Ціна страху. Хто блокує створення українського ФБР

    25 Жовтня, 2017 11:22
    Влада настільки боїться формування незалежного Держбюро розслідувань, що готова допустити в країні правовий колапс, який настане 20 листопада

    Незалежного розслідування злочинів топ-чиновників, нардепів, екс-президентів, міністрів, генпрокурора, суддів, поліцейських, яке мало розпочатися з 20 листопада 2017 року і проводитися представниками новоствореного Державного бюро розслідувань (ДБР), не буде. Оскільки не буде самого ДБР.

    Одночасно з цим, 20 листопада Генпрокуратура втрачає законне право розслідувати такі кримінальні справи, оскільки з цієї дати її повноваження у зазначеній сфері переходять до ДБР. Якого не існує.

    Відповідно, починаючи з цієї дати, всі зафіксовані злочини чиновників категорії «А» ніхто не зможе розслідувати на законних підставах.

    За словами юристів і адвокатів, в країні неминуче настане правовий колапс, за якого одна правоохоронна структура вже позбавлена права слідства, а інша, до якої ці повноваження мають перейти, ще не створена.

    Такою є ціна страху перших осіб держави перед структурою, яку вони від початку сприймають як нав'язаний західними партнерами тягар, потенційну небезпеку для себе і свого оточення.

    Тягнути до останнього

    З самого моменту прийняття постанови Кабміну «Про утворення Державного бюро розслідувань» 29 лютого 2016 року процес формування українського аналога ФБР гальмують будь-якими можливими методами.

    Усі ці півтора року конкурс на главу ДБР супроводжували численні скандали – від вельми спірного складу конкурсної комісії до самих кандидатів на цей високий пост.

    В результаті станом на кінець жовтня 2017-го комісія визначила лише, хто перевірятиме конкурсантів на поліграфі. А до цього півроку процес не просувався виключно тому, що не було затвердженого урядом порядку проходження поліграфа претендентами на пост глави ДБР. Цей документ Кабмін спромігся прийняти тільки через рік після старту конкурсу.

    Оточення президента через своїх представників у конкурсній комісії обрало безпрограшну тактику: дотягнути ситуацію з обранням глави ДБР до крайнього терміну, коли стане зрозуміло, що створити цей орган в означений законом час нереально. І виступити з ініціативою законодавчих змін, які відтермінують запуск ДР на потрібний президенту час.

    Запуск Держбюро розслідувань означає втрату механізму впливу на топ-чиновників з непідконтрольного президенту табору.

    Реальність такого плану опосередковано підтвердив сам Петро Порошенко у своєму щорічному посланні до Верховної Ради.

    «Вже кілька разів переносився запуск Державного бюро розслідувань. Ми знову опинилися перед необхідністю вносити зміни в закон і посувати дедлайн – 20 листопада, – констатував президент. – До названої дати слід, як мінімум, вибрати керівника ДБР, який зможе за додатковий перехідний період сформувати і запустити Бюро».

    Інакше кажучи, президент схвалив сам факт того, що всупереч Кримінально-процесуальному кодексу до 20 листопада буде лише обрано голову ДБР, а запуск цього органу буде перенесено на так званий перехідний період.

    Зараз АП просуває відразу кілька варіантів відстрочки старту роботи бюро: від одного року мінімум, до трьох років. Тобто використовує перевірений принцип «зміни будуть, але на них потрібен час». Такий же принцип використано і щодо зняття депутатської недоторканності: неодмінно знімемо, але з 2020 року.

    Законопроекти про відстрочку запуску ДБР вже готові, але очевидно, їх поки притримують, щоб ближче до 20 листопада ухвалити за скороченою процедурою і за п'ять хвилин голосування поставити хрест на незалежних розслідуваннях злочинів топ-чиновників і правоохоронців на найближчі три роки.

    Зараз йде етап активної підготовки до легалізації цього процесу і його обґрунтування. Щоб зайвий раз не нервувати представників Офісу Ради Європи в Україні та Консультативної місії ЄС, які супроводжують процес проведення конкурсу на посаду голови ДБР, підконтрольні АП юристи говорять, що Держбюро цілком може почати розслідування вже в листопаді 2018 року.

    Але водночас обережно натякають, що процес створення такого масштабного правоохоронного органу з нуля може несподівано затягнутися. І можливо, знадобиться трохи більше часу. Наприклад, років зо два, у крайньому разі – три.

    Все це робиться з однією-єдиною метою: якомога довше залишити за повністю підконтрольною Адміністрації Порошенка Генпрокуратурою повноваження слідства. У тому числі й щодо перших осіб держави і топ-чиновників.

    Нема чого поспішати

    Український аналог ФБР, закон про який було прийнято ще в листопаді 2015 року, мав стати першим проектом створення з нуля найпотужнішого правоохоронного органу з 1,5 тис. співробітників.

    Одночасно передбачалося, що запуск ДБР стане поштовхом до продовження реформування Генпрокуратури, яка втратить повноваження слідства.

    Фактично це означає втрату механізму впливу на топ-чиновників з непідконтрольного президенту табору, зокрема, на висуванців «Народного фронту». Тому що поки Бюро не працює, незговірливих чиновників завжди можуть переконати за допомогою прокурорів.

    Президент і лідери політичних партій роблять усе, щоб навіть у разі створення ДБР встановити над ним контроль лояльних менеджерів.

    Саме втрата функції слідства не давала спокою генпрокурору Луценку, який ніяк не міг змиритися з такою втратою, і ще рік тому пропонував залишити за ГПУ це право до 2019 року.

    Тепер генпрокурору залишається лише задоволено потирати руки: його прогноз збувається з точністю до 100%. Все йде до того, що ДБР частково сформується саме до цієї дати завдяки змінам, які готуються в АП, до Кримінально-процесуального кодексу – документу, що обумовлює дату запуску Бюро.

    Поряд з цим зрив термінів конкурсу на посаду глави ДБР підконтрольні Адміністрації Порошенка експерти намагаються виставити перемогою: мовляв, початок перевірки претендентів на поліграфі стане фінішною прямою цього процесу. І до 20 листопада це можна встигнути. Але тільки це. Щодо іншого доведеться почекати.

    Необхідність відстрочки в кілька років обґрунтовують відразу декількома причинами. По-перше, крім глави Держбюро розслідувань потрібно набрати решту штату, а це ще один конкурс, на який потрібен час. Крім того, закон про ДБР передбачає формування семи територіальних управлінь Бюро. А це також процес не одного місяця.

    По-друге, на повноцінну діяльність ДБР, на думку пропрезидентських експертів, найближчим часом все одно не вистачить грошей. Закладені в бюджеті на 2018 рік 651,5 млн гривень здатні покрити лише найнеобхідніші потреби – зарплати, комунальні платежі, оплату палива.

    А потрібно ще облаштовувати приміщення, закуповувати техніку, меблі, обладнання. Виходить, що на розвиток бюро грошей немає. Принаймні, в бюджеті їх не передбачено. Який тоді сенс поспішати із запуском цієї структури?

    Понад те, до початку роботи ДБР треба встигнути внести поправки в закон про Держбюро, оскільки він приймався з внесеними з голосу правками і тепер багато його статей суперечать як одна одній, так і іншим нормативним актам. Відповідно, цей орган не зможе працювати ефективно і, найголовніше, відповідно до закону.

    Таким чином, з урахуванням часу на конкурси, облаштування територіальних управлінь, організаційні моменти та фінансові питання, перевага надається початку роботи ДБР через рік, у листопаді 2018-го. У крайньому разі, в 2019 році.

    Перезавантаження скасовується

    Добре розуміючи, яку лінію гнуть представники президента в конкурсній комісії, низка громадських організацій і окремі нардепи ще влітку запропонували перезапустити конкурс. Причина – зрив усіх мислимих термінів, недовіра до членів конкурсної комісії та підозра в лобіюванні кандидатур, наближених до АП.

    Однак президентські юристи швидко зорієнтувалися і представили свої контраргументи. По-перше, суд не встановив факту нелегітимності представників конкурсної комісії, відповідно, змінювати нікого не потрібно.

    По-друге, новий конкурс не означає виходу у фінал кандидатів, до яких не буде претензій щодо заангажованості, причетності до того чи іншого політика. А значить, навіщо щось починати заново, якщо якісно інших кандидатур не буде?

    Але найцікавіше, що одночасно з цим президентські аналітики знайшли головних винуватців того, що процес конкурсного відбору йде мляво, з постійними затримками і скандалами. Виявляється, вся справа в недостатній увазі громадськості до цього процесу.

    Один з членів конкурсної комісії Денис Монастирський прямо заявив: «Якби за створення ДБР ратувала хоча б половина тих сил, які сьогодні просувають створення антикорупційного суду, ДБР вже починало б свою роботу у визначені законом терміни».

    Втім, справжня причина подій, що відбуваються навколо формування ДБР, бачиться зовсім в іншому.

    «Правоохоронні органи та їхні керівники, як і раніше, не зацікавлені в створенні такого органу, а політики – президент і лідери політичних партій роблять все, щоб навіть якщо його буде створено, встановити над ним контроль лояльних менеджерів», – вважає нардеп Мустафа Найєм.

    Теги : Мустафа Найєм генпрокуратура Порошенко Адміністрація Президента Юрій Луценко Народний Фронт Державне бюро розслідувань Кабмін
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів