то інфляційні наслідки будуть обмеженими через нестачу внутрішнього споживчого попиту».

    Але експерт закликає звернути увагу й на іншу сторону медалі отримання кредиту від МВФ.

    «Платою за це буде взяття на себе деяких зобов'язань, які навряд чи будуть сприяти розвитку країни, – попереджає Сіденко. – Головне з них – чергове істотне підвищення тарифів на енергоносії та послуги ЖКГ. Програма співпраці з МВФ є дуже спірною в аспекті забезпечення умов для соціально-економічного розвитку країни. Вона сфокусована майже виключно на забезпеченні макроекономічної стабільності за будь-яку ціну».

    Попри те, його колеги впевнені, що на сьогодні Україна не має іншого виходу.

    «Відсутність прогресу на переговорах з МВФ – а отримання траншу є найкращим підтвердженням прогресу – означатиме неможливість залучити кошти приватних інвесторів для обслуговування зобов'язань України на прийнятних умовах. А значить – неминучу девальвацію, фіскальну кризу», – прогнозує Федорин.

    Власне, цю ж тезу повторив і прем'єр Гройсман на одному з останніх засідань Кабміну. За його словами, держава повинна йти на вимушений захід і брати гроші від МВФ на будь-яких умовах, аби перекредитуватися і розрахуватися з іншими кредиторами.

    Найближчі перспективи

    Якщо до інформації про наближення фінансової кризи в Україні, яка розпочнеться вже цієї осені, експерти ставляться скептично, то на найближчу перспективу їхні прогнози не вражають оптимізмом.

    Серед економічних передумов можливого погіршення економічної ситуації Федорин з Центру Бендукідзе називає відсутність значущого прогресу в реформах, відставання за темпами зростання від сусідів на заході й півдні, і як наслідок цих процесів – вкрай низький рівень іноземних інвестицій.

    «З урахуванням м'якої бюджетної політики Україна з низькими темпами зростання завжди буде балансувати на межі зісковзування у рецесію, яку можуть викликати як внутрішньополітичні, так і зовнішні чинники», – упевнений він.

    Боярчук з CASE Україна зберігає стриманий оптимізм: «Економіка демонструє стійке зростання. Виплата боргів і ризики з отриманням кредиту МВФ – це, звичайно, серйозно. Але якщо кредит відкладеться до 2020 року, то це буде означати вразливість системи, а не гарантований дефолт. І новий уряд у 2019 році насамперед повинен буде підписати нову програму МВФ».

    Водночас він звертає увагу на чутливість української економіки до зовнішніх чинників.

    «Якщо світову економіку знову почне штормити, а є великі побоювання щодо долі ринків, що розвиваються на тлі підвищення ставки ФРС, то нам буде погано, – констатує Боярчук. – І в 2019 році без кредиту МВФ, можливо, нам доведеться знову проходити реструктуризацію».

    А Сіденко з Центру Разумкова наполягає, що величезний державний борг, інфляція і слабке економічне зростання – це вторинні ознаки більш серйозних проблем країни.

    «Головні економічні проблеми України – вкрай низькі рівні інновацій та інвестицій, які обумовлюють дуже низьку продуктивність і розвиток економіки в бік спрощення і примітивізації, – пояснює він. – Саме це є системною хворобою, тоді як високі рівні боргів, інфляційні тенденції та низькі темпи зростання економіки є лише зовнішніми симптомами цієї хвороби».

    Експерт упевнений, що поки існують вказані проблеми, ніякі кредити не виправлять ситуацію.

    «На жаль, зовнішні вливання МВФ та інших донорів майже ніяк не вплинули на рішення найбільш глибинних проблем економіки України. І думаю, що й не вплинуть, адже це потенційне рішення знаходиться всередині самої України».

    Теги : кредит Гройсман МВФ дефолт мінекономіки світовий банк Кабмін
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів