Безальтернативний самовисуванець. З чим Порошенко йде на вибори

    30 Сiчня, 2019 09:59
    ЄС, НАТО і Томос, критика Тимошенко і постулат про власну безальтернативність – з цим Порошенко має намір вдруге виграти вибори

    Дата і місце оголошення Петром Порошенко свого наміру поборотися за посаду глави держави була засекречена до останнього моменту. Чутки доносили, що це станеться в період між 29 січня і 2 лютого. Але де і в якій формі це трапиться, чи стане він кандидатом від своєї партії, а чи піде самовисуванцем, трималося в строгому секреті.

    Від початку вибір у президентських політтехнологів був невеликий: подію планували прив'язати до знаменної дати. Але як на зло, день 100-річчя Злуки використала для свого висунення Юлія Тимошенко. А 9 лютого вже закінчується реєстрація кандидатів на посаду президента. І зі значущих дат залишалося лише 29 січня, річниця бою під Крутами.

    Символізм цієї дати, м'яко кажучи, спірний, оскільки вона стала символом не лише мужності, а й жахливої поразки з великою кількістю жертв, символом прорахунків і головотяпства вищого керівництва УНР, яке послало на забій молодих добровольців.

    Втім, ця дата пов'язана і з іншою подією: 29 cічня 1547 року вінчаний на царство Іван Грозний. І хоча Порошенко відомий своїм авторитарним стилем управління, до Грозного все ж не дотягує.

    Як би там не було, іншого виходу не залишалося, і за кілька днів до запланованого виступу Порошенка стало відомо, що він оголосить про своє висунення 29 січня в Міжнародному виставковому центрі.

    Знову ж – за чутками, оскільки ще за день до цієї дати не було жодної офіційної інформації ні від прес-секретаря президента Святослава Цеголко, ні від прес-служби Адміністрації президента, ні на ФБ-сторінці самого Петра Порошенка.

    Тільки 28 січня в 12.15 на офіційному сайті президента з'явилося лаконічне повідомлення, що глава держави має намір взяти участь у Форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом».

    Про з'їзд БПП мова не йшла, а це означало лише одне – Порошенко стане самовисуванцем, не бажаючи бути кандидатом від партії свого імені. Пізніше представник президента в парламенті Ірина Луценко пояснить, що підтримка Порошенка не обмежується партією, його підтримують набагато більше людей, тому йти тільки від БПП йому не має сенсу.

    І дійсно, за найширшої підтримки всього українського суспільства, що забезпечує рейтинг Порошенка на рівні цілих 10-11%, гріх висуватися тільки від своєї партії.

    Хто як не він?

    Двоповерхові автобуси з табличками «Нерегулярні перевезення» стали прилаштовуватися на парковці Міжнародного виставкового центру задовго до призначеного на 14.00 відкриття Форуму.

    Після проходження дворівневого контролю і ретельного особистого огляду гості пригощалися кавою, печивом і маленькими пиріжками з м'ясом, сиром та капустою.

    Втім, біля столів з невибагливими закусками тіснилися в основному гості з регіонів, люди в камуфляжі і журналісти. Головні ж учасники – депутати БПП, члени уряду, духовенства, представники Генштабу та Міноборони – спілкувалися в оформленому в білих тонах залі під звуки «Воїнів світла» та пісень ВВ, що лились з динаміків.

    Решта VIP-гостей сідали згідно з прикріпленими до спинок стільців листками з прізвищами. По центру першого ряду – родина президента. По ліву руку від них відвели місце спікеру Андрію Парубію, по праву – прем'єр-міністру Володимиру Гройсману.

    За ними представники творчої інтелігенції, серед яких актриса Ірма Вітовська, видавець Іван Малкович, письменник Лесь Подерв'янський.

    Крім того, в перших рядах влаштувалися наближені до Порошенка фігуранти антикорупційних розслідувань – глава Запорізької області Костянтин Бриль, його колега по Закарпаттю Геннадій Москаль, соратник президента Ігор Кононенко і ще добрий десяток топ-чиновників з підмоченою репутацією.

    Мало ким помічений і всіма забутий екс-предстоятель автокефальної церкви Макарій з глибини залу з тугою спостерігав за рухом в перших рядах, де одним з центрів уваги був глава ПЦУ Єпіфаній.

    Приблизно так само виглядав і екс-президент Віктор Ющенко – хоч йому й дісталося місце в першому ряду, але особливого інтересу він ні в кого не викликав. Лише кілька людей підійшли сфотографувати екс-гаранта на камеру мобільного телефону.

    Незважаючи на загальну метушню, захід розпочався рівно о 14.00, як і було заплановано. І вже з перших фраз начитки тексту під нарізку відео з робочих поїздок президента став зрозумілим загальний посил: 31 марта країні належить вибирати між Порошенком і Путіним. Голосувати за Порошенка, означає голосувати за Україну. Україна – це Порошенко. Все решта – це Путін.

    Не обійшлося й без цитування Черчилля: у свій час з президента старанно ліпили образ українського Черчилля, але безуспішно – попри всі намагання симпатиків Порошенка, асоціація не прижилася. Але, схоже, продовжує комусь подобатися, можливо, самому президенту, тому що британського прем'єра на Форумі згадають ще не раз.

    Нарешті, під тривалі бурхливі оплески з'являється сам Порошенко і влаштовується за білою трибуною. Біля його ніг національний прапор, за спиною – сидить рядами молодь, функцію якої ніхто з гостей так і не зрозумів. Починається сеанс «розкриття очей» – наскільки покращилося життя в Україні за останні кілька років.

    З почуттям глибокої відповідальності

    Виявляється, президент не з чуток знає про тяжке становище пенсіонерів, батьків, які не можуть звести кінці з кінцями, молоді, що їде з країни. Так він каже зі сцени.

    Але разом з тим підкреслює, що дві третини українців, згідно із соцдослідженнями, вважають себе щасливими. А дані Нацбанку хоч і не збігаються з настроями і відчуттями людей, говорять про те, що найгірше вже позаду.

    Порошенко багато і розлого говорить про економіку, про створену основу для того, щоб почати наступ проти бідності. Про інвестиції та стратегічні пріоритети – аграрний сектор, IT, машинобудування, туризм та логістику, які забезпечать мільярдні вкладення. І переходить до свого коника – ЄС, НАТО, Томос.

    Ні, нічого нового. Все те ж саме, про що сказано вже багато разів. Створюється враження, що політтехнологи порадили йому не відходити від перевірених і десятки разів обговорених меседжів, щоб на нових темах не нарватися на нову критику.

    Нарешті, після годинного виступу Порошенко говорить те, заради чого вийшов на сцену: «Почуття глибокої відповідальності перед країною, перед сучасниками, перед минулими та прийдешніми поколіннями спонукали мене прийняти рішення балотуватися ще раз на пост президента України».

    Зійшовши зі сцени, він уважно слухає слова підтримки від спікера, прем'єра, представників агробізнесу, виробництва, IT.

    Від представників мерів великих міст зі словами підтримки виступає глава Дніпра Борис Філатов. Правда, його промова швидше нагадує торги: він просить визнати, що заборона на азартні ігри провалилася і потрібно дати можливість територіальним громадам регулювати гральний бізнес.

    Також серед його побажань значаться захист мерів від чиновників з Мінфіну, Антимонопольного комітету, силовиків і легалізація муніципальної поліції. Тоді проголосують, по совісті.

    Одночасно з цим вирішилася інтрига з неучастю у заході столичного мера Віталія Кличка.

    Говорили, що госпіталізація в Австрії – лише привід для нього не «світитися» на висуненні Порошенка на другий президентський термін – хто зна, як все повернеться.

    Проте, його двадцятисекундний відеоролик зі словами підтримки президента виводять на великий екран, даючи своїм і чужим зрозуміти, що Кличко досі в команді президента.

    Ще один явний меседж команди Порошенка призначений міністру МВС Арсену Авакову, який монополізував роль єдиного гаранта чесних і неконфліктних виборів.

    «Кожен член будь-якої команди, хто спробує здобути перемогу у незаконний спосіб буде відповідати не після неминучої революції, а відразу після скоєння злочину», – заявив з трибуни генпрокурор Юрій Луценко, даючи зрозуміти, що в розпорядженні президента також є силовики, здатні проконтролювати хід виборів.

    Однак основним адресатом послань президента і його команди, була Юлія Тимошенко, прізвище якої жодного разу не назвали, але було абсолютно ясно, кого вони мають на увазі.

    «Хтось свою мрію про одноосібну влади камуфлює в екзотичний проект так званої парламентської республіки канцлерського типу. З необмеженими повноваженнями канцлера і по суті однопартійним парламентом», – лякає Порошенко загрозою авторитаризму, ясно вказуючи на ініціативи Тимошенко.

    «Я вважаю, що країні не потрібні ніякі нові курси», – вторить йому Юрій Луценко, натякаючи на програму лідера «Батьківщини», оформлену в «Новий курс».

    Віце-спікер Ірина Геращенко, як завжди тремтячим голосом, додала, що для висунення в президенти недостатньо мати гострий язичок і гламурний вигляд.

    А остаточно «підколоти» Тимошенко, цілком ймовірно, мав би виступ Андерса Фог Расмуссена, який особисто приїхав на форум, – його відеозвернення на з'їзді «Батьківщини» викликало багато переполоху і розмов у стані президента.

    Наприкінці заходу Порошенко дякує армії, парламенту, уряду, церковним ієрархам, міжнародним партнерам. Каже про свій оптимізм з приводу майбутнього і, не втримавшись, знову вставляє Черчилля: «Песимісти, як мені здається, сказав Черчилль, у кожній нагоді знаходять собі проблему».

    На полях форуму «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом», Петро Порошенко поставив завдання перед керівництвом ЗСУ по звільненню окупованих територій Луганської та Донецької областей до початку майбутніх президентських виборів. При цьому Петро Олексійович запевнив міністра оборони в тому, що з боку США, ЄС і НАТО буде надана вся можлива підтримка, необхідна для запобігання ескалації конфлікту з Росією.

    А ось те, чи поділяють оптимізм президента виборці, стане ясно через два місяці – 31 березня.

    Теги : Геннадій Москаль Порошенко Віталій Кличко Тимошенко борис філатов Батьківщина БПП Юрій Луценко Ющенко Ірина Геращенко Ігор Кононенко Володимир Гройсман Расмуссен митрополит Епіфаній ПЦУ
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося


    Архів