Американські надії в українських реаліях: коли запрацює ДБР

    14 Червня, 2018 12:52
    Закон про Державне бюро розслідувань український парламент ухвалив ще в листопаді 2015 року. Тоді за нього проголосувала більшість – 241 депутат. Однак орган досі не запрацював
    Роман Труба, директор Державного бюро розслідувань
    Роман Труба, директор Державного бюро розслідувань

    Понад 650 млн гривень. Саме стільки коштів з держбюджету України виділили у 2018 році для впровадження нового органу – Державного бюро розслідувань (ДБР). Очікували: якнайшвидший початок роботи, виявлення посадовців-злочинців і розслідування десятків гучних справ. Маємо: численні розмови про політичний вплив на орган і «договорняки» щодо посад та примарні сподівання, що аналог поважного американського ФБР запрацює бодай восени цього року. UA1 з’ясував, у чому суть конфлікту та яким воно буде – довгоочікуване Бюро.

    Що за звір?

    Закон про Державне бюро розслідувань український парламент ухвалив ще в листопаді 2015 року. Тоді за нього проголосувала більшість – 241 депутат. Відразу обумовили: створять Бюро до 1 березня 2016 року. Створили, але досі не запустили в роботу.

    Керівник ДБР Роман Труба у коментарі інтернет-виданню UA1 роз’яснив головні особливості новоствореного органу та в деталях розповів, як працюватиме Бюро.

    Структура. Державне бюро розслідувань складається з центрального апарату та семи територіальних управлінь. У майбутньому передбачено створення при ДБР Академії та Науково-дослідного інституту. Таку структуру затвердив Кабмін. Чисельність працівників визначена законом «Про Державне бюро розслідувань»: максимум, це 1500 осіб. Із них 798 мають працювати в 7 територіальних управліннях, а 702 – в центральному апараті. Сам центральний апарат складається з 19 підрозділів, з яких три – слідчі управління і чотири – оперативні.

    Зарплата. Розміри посадових окладів теж визначено Законом. До прикладу: оклад слідчих Бюро – 35 тисяч гривень, незалежно від того, працюють вони в центральному апараті чи в територіальному органі. Оклад керівника територіального управління – майже 46 тис. гривень, головного спеціаліста центрального апарату – 22,5 тис. гривень. «Це доволі високі оклади, щоб мати можливість залучити на роботу до Бюро гарних фахівців, ставити перед ними складні завдання та вимагати гідного результату. Саме тому ми проводимо конкурси, щоб обрати кращих», – зазначає керівник ДБР.

    Функції. До підслідності ДБР належить організована злочинність, злочини високопосадовців (президента, прем’єра, міністрів, генералів, тощо) і правоохоронців (у тому числі й прокурорів), а також терористичні акти та вбивства, за які передбачено довічне ув’язнення. 

    Особливості. За словами керівника ДБР, працівники матимуть звання за аналогією поліції. Однак у законі чітко це не прописано.

    «Законом передбачено роботу осіб рядового та начальницького складу. Водночас, у цьому ж законі відсутні спеціальні звання, і по факту, ми можемо взяти людей лише на посаду державного службовця. Це трошки заплутано, але це одне з багатьох недопрацювань закону, які ми намагаємося виправити. У законопроектах по внесенню змін до закону про ДБР передбачено спеціальні звання», – розповідає Труба.

    Також працівники ДБР володітимуть зброєю і матимуть змогу затримувати підозрюваних.

    «Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом затримувати підозрюваного мають право слідчий та прокурор. Володіти зброєю зможуть працівники слідчих та оперативних підрозділів. Конкурс на посади слідчих Бюро вже триває, а ось конкурс до оперативних підрозділів ми не можемо оголосити через черговий недолік закону – в ньому не прописано посаду оперуповноваженого Бюро, на відміну від інших посад, але при цьому прописані оперативні підрозділи. Ось така колізія. Для того, щоб оголосити конкурси на оперативний блок, потрібно лише вписати одне слово – «оперуповноважений», але переконати народних депутатів у необхідності внесення цієї очевидної зміни доволі складно», – зазначає Роман Труба, докоряючи нардепам.

    Склад. Нині працює три комісії, від яких залежить, хто саме розслідуватиме найрезонансніші злочини країни. Зовнішня комісія створена державою і визначає керівний склад Бюро. Також працюють дві внутрішні комісії. Вони відповідають за набір решти персоналу – держслужбовців та детективів.

    Скандали, інтриги, розслідування…

    Саме навколо виборчих комісій розгорнувся ледь не головний скандал ДБР. Секретар внутрішньої виборчої комісії Олександр Лємєнов не раз висловлював недовіру зовнішній комісії. Ба більше, він вважає призначення директора ДБР Романа Труби «результатом політичних торгів».

    «Можна висловити неабияке хвилювання за долю Державного бюро розслідувань. Так звана «зовнішня комісія» не могла обрати найвище керівництво ДБР. Політичні торги винесли на поверхню зовсім невідому громадськості людину – Романа Трубу. Сьогодні вищезгадана комісія продовжує свій «хрестовий похід», формуючи керівний склад середньої ланки Бюро. І тільки чудо, або внесення змін до профільного Закону «Про ДБР», врятують нас від політично залежного і надпотужного органу правопорядку», – писав Лємєнов у своєму блозі на «Українській правді».

    Колишній заступник генерального прокурора України Давід Сакварелідзе заявляв, що глава Державного бюро розслідувань Роман Труба є лише прикриттям особи, яка насправді керує відомством й підпорядковується Адміністрації президента.

    «У ДБР є дуже активна та «борза» дама на прізвище Варченко, заступниця голови ДБР, яка напряму підпорядковується Адміністрації президента. І саме вона реально виконує функцію голови ДБР, натомість Труба є її прикриттям, адже Варченко веде багато цікавих справ для Адміністрації президента», – говорив Сакварелідзе.

    Сам Роман Труба чутки про політичні причини свого призначення коментує так:

    «Якби це було політичне рішення, а за мною стояв би хтось із політиків, то ДБР, мабуть, вже мало би сучасне приміщення та бодай один із ухвалених законопроектів в парламенті. Але ми ведемо боротьбу за кожне рішення на користь ДБР, і нікого поруч з нами немає. Конкурс на посаду директора ДБР тривав загалом 18 місяців. Усі етапи конкурсу проводилися відкрито, і за процесами пильно стежили представники громадськості, преси та міжнародних організацій. Весь цей час нас, кандидатів, ретельно перевіряли на доброчесність та незалежність від сторонніх впливів.  За створенням Державного бюро розслідувань зараз також спостерігають міжнародні партнери, громадські активісти, журналісти. Спроби впливати на директора одразу будуть помітні».

    Втім, Лємєнова турбує призначення не лише директора, а й решти керівників.

    «Експертна організація StateWatch навмання проаналізувала 30 кандидатів з 434-х, що претендували на посади керівництва управлінь та департаментів. Результати невтішні. Мало того, що «зовнішня комісія» не відрізняється високим ступенем незалежності та аполітичності, то ще й кандидують на вакантні крісла професіонали з дуже сумнівною репутацією. Як наслідок, після аналізу тридцяти кандидатів, нами було зроблено наступні висновки. 13 осіб були фігурантами журналістських розслідувань, 8 були фігурантами кримінальних, адміністративних або дисциплінарних проваджень, 5 підлягають або уникнули люстрації, 23 мають статки незрозумілого походження, 8 пов'язані політичними зв'язками. Загалом, 30 осіб розподілились на дві групи – з середнім та високим характером ризикованості», – писав у блозі Лємєнов.

    Секретар виборчої комісії Лємєнов – не єдиний, хто занепокоєний роботою зовнішньої комісії. Нардеп Мустафа Найєм вважає, що діяльність комісії з добору кандидатів дискредитує весь орган, оскільки вона є політично заангажованою, та не може самостійно обирати кандидатів.

    «Ми переконані, що почнуться домовленості, адже найбільші дві групи, які подали документи, – це Нацполіція та прокурори. Я думаю, що чинитиметься тиск на комісію, тому ми вимагаємо скасувати зовнішню комісію», – зазначив Найєм у коментарі UA1.

    Інша сторона медалі

    Своєю чергою, у зовнішній комісії «політичну заангажованість» вважають невід’ємним атрибутом подібних процесів.

    Член зовнішньої комісії Денис Монастирський висловив UA1 своє бачення суті висунутих претензій.

    «Варто розуміти, що жодну комісію не можна назвати політично незаангажованою. З таким же успіхом можна сказати, що внутрішня комісія заангажована директором ДБР. Звідки пішли ці розмови про політичну залежність? Суб’єктами призначення є Верховна Рада, президент та Кабінет міністрів. Вони призначають по три члена зовнішньої комісії. Звісно, ми розуміємо, що в кожного є свій політичний інтерес», – розповів Монастирський.

    Цікаво, що член зовнішньої комісії не вважає обраного директора ДБР ідеальним кандидатом на цю посаду. Однак зазначає: була загроза взагалі не обрати директора.

    «По цій кандидатурі члени комісії змогли знайти компроміс. У нас був вибір: або обрати Трубу, або не обрати директора взагалі. На мою думку, він не є ідеальним кандидатом, але по ньому був компроміс», – підкреслює Монастирський.

    На уточнююче питання, в чому полягає «неідеальність» Труби, відповідає:

    «Він не має досвіду роботи на найвищих посадах… Хочеться, щоб це був новий орган з новими людьми, а не та сама Генеральна прокуратура тільки в профіль».

    Керівник ДБР, своєю чергою, вважає, що конкурсна комісія, яка складається з представників Верховної Ради, Кабінету міністрів та президента не повинна обирати увесь керівний склад. Адже в більшості органів комісія обирає лише керівника, на якого покладається відповідальність за інших працівників.

    «Робота в конкурсній комісії – це постійний, відповідальний процес. Внутрішні комісії Бюро проводять конкурси на 674 посади, при цьому одна комісія вже проводить для кандидатів другу частину кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання. Друга комісія – першу частину іспиту – тестування. При цьому вони разом перевірили більше 13 тисяч пакетів документів. Лише вдумайтеся в цю цифру. Зовнішня комісія вже півроку проводить конкурс на 27 керівних посад, але станом на сьогодні вона тільки призначила дату тестування. Знаєте чому? Це не їх орган, це не їх робота. Це їх – обов’язок. Ми, як і всі, можемо допускати помилки, але ми переживаємо за проведення конкурсів, наші працівники працюють без вихідних, тому що ми зацікавлені в тому, щоб ДБР запрацювало якнайшвидше», – зазначив Роман Труба.

    Внутрішня «кухня»

    з огляду на велику кількість запитань з приводу комісії Держбюро розслідувань, UA1 вирішив детально розібратися, як відбувається процес відбору кандидатів.

    Отже, аби стати рядовим працівником ДБР, необхідно: подати документи у відповідній формі, пройти тестування на знання законодавства, виконати практичне завдання, пройти співбесіду та поліграф.

    Тестування проходить у приміщенні Академії прокуратури України в Києві. У кабінеті, де складають іспити, 18 робочих місць. В конкурсних комісіях по 5 представників. Кандидати не мають права брати з собою нічого, крім пляшки води. Максимальний бал, який можна набрати, – 100 балів. Мінімально допустимий: 60 – для державних службовців і 66 – для слідчих.

    «Найвищий бал, який змогли набрати конкурсанти, – 98 балів. Хоча були й ті, хто працював слідчим у Генеральній прокуратурі, і при цьому не зміг набрати мінімальний бал», – розповідає Олександр Лємєнов.

    Конкурсна комісія допустила 1646 кандидатів, які подали понад 5 тисяч пакетів документів на різні посади. 25 травня почалось тестування для перших 250 кандидатів на посади слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань. Тести надала Ради Європи. Усього конкурс оголошено на 219 посад центрального апарату ДБР.

    Як розповів перед початком тестування Роман Труба, наразі тривають три конкурси на 701 посаду в ДБР, у яких бере участь близько 5 тисяч кандидатів: на керівні посади, працівників центрального апарату та працівників територіальних органів. Аби ДБР почало свою роботу, необхідно набрати 30% персоналу.

    Цікаво, що внутрішня комісія працює на волонтерських засадах і жодної платні за свою роботу не отримує. На питання, для чого йому це потрібно, Олександр Лємєнов відповідає: «Я за прозорість».

    Додає, що витрачає на роботу в комісії багато часу і їздить з Білої Церкви, де проживає. Гроші ж заробляє тим, що надає юридичні консультації.

    «Був конкурсний відбір. Бажаючих стати членом конкурсної комісії від громадськості було досить багато – 20-25 людей. Вибирала конкурсна комісія, яка була попередньо сформована директором ДБР. Вони відібрали чотирьох. Із цих чотирьох директор ДБР обирав одного. Вимоги: юридичний стаж, юридична освіта, а також потрібно представляти справжню громадську організацію», – пояснив Лємєнов.

    Коли поїдемо?

    У внутрішній комісії обіцяють завершити все залежне від них до 10-15 липня. Натомість, у здатності зовнішньої комісії працювати так само швидко Олександр Лємєнов сумнівається.

    «На початку 2016 року була створена зовнішня комісія. Вони обрали трьох керівників за цей час. Зараз потрібно обрати ще 27. В той час як вони за 2,5 роки обирають 30 працівників, ми за три місяці обираємо 219», – зазначає експерт.

    Натомість, за словами Дениса Монастирського, зовнішня комісія здатна назвати імена решти працівників ДБР керівного складу до кінця липня нинішнього року.

    Керівник ДБР Роман Труба, у свою чергу, обіцяє повноцінний початок роботи Бюро у вересні нинішнього року.

    «Державне бюро розслідувань розпочне роботу у вересні 2018 року – так визначено в нашій Стратегічній програмі діяльності, і на досягнення цієї амбітної мети спрямовані зараз всі зусилля. Нам доводиться працювати в кількох напрямках одночасно: формування штату, отримання приміщення та вирішення матеріально-технічних проблем, ухвалення змін до законодавства».

    Попри весь оптимізм, навіть після запуску роботи ДБР орган не зможе працювати повноцінно. Все через нардепів, з відкритою критикою яких виступає Труба. Справа в тому, що нині є три законопроекти, які мають нівелювати недоліки закону про ДБР, однак жоден з них народні обранці тривалий час прийняти не можуть.

    «Власними силами ми проводимо конкурс на 674 посади, і хоча Верховна Рада гальмує ухвалення змін до законодавства та не дозволяє нам обрати керівників Бюро, ми розпочнемо роботу без них. Зрештою, ми маємо обрати професійних спеціалістів. Ми переїдемо до того приміщення, яке є, хоча воно взагалі не відповідає потребам правоохоронного органу. Там навіть немає окремого входу», – зазначає Труба.

    Тож залишається лиш здогадуватись, чи справді нардепам потрібне дієве Держбюро розслідувань.

    Теги : Верховна Рада Кабінет Міністрів сакварелідзе Державне бюро розслідувань ДБР Роман Труба
    ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ
    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ


      Архів