"Цинічні політичні гниди – ось біда України". Інтерв`ю з нардепом Олегом Барною

    17 Жовтня, 2016 09:17
    Член парламентського Антикорупційного комітету розповів про темники з АП, хто насправді зриває е-декларування та чому країні потрібен український Піночет

    У минулому вчитель та сільський голова з Тернопільщини, а згодом активний учасник Євромайдану та військовий у зоні АТО – він єдиний депутат Верховної Ради, хто у буквальному розумінні тримав Арсенія Яценюка за одне місце.

    Він не соромиться міцних виразів та різких висловлювань, коли відстоює свою позицію з того чи іншого питання.

    Попри те, що через інцидент з тодішнім прем’єром його виключали з фракції БПП за неетичну поведінку, він не тримає зла на колег. І тоді, й зараз він вважає свою фракцію найбільш поміркованою та конструктивною серед усіх представлених у парламенті політичних сил.

    У відвертій розмові з UA1 Олег Барна розповів, чому треба негайно розслідувати діяльність Арсенія Яценюка та наближеного до нього Арсена Авакова, як у БПП ставляться до тих, хто не дотримується партійної дисципліни, та чому Україні потрібна жорстка авторитарна система управління.

    Перш ніж поставити основні питання, хотів уточнити одну річ. На початку вересня у ЗМІ пройшла інформація, що членам фракції БПП розсилають так звані темники з Адміністрації президента, у яких рекомендують, як саме коментувати ті чи інші події. У вас зараз є такий темник із вказівками, що казати, а що ні?

    Свої коментарі я даю сам, і вам також. Ви можете зайти на мою сторінку у Фейсбук, де є те, що не співвідноситься з рішеннями фракції. Але моя думка – є моя думка.

    Щодо голосування, то можете переконатися, що я був і проти зняття Наливайченка, тому що більше було претензій до Авакова та інших силовиків. Тим більше, що Наливайченко постійно приходив на засідання комітету, а Аваков став міністерським мажором.

    І відносно дискримінації ВІЛ-інфікованих я також чітко сказав, що роботодавець відповідає за здоров’я працівників, і він повинен знати, хто ВІЛ-інфікований, тому що це є небезпека для інших співробітників. Це є саме мої аргументи, як і з багатьох інших питань також.

    Згоден. Власне, про це свідчить і те, що ви з самого початку були проти призначення Арсенія Яценюка прем’єром, а потім буквально винесли його з трибуни Верховної Ради. Після всього цього як ви ставитеся до того, що він і досі контролює діяльність уряду через своїх міністрів, і насамперед через Арсена Авакова, без якого не приймається жодне рішення?

    Я відношуся до цього негативно, як негативно відношуся до Авакова, Петренка (міністр юстиції – ред.) та Кириленка (віце-премєр – ред.). Це кадри, які треба міняти.

    Ми бачимо, що міністри помінялись, але квота Яценюка лишилася із-за того, що Верховна Рада не назбирала голосів проти нього. Незадоволених роботою уряду було понад 290, а голосів проти Яценюка – менше 180.

    Я довів, що чи Яценюк, чи будь-який прем’єр-міністр Бога за бороду не схопив. Всі мають відповідати за свої слова і поважати інших людей.

    Всі депутати, які контролювалися Ахметовим, Єфремовим, бувшими «ригами», Коломойським, відмовилися голосувати, і навіть деякі з наших депутатів відмовилися голосувати за відставку Яценюка. Тому що вони пов’язані.

    Вони поставили свої власні амбіції і якусь корисливу вигоду вище національних інтересів, тому що бачили, що Україна іде у прірву, реформ немає, і всі це визнавали. Але бачите, находять до них підходи, до тих депутатів, що не голосували.

    Тому мій крок був кроком простого вчителя. Я не міг змиритися з тим, що з депутатів роблять дурних. І я зробив те, що мав зробити. Принаймні довів, що чи Яценюк, чи будь-який прем’єр-міністр Бога за бороду не схопив. Всі мають відповідати за свої слова і поважати інших людей. А в першу чергу поважати державу і народ, який дав їм роботу.

    Чи означає ситуація з квотами Яценюка в уряді, що що б Аваков чи будь-яка ключова постать із «Народного фронту» не накоїли, їх все одно ніхто не зачіпатиме, бо це буде загрожувати парламентській коаліції?

    Думаю, це питання вибору. Нагнати їх – розвалиться коаліція, яка є проукраїнська. А потім перевибори до Верховної Ради, і може бути коаліція вже більш проросійська. Це проблема.

    Хоча моя позиція чітка, і я наголошую – відносно Яценюка провести розслідування проекту «Стіна». Також справи, які озвучив Гордіенко, теж мають бути розслідувані (екс-голова Держфінінспекції Микола Гордієнко у 2015 р. звинуватив Яценюка у корупційних схемах на 7,6 млрд грн – ред.).

    Відносно Авакова – розслідувати рюкзаки і провал поліцейської реформи. Показухи мені не треба, а в райвідділи піти подивиться – злочинність зросла, ліквідовано УБОЗи, оперативників, розшук. Це взагалі нонсенс!

    І за той прецедент, що стався в Дніпрі і в Бучацькому районі в селі Бабинці мого округу, де загинули поліцейські із-за неналежної підготовки, Аваков і інші задіяні в цій реформі особи повинні йти у відставку, а не чекати, поки їх винесуть. Рано чи пізно народу все одно урветься терпець.

    І якщо будуть справи щодо корупційних дій цих осіб, вони повинні будуть піти у відставку. І від цього не вбереже навіть те, як на це відреагують у Верховній Раді.

    Тобто ви вважаєте, що у таких справ є перспектива? Адже знову почнеться шантаж про розпад коаліції.

    Мені не подобається дуже багато. Наприклад, афери Мартиненка (екс-нардеп, наближений до Яценюка – ред.). Також не буду скривати, що депутати від фракції «Народного фронту» покривають незаконну вирубку лісів. За це хтось повинен-таки відповідати.

    Тому потрібно у будь-якому випадку щось робити. І зупинятися у боротьбі з корупційною діяльністю чиновників я не буду, і повірте, жодний шантаж цього не примусить зробити.

    Відносно Авакова – розслідувати рюкзаки і провал поліцейської реформи. Показухи не треба, а в райвідділи піти подивиться – злочинність зросла, ліквідовано УБОЗи, оперативників, розшук.

    Внаслідок конфлікту з Яценюком вас виключили з фракції, потім знову включили. Тож, виходячи зі свого досвіду, розкрийте таємницю – як у БПП ставляться до тих, хто не притримується політики партії? Або ж жорстко критикує її верхівку, як наприклад, Сергій Лещенко?

    Таємниця виключно у здоровому глузді, скажімо так, і в порядності. Наприклад, я Сергія Лещенка поважаю як журналіста, як людину, яка проводить розслідування. Але є деякі моменти, коли він чи подає недостовірну інформацію, чи його підставляють.

    Зокрема так було відносно Кононенка (перший зам голови фракції БПП – ред.), коли якийсь невідомий журналіст передав ксерокопію якоїсь квитанції, яку ніхто не міг підтвердити. Це несерйозно.

    Ми знаємо якісне журналістське розслідування із доказовою базою та відеоматеріалами відносно Чеботаря, заступника Авакова. І були підстави не тільки для того, щоб зняти Чеботаря, але це поставило інше питання. Якщо Аваков брав його на поруки, коли того перепризначали в листопаді 2014 року, то відповідно, Аваков повинен йти у відставку.

    Відносно мене… Ну, всі знали, що таке Яценюк, знали неспроможність Верховної Ради, і я зробив те, що мав зробити. І політично виглядало доцільним, щоб мене за це виключили із фракції. Я сказав – приймайте рішення, яке вважаєте за потрібне, а час покаже, хто був правий.

    Потім переконалися, що Барна не зірвав звіт Яценюка, бо це і не був звіт. І визнали, що проти нього не назбирається відповідної кількості голосів, що ніхто цього мажора чернівецького не поставить на місце і треба діяти іншим чином.

    Тому депутати нашої фракції у більшості казали, що морально підтримують мене. Інша справа, що дивилися на це з точки зору парламентської етики. Але було зрозуміло, що проти Яценюка інші методи не діють. І депутати самі в січні звернулися до керівництва фракції, щоб мене поновили.

    Є питання відповідальної партійної діяльності. Ми не можемо говорити, що зараз суспільство настільки демократичне, що здатне шукати і поважати тільки істину.

    Але поряд з цим я хочу, щоб паплюження фракції її членами не було. Є моральний бік – як тобі не подобається політика фракції, а ти йшов за списками, будь ласка, виходь, як зробили Томенко чи Фірсов.

    І другий момент. Принаймні деякі питання заради конструктивної діяльності, особливо коли є якесь протистояння в коаліції, потрібно спочатку обговорювати всередині коаліції, вирішувати ці питання, а не викидати назовні. Так діють не політики, так діють журналісти. Лещенко так і діє.

    Були моменти, коли ми могли натиснути і на того самого Яценюка, і на Авакова, і інформація, яку ми обговорювали, не поступала у зовнішнє середовище для загального оприлюднення.

    А тут – на фракції обговорюємо серйозні питання без журналістів, і на Фейсбук чи в «Українській правді» вже ця інформація з’являється. Тобто сидячи на засіданні, вони всю цю інформацію розкривали.

    Розумієте, є питання відповідальної партійної діяльності. Ми не можемо говорити, що зараз суспільство настільки демократичне, що здатне шукати і поважати тільки істину. На превеликий жаль, інформацію можуть перекрутити і подати не так. Тим більш люди, схильні вірити солодкій брехні, якомусь піару чи цікавим корупційним фактам. А хто потім буде розбиратися, правда то чи ні?

    Стосовно партійної діяльності – зараз критикують всі партії, але лідерами з падіння рейтингів є «Народний фронт», а слідом за ним БПП. Як ви вважаєте, в чому причина падіння популярності президентської партії?

    А чиї рейтинги зросли? Я, наприклад, не вважаю, що рейтинг БПП впав критично. Звісно він може коливатися. Але я повертаюся до того, що люди люблять слухати солодку брехню, популістські заклики.

    Треба було бути націоналістом, коли Яценюк оголошував продаж мільйона гектарів землі чи дерибанив гроші на «Стіну».

    Наприклад, введення віз із Росією. Моя позиція жорстка – це є не те що недоречним, а небезпечним. Або було зразу їх вводити, або перегородити кордон з Росією, а не гратися тепер в ці дроч#лки. А мені у моєму регіоні кажуть, що таке чекали почути від Медведчука, Мураєва, всього Оппоблоку, але не від Барни, який був у АТО.

    Або ж критикує за це Ігор Гузь з «Народного фронту», який називає себе націоналістом. Я кажу – треба було бути націоналістом, коли Яценюк оголошував продаж мільйона гектарів землі чи дерибанив гроші на «Стіну».

    Ми знаємо, що крикуни після Майдану гавкнули, що примусять всіх говорити українською мовою, і більшість на Сході підтримали ополченців, тому що їх хотіли переламати через коліно.

    Те ж і з візами. Люди їдуть на заробітки, бо не мають тут альтернативи прогодувати свої сім’ї. А ті, вибачте піз#аболи, б’ють себе в груди, а самі накрали грошей. І тепер хочуть вчити когось націоналізму на голодний шлунок. Це підло. От відкриється безвіз в Європу та з Ізраїлем, от тоді ми можемо дати людям альтернативу.

    Відносно БПП – я не є в партії. Але хочу сказати, що ця фракція найпоміркованіша і найконструктивніша. Відстоюючи свою думку, ми спілкуємося, і якщо стоїть дуже спірне питання, іде заява – голосуйте відповідно своїм переконанням, ніхто не примушує.

    І мене за моє голосування ніхто не виганяв і навіть не думав про це говорити, на відміну від Радикальної партії, «Батьківщини» чи «Самопомочі». Про ригів я вже навіть не кажу.

    Тому говорити про падіння рейтингу… Можливо, це ситуативно із-за того, що не все відразу робиться в державі. Але люди бачать – будуються та ремонтуються дороги, бюджетні установи, розвивається інфраструктура, проходить децентралізація, гроші отримали. Просто людям треба політичного розуміння, щоб розібратися.

    Всі повинні виконати свою обіцянку і поставити руба питання про зняття депутатської недоторканності.

    У людей немає політичного розуміння розібратися, наприклад, із депутатською недоторканістю. А також з тим, що генеральний прокурор скликає брифінг і на всю країну заявляє прізвища депутатів, яких планує заарештувати, після чого ті благополучно втікають.

    Публічність заяв генпрокурора не впливає на те, що депутат встиг втекти. Це абсурд з двох причин. Якщо йде провадження, повірте, ті корупціонери – чи депутати, чи високопосадовці, мають достатньо каналів і зв’язків для того, щоб цю інформацію узнати. Крім того, у них беруть пояснення, і вони вже знають, що йде робота.

    Питання в іншому – є процедура. Це подання прокуратури, розгляд 10 днів, потім треба поставити на голосування. До речі, якщо таке питання вже включено в порядок денний засідання ВР, то депутат вже знає про наміри і може бути будь-де.

    І що робити?

    Дуже просто – всі повинні виконати свою обіцянку і поставити руба питання про зняття депутатської недоторканності. На превеликий жаль, зараз проти цього кричать ті, хто найбільше на цьому робив собі піар, – «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальна партія. Про Опоблок я вже взагалі не кажу.

    Зняття недоторканості щодо відповідальності за кримінальні злочини повинно бути однозначно. І нехай вони не сперечаються і не кажуть, що це буде замовлення. Бо як повії не заплатили, то вона каже, що її зґвалтували. А коли злодія ловлять на гарячому, то теж кажуть, що його підставили або це політичне замовлення. Всі повинні бути рівні перед законом.

    Що стосується депутатських суперечок, то ще за часів Януковича багато розповідали, як нардепи чубляться тільки у Верховній Раді, а потім ходять до одних і тих же ресторанів, п’ють горілку та вирішують різні питання. Зараз те саме?

    Думаю, що так. Можу навіть по собі сказати, наприклад, депутати з «Батьківщини» сперечаються зі мною, поводять себе в ефірі нагло, брешуть, а потім підходять після ефіру і кажуть – ну, ти вибач, це ж дебати, це політика. Тобто, розумієте, такий собі політичний цинізм.

    У людей немає стрижня. Це цинічні політичні гниди, от в цьому біда України.

    Або ж Лозовий від Радикальної партії. Коли я сказав, що міністр Аваков і ті, хто робив реформу, мають відповідати за розстріл поліцейських, то він коментує, виправдовуючи міністра та обзиваючи клоуном. А потім підходить, руку подає. Кажу до нього – хлопче, ти що, з дуба впав, чи тебе ще ніхто на місце не ставив?

    У людей повинна бути елементарна інтелігентність. Знаєте, мій вчинок з Яценюком називають неінтелігентним, а хто називає? Всі чули, що говорить з трибуни на Лещенка і на Червакову Княжицький (голова комітету по культурі, назвав Лещенка «гавкаючою попкою», а Червакову негідницею – ред.). І вони мене ще хочуть вчити, хто порядніший?

    У людей немає стрижня. Це цинічні політичні гниди – от в цьому біда України. А люди хай розбираються, хто є ху.

    Останнім часом прем’єр Гройсман дуже багато говорить про залучення іноземних інвестицій. Але поглянемо на данні Держстату: на 01.07.2016 року Україна інвестувала у Кіпр $5,8 млрд. За Януковича у рік країна таким чином втрачала приблизно $6 млрд. За часів прем’єрства Яценюка стільки ж. Зараз при Гройсмані – це тільки за сім місяців. Апетити зростають? Адже всі розуміють, що це за «інвестиції». Це просто вкрадені та виведені з країни гроші.

    Ну, це не завжди крадені гроші. Можливо, є якісь інші економічні схеми. Я не виключаю, що більша частина грошей йде з-за того, що тут не довіряють системі.

    Взагалі-то я прихильник ідей Піночета. Країні потрібен український Піночет, тобто жорстка авторитарна система управління в цьому бардаці, коли йде війна і є корупція. Щоб знали, що ось ця конкретна людина взяла відповідальність і вона працює. А не так, як зараз, що Верховна Рада ухвалює закони, Кабмін не може їх виконати, а президент не має на них впливу, бо ми в нього забрали повноваження. При цьому всі починають гавкати на президента, бо він має навести порядок.

    Нам не треба гратися в липовий дурний патріотизм з вивихом у мізках. Треба патріотизм здоровий, наслідком якого буде велика Україна, і великий наш народ буде жити достойно.

    Піночет зробив так. Зібрав всіх багатих людей Чилі після того розвалу, що завдав комуністичний режим Альєнде, і сказав – повертайте сюди інвестиції і працюйте, розвивайте Чилі. А ні, то будемо робити так, як з іншими – в баржу і топити.

    І в результаті Чилі стала однією з найрозвинутіших країн Латинської Америки. Тому, очевидно, нам не треба гратися в липовий дурний патріотизм з вивихом у мізках. Треба патріотизм здоровий, наслідком якого буде велика Україна, і великий наш народ буде жити достойно. Я людина сільська, проста, тому я люблю визначеність і конкретність.

    В контексті інвестицій піднімалося питання запровадження нульової декларації, для того щоб зробити податкову амністію. Бо ми знаємо, були такі часи, коли кожний щось по-своєму крав, і сьогодні продовжують платити зарплати у конвертах, бо така податкова система.

    Тому й потрібна нульова декларація. За частину активів, походження яких не можеш пояснити, плати 5% від їх вартості. Нам потрібно, щоб запрацювала економіка, бо не використати внутрішні інвестиції – це гріх.

    Нам не треба іноземних інвестицій в сільське господарство, щоби нам Захід диктував, що ми маємо вирубувати ліси, чи легалізувати неправильну сексуальну орієнтацію, чи запровадити продаж землі. Дайте нормально працювати нашим фермерам, дайте нормальну податкову систему – і український селянин підніме з розрухи село.

    От ви кажете «нульова декларація», але саме цю ініціативу називали однією з таких, що повністю нівелює е-декларування. А поки навколо цього тривають дискусії, ваші колеги по Антикорупційному комітету вже заявили, що розпочався й інший процес блокування електронних декларацій, тепер шляхом проблем з програмним забезпеченням. Схоже, хтось дуже не хоче, щоб система запрацювала?

    Будемо говорити відверто: система ще не є досконалою, бо вона не пройшла тестування. Все робиться поспіхом із-за того, що деякі гранітоїди, які замішані, я думаю, в цих аферах, співпрацювали з Програмою розвитку ООН, що отримала кошти Данії на розробку цього електронного продукту.

    Як вийшло так, що ці кошти були викинуті на вітер і конкурс на розробку виграла сумнівна фірма? IT-фірм в Україні більш ніж достатньо, українські айтішники відомі в світі і працюють не на одну країну. Але хтось був зацікавлений, щоб спаскудити гарну ідею, до речі, яку подав президент, а ми підтримали.

    А саме ці гранітоїди, скоріше за все, були учасниками тендерних процедур, і лобіювали інтереси цих фірм. Повірте, там ще більше лайна може сплисти. Я ж вчитель математики, викладач фізики і маю схильність більше вникати в причину і шукати сутність, а не йти на повідку пустопорожніх балачок, когось звинувачуючи.

    Тому треба прозвітувати за 3 млн євро – яким чином вони використані. І хай це буде громадська організація ПРООН, я думаю, що корупція починається саме звідти.

    І інший момент: є державні чиновники, що подають декларації і повинні відповідати за свої дії. Це ж мають робити і громадські активісти, які фактично не є насправді громадськими, тому що вони живуть за рахунок грантів – валютних і не маленьких.

    Вони також нехай декларують своє майно, щоб люди знали, хто бореться з корупцією, а хто її контролює. І буде видно, хто і на чому збагачується. Тому що занадто часто ці гранти використовують для політичного піару або якогось паплюження.

    Теги: Верховна Рада Арсен Аваков Павло Петренко Арсеній Яценюк сергій лещенко БПП Народний Фронт княжицький Ігор Кононенко Олег Барна темник
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів