Час пакувати валізи?

    17 Квiтня, 2015 10:39
    Більшість українців все частіше розмірковують про виїзд з країни.
    UA1 з'ясував, що штовхає співвітчизників до еміграції, куди вони прямують і чим заробляють
    Фото: UA1

    За даними Міжнародного кадрового порталу HeadHunter, сьогодні кількість українців, готових зібрати валізу і поїхати на роботу та постійне місце проживання за кордон становить до 80%.

    «Прибутковість бізнесу в Україні впала у три-чотири рази, порушено комфорт і спокій, немає впевненості в завтрашньому дні, – озвучує типові настрої співвітчизників Дмитро Демченко, керівник компанії Gorde, що сприяє бізнес-еміграції до Польщі. – Багато підприємців думають, як вижити і не закритися, а не, як розвиватися».

    Четверо з п'яти офісних співробітників, за даними HeadHunter, готові переїхати за кордон. При цьому 41% пояснюють це маленькою зарплатнею, відсутністю перспектив для себе і своєї сім'ї.

    Ця цифра практично збігається з даними дослідження компанії Research & Branding Group – станом на початок року 42% опитуваних очікували погіршення свого життя. Ще 61% зізналися в зниженні доходів.

    Все це штовхає українців до пошуку роботи за межами країни, що підтверджує і зарубіжна статистика.

    «Протягом семи років, після кризи 2008, ми спостерігаємо збільшення потоку бажаючих покинути Україну в середньому на 10-15%, – ділиться своїми спостереженнями з UA1 Ірина Мацюк, співробітник канадського офісу міжнародного кадрового агентства ILC та член Регуляторної ради імміграційних консультантів Канади (ICCRC). – Якщо ж говорити про перший квартал цього року, то звернень стало на 17% більше, ніж в 2014-му».

    Експерт звертає увагу на нову тенденцію – збільшення числа запитів від кваліфікованих фахівців.

    «Наша компанія спеціалізувалася на робітничих професіях, але зараз зростає інтерес до роботи за кордоном та імміграції серед професіоналів, менеджерів середньої ланки, топ-менеджерів, власників малого та середнього бізнесу», – зауважує вона.

    За її спостереженнями, в якості країн для постійного проживання українці розглядають Канаду, Австралію, Нову Зеландію, Північну Америку. Швеція і Польща в основному фігурують як варіанти тимчасового працевлаштування. Причому польський напрямок найперспективніший.

    «Потік бізнес іммігрантів зростає, – підтверджує ці спостереження Демченко, який сам перебрався до Польщі два роки тому. – Криза в Україні багатьох підштовхує до рішення змінювати своє життя, перенести бізнес за кордон або навіть почати в Європі з нуля».

    Навчання, робота і бізнес

    До від'їзду за кордон та спробам облаштуватися на ПМП українці готуються буквально після закінчення школи. Як правило, для виїзду використовують різноманітні програми навчання в європейських вузах, найдоступнішими з яких на сьогодні є польські.

    Олександр Поздняков, директор компанії Eurostudy, що займається польськими освітніми програмами, говорить про велику кількість українських студентів, які після навчання залишаються за кордоном.

    «Кількість студентів, які після навчання в Польщі повернулися в Україну, становить близько 20%. Решта випускників залишаються або ж їдуть далі в Західну Європу та США», – озвучує він статистику.

    Підрахунки колеги підтверджує Олеся Пономарчук, керівник проектів навчального центру «Поліглот», що відправляє українських абітурієнтів на навчання до Європи.

    «Більшість наших студентів повертатися не збираються. Багато батьків, починаючи з нами переговори, повідомляють, що саме з цією метою і відправляють нащадків вчитися. Мовляв, самі не пожили гідно, так хоч у дітей буде шанс».

    Українці не студентського віку використовують можливість тимчасового працевлаштування за кордоном з перспективою залишитися там якнайдовше.

    Типового здобувача і потенційного емігранта Мацюк описує так: від 22 до 40 років, представник робітничої професії або молодий фахівець, з досвідом роботи від одного до трьох років, з базовим знанням англійської та бажанням залишитися на ПМП.

    Трохи інакше виглядає українець, який остаточно вирішив емігрувати. «Переважно це сімейні люди 25-45 років з середньою спеціальною або вищою освітою, – говорить експерт. – Їх досвід роботи від трьох років і вище, у тому числі й за кордоном, вони вільно розмовляють англійською, набули певного статусу в Україні, часто мають власний бізнес».

    Орієнтацію на відкриття своєї справи за кордоном Мацюк пояснює простотою цієї процедури – реєстрація компанії в Канаді обійшлася їй в $100, за послуги юриста вона заплатила ще $500.

    «Практично всі клієнти нашої компанії, що мали свою справу в Україні, через 2-3 роки після переїзду починають свій бізнес, – констатує вона. – Приблизно 10% клієнтів, які ніколи не займалися підприємництвом, також відкривають свою фірму чи стають підрядниками великих компаній у сфері транспортних перевезень, будівництва. Багато хто починає займатися ресторанним бізнесом, відкриває салони краси, івент агентства, IT-компанії, онлайн-магазини та приватні дитсадки».

    Простота ведення бізнесу, за словами Демченко, відіграє важливу роль у рішенні українців оселитися в Європі.

    «Особливих труднощів немає, якщо ви навчилися заробляти гроші в Україні та вижили в українських реаліях. Думаю, що в Європі це буде також нескладно, а може й простіше», – впевнений він.

    За його підрахунками, реєстрація компанії, переїзд, оренда житла і подача документів на оформлення посвідки на постійне проживання в Європі коштує близько 4-5 тис. євро. Плюс мінімум 20-30 тис. євро потрібно мати, щоб відкрити власну справу.

    Як правило, ці кошти отримують від продажу нерухомості та бізнесу в Україні. Частина людей просто переносять свій бізнес до Польщі, приміром, в IT-секторі, або ж починають займатися чимось новим – відкривають невеликі кафе, магазини.

    За спостереженнями Демченко, до Польщі їдуть в основному з Київської, Харківської, Дніпропетровської областей та Донбасу. Багато іммігрантів вже заробили свій капітал і хочуть кращого рівня життя для себе та своїх дітей.

    Разом з тим, експерти звертають увагу на те, що не всім переїзд дається легко. Співробітник HeadHunter Руслана Березовська попереджає, що варіант з трудовою імміграцією пов'язаний з низкою проблем.

    Серед них складність знайти роботу, аналогічну за рівнем посади тій, на якій людина працювала в Україні, а також тривалий процес офіційного працевлаштування.

    А Мацюк звертає увагу на морально-психологічний аспект: «Якщо очікування формуються на основі голлівудських фільмів та історій успіху на імміграційних сайтах, то створюється ідеальна картинка, і є досить великі шанси розчаруватися».

    Без паніки

    Незважаючи на негативну в цілому тенденцію до високих міграційних настроїв серед українців, опитані UA1 експерти не схильні вважати ситуацію критичною.

    На думку Мацюк, для часів економічного спаду така тенденція характерна, однак це не означає, що всі бажаючі готові виїхати вже завтра. А плани на від'їзд свідчать лише про те, що українці активно включаються в процес глобальної міграції.

    Згодна з колегою і Березовська. За її словами, 80% бажаючих виїхати – це ще не емігранти.

    «Ця цифра зовсім не означає, що наші співгромадяни масово емігрують в інші країни. Тільки 29% опитаних вказало, що вони серйозно налаштовані виїхати за кордон», – стверджує вона. Більше того, статистика HeadHunter показує, що порівняно з минулим роком кількість таких людей скоротилася на 15%.

    Справедливий і невтішний аргумент про те, що Україна втрачає кваліфікованих фахівців та перспективну працездатну молодь, також має зворотній бік.

    Приблизно 6 млн мігрантів, які виїхали з України в останні 25 років, є потужним джерелом надходження валюти в країну, про це свідчить статистика Нацбанку.

    У 2013 році грошові перекази з-за кордону до України подолали рекордну позначку в $ 8,5 млрд – майже 5% ВВП країни. А в минулому році, попри зниження цього грошового потоку, українці все ж отримали близько $ 6,5 млрд – зовсім непогано для країни, яка гостро потребує валюти.

    Проте високий рівень міграційних настроїв українців – це характерний показник рівня задоволеності життям в Україні. І поки він все ще далекий від ідеалу.

     

    Думки про еміграцію

    Ірина Мацюк, ILC Canada:

    Тим, хто обирає країну для переїзду, раджу їхати туди, де економіка має стабільно хороші показники, і ви відчуваєте, що зможете там реалізувати себе. Поцікавтеся, яку підтримку пропонує уряд країни, наскільки активною є українська діаспора. Визначте пріоритети: наприклад, вам подобається Європа, але ви розумієте, що знайти роботу за фахом буде важко. А в Канаді чи Австралії більше можливостей для кар'єрного зростання, але діставатися до обох країн з України потрібно добу літаком. Все це врахуйте при виборі. І зніміть «рожеві окуляри» – у вас мають бути реалістичні очікування та готовність до важкої праці.

    Руслана Березовська, HeadHunter:

    Закордонні роботодавці готові приймати українців на роботу переважно в будівництві, аграрному секторі, виробництві та домашньому господарстві. Пам'ятайте про наявні ризики зустрічі з несумлінним роботодавцем і, шукаючи роботу, користуйтеся перевіреними джерелами. При підписанні трудового договору звертайте увагу на вказані умови праці, надані роботодавцем документи, що дозволяють працювати в країні імміграції. А в'їжджаючи до країни, зареєструйтеся в посольстві або консульстві.

    Дмитро Демченко, Gorde:

    Думаю, кожен підприємець на певному етапі приймає рішення зробити свій бізнес більш масштабним, поступово виводити його за межі України та виходити на міжнародний рівень. У Польщі ідеальний бізнес-клімат, відсутність корупції в органах влади дає впевненість, що твій бізнес захищений і ти можеш його розвивати. Звичайно, мінімальний мовний бар'єр існує, але можна взяти на роботу польських співробітників і швидко підтягнути свій розмовний рівень.

    Теги: іміграція працевлаштування
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів