Долар по 5. Хто заплатить за борги валютних позичальників

    3 Липня, 2015 17:59
    Прийнятий у парламенті скандальний закон про валютні кредити зачепить інтереси всіх українців. Навіть тих, хто ніколи не брав у банків в борг

    229 нардепів проголосували за те, щоб людина, яка взяла кредит у валюті, віддавала його в гривнях за курсом, що діяв на момент оформлення цієї позики.

    Кредитування у валюті закінчилося в 2009 році при курсі 7,60 за долар, а більшість позичальників, які зараз не можуть розрахуватися з банками, кредитувалися за курсом близько 5 грн/долар. Це означає, що й розраховуватимуться вони за цими розцінками, а не за нині діючим курсом 22-23 грн/долар.

    Вся країна просто скинеться тим, у кого не вистачає грошей розрахуватися за взяту в кредит машину, квартиру, землю.

    Вигода позичальників очевидна. Однак за приблизними підрахунками Нацбанку, банківська система втратить 100 млрд грн, які потрібно буде якимось чином поновити.

    Єдиний шлях – податки до держбюджету, які платять всі українці. Іншими словами, вся країна просто скинеться тим, у кого не вистачає грошей розрахуватися за взяту в кредит машину, квартиру, землю. А виплата депозитів вкладникам проблемних банків опиниться під великим питанням. Втім, як і збереження депозитів в принципі.

    «Треба зареєструвати законопроект про безкоштовний транспорт, скасування комунальних, – іронізує нардеп Володимир Ар'єв. – Цілодобову вуличну температуру +25, пиво з кухонного крана та вічну молодість. І буде нам така реформа на наступний день, яку світ ще не бачив».

    Не до жартів лише Нацбанку. «Прийняття законопроекту 1558-1 матиме руйнівний характер для фінансової та банківської системи. Під загрозу буде поставлено не лише стабільність банківської системи, а й добробут усіх громадян», – йдеться в офіційній заяві НБУ.

    Долар по 5

    Біля 70 тис. позичальників, які не в змозі погасити валютний кредит за новим курсом, домагалися прийняття закону 1558 цілий рік. Вони об'єдналися в рух Фінансовий Майдан, і не раз заявляли про свою проблему на різних акціях і мітингах.

    До речі, в день прийняття закону під Радою теж вишикувалися досить агресивно налаштовані позичальники, які вимагали від нардепів негайно проголосувати на їх користь.

    «Ледь не прибили... У перерві виходив з парламенту на зустріч. Виходжу – заблокували люди – валютні позичальники, вимагають проголосувати за 1558», – визнав на своїй сторінці в Фейсбук нардеп Андрій Лозовий.

    Під гарячу руку пікетників потрапили й журналісти, які прямували до парламенту, зокрема й UA1. Кожного допитували, чи не депутат він, і вимагали йти в зал голосувати за кредитний закон, попередньо облаявши.

    Головне, до чого апелюють позичальники, – це минулорічна обіцянка Петра Порошенка піти їм назустріч і сприяти тому, аби з валютними кредитами розраховувалися за курсом, що діяв на момент їх оформлення.

    Банки за рахунок сформованих резервів без ризику для свого фінансового стану зможуть погасити практично всю суму реструктурованих кредитів.

    А основну проблему вбачають у тому, що багато років банки не приймали заяв на переоформлення валютного кредиту в гривневий, навіть під високі відсотки.

    Нарешті, в грудні минулого року в парламент внесли законопроект 1558, який захищає права позичальників і зобов'язує банки перевести валютні кредити в гривні за курсом на момент їх оформлення.

    У відповідь на зауваження, що це може суттєво підірвати стан банківського сектору та торкнутися держбюджету, прес-служба Фінансового Майдану розповсюдила офіційну заяву.

    Серед іншого в ній значилося: «Банки за рахунок сформованих резервів без ризику для свого фінансового стану зможуть погасити практично всю суму реструктурованих кредитів у іноземній валюті за курсом їх отримання й при цьому ні копійки з державного бюджету не потрібно».

    Однак постало питання про п. 19 Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною і МВФ. Він передбачає, що ані держава, ані Нацбанк не мають права втручатися у діяльність банків щодо реструктуризації боргів позичальників. А якщо раптом закон про це буде прийнято, президент зобов'язується накласти на нього вето.

    «Національний банк знову вводить всіх в оману, переконуючи нас у тому, що МВФ буде проти ухвалення закону про реструктуризацію валютних кредитів, – заявляють у Фінансовому Майдані. – При цьому замовчується той факт, що ініціатором такої умови є якраз український уряд і сам НБУ».

    Наслідки популізму

    Першим за скасування прийнятого закону виступив Нацбанк. В офіційній заяві без натяків говориться, що примусова конвертація валютних кредитів зруйнує фінансову систему України.

    Державі все складніше буде виплачувати компенсацію вкладникам проблемних банків.

    На думку фінансистів, держава змушена буде провести рефінансування банків через втрату 100 млрд грн, а це істотне навантаження на держбюджет.

    Ці витрати передбачено й ухваленим законом, у якому сказано: «Кабінету Міністрів України в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити механізм компенсації втрат фінансових установ (банків) України, пов'язаних з реструктуризацією зобов'язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту».

    Одним з наслідків закону, на думку експертів НБУ, стане масовий перехід банків в категорію неплатоспроможних. Це збільшить витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Простіше кажучи, державі все складніше буде виплачувати компенсацію вкладникам проблемних банків.

    Крім того, у НБУ виникає питання про законність примусу банків до такої реструктуризації. «Статтями 5 і 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено економічну незалежність банків і самостійність у проведенні ними кредитної політики», – йдеться в заяві. Тому Нацбанк наполягає на добровільному врегулюванні проблеми між кредиторами та позичальниками.

    Обділеними себе відчули позичальники, які вже виплатили кредит за діючим курсом. Люди кажуть, що тепер відчувають себе обдуреними. Ті, хто намагається дотримуватися встановлених правил і законів, домовлятися з банком про реструктуризацію, зараз виглядає, м'яко кажучи, нерозумною людиною.

    Стривожилися вкладники проблемних банків – а чи буде тепер в змозі Фонд гарантування вкладів компенсувати втрати депозитів у всіх прогорілих банках?

    Задумалися й утримувачі депозитів – а чи варто довіряти свої гроші банку, якщо на носі повальна неплатоспроможність цих закладів, про що відкрито попереджає НБУ?

    Даючи задній хід

    День по тому після прийняття закону, ті ж питання почали виникати й у нардепів, які за нього голосували. І потихеньку під шквалом критики вони почали каятися у Фейсбуці та заявляти про відкликання своїх голосів за цей закон.

    Можна жити безвідповідально, за все заплатять ті, хто живе відповідально.

    Втім, незабаром стало ясно, що така процедура регламентом ВР не передбачена, тому заяви нардепів – це лише робота на публіку та майбутніх виборців.

    На думку експерта Києво-Могилянської бізнес-школи Валерія Пекаря, голосуючи за цей закон, депутати просто боролися за голоси. «Не за голоси тих 65 тисяч, хто має валютні кредити. А за голоси тих 25 мільйонів, кому було спрямоване це повідомлення: можна жити безвідповідально, за все заплатять ті, хто живе відповідально. Саме це й називається популізм», – вважає він.

    Тепер нардепи шукають способи реабілітуватися перед більшістю. Виявилося, що люди категорично проти скидатися на потреби валютних позичальників: всього за добу повідомлення з тегом ПорошенкоВетуй1558 потрапило в лідери українського сегмента Твіттер. Однойменна група була створена і на ФБ, а в парламенті почався збір підписів за скасування цього законопроекту.

    Один із варіантів оскаржити прийняття законопроекту запропонував нардеп Сергій Лещенко: «При голосуванні закону було неодноразове кнопкодавство – зокрема, голосували карткою депутата Павелка, який був відсутній у сесійній залі. Рада має переголосувати це питання», – вважає він.

    Інші ж кажуть, що немає сенсу зараз щось робити, оскільки Меморандум співпраці з МВФ передбачає президентське вето на подібний закон. А Україні наразі не час сваритися з цією фінансовою структурою, від якої багато в чому залежить стан справ в економіці.

    Тому вже зараз депутати кажуть, що Порошенко скористається правом вето, а депутатський корпус не буде боротися за його подолання. Переконання у тому, що президент закон не підпише, висловив і заступник голови парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко. А фракція, по суті, відображає позицію самого Порошенка.

    Тепер слово за президентом.

    Теги: Верховна Рада МВФ нбу Петро Порошенко реструктуризація валютних кредитів законопроект 1558
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів