Навіщо Росії карта Савченко?

    27 Березня, 2015 15:59
    Назвати імена тих світових лідерів чи відомих на міжнародній арені політиків, які не зверталися до президента Росії Володимира Путіна із проханням звільнити ув’язнену українку Надію Савченко, сьогодні виглядає набагато простішим, ніж імена тих, хто таке звернення в Адміністрацію президента Росії направляв.

    Попри те, сам керманич сусідньої держави вперто не хоче випускати із рук карту Савченко, яка, здавалося б, із кожним днем все більше і більше грає йому не на руку…

    «Через кричущо критичний стан свого здоров’я Савченко може в будь-який момент померти і це буде не меншим потрясінням для світової спільноти, ніж збитий над Торезом малайзійський Боїнг», - каже політолог Віктор Небоженко.
    На його думку, чим довше Путін тримає Савченко в тюрмі, тим більш вірогідніша перспектива у самого Путіна для того, щоб стати міжнародним злочинцем.

    «Смерть Савченко дуже добре лягає в єдину схему із 298-ма загиблими пасажирами збитого Боїнга для висунення перших обвинувачень проти президента Росії на Гаазькому трибуналі», - каже Небоженко.

    Політолог також вважає, що загибель однієї людини в таких драматичних умовах – такої мужньої жінки – може заразом принести і самій Росії колосальні репутаційні і економічні неприємності. Зважаючи на це, сьогоднішнє тримання під вартою не просто звичайної льотчиці – тепер уже члена ПАСЕ і народного депутата України – Небоженко розцінює, як карту проти Путіна.

    Про те, що в історії із Савченко росіяни зайшли надто далеко, фактично цим самим загнавши себе в «глухий кут», говорить і віце-президент Центру стратегічних досліджень та аналізу Микола Обіход:
    «На сьогодні прийняття законного рішення про виправдання Савченко, випуск її з-під варти і останній крок – повернення на Батьківщину – буде чітким підтвердженням всього того беззаконня, яке чинилося проти самої Надії Савченко із самого початку і до цього часу».

    Обіход вважає, що саме це може бути причиною того, чому Савченко і досі тримають за ґратами.
    «У Росії скоріш за все не вистачає духу «включити задню», тому там і стараються в своєму беззаконні іти до кінця», - каже він.

    Обіход припускає, що в сусідній державі хтось поставив на шальки терезів дві ситуації, перша з яких – визнати свою неправоту, друга – грати до кінця.
    «Той, хто ці шальки врівноважує, вирішує, яка із ситуацій збільшить авторитет Путіна, а яка, навпаки, зменшить», - каже Обіход, - «І здається, другий варіант там вважають кращим».

    У чиїх руках карти?

    «В ситуації, що склалася навколо історії із Савченко, не можна переконувати себе, що, все залежить тільки від Путіна і робити вигляд, що навколо цього всього немає великої кількості людей, як із однієї так і з іншої сторони, які задіяні в цій грі», - аналізує соціолог Євгеній Копатько. – «Якщо б все залежало тільки від Путіна – це була би одна гра. А так… Це зовсім інша гра».

    Про те, що Путін не контролює ситуацію ані в українсько-російському конфлікті, ані в самій Москві, говорить і Віктор Небоженко:

    «Хтось свідомо внушає Путіну, що Савченко потрібно тримати до кінця, що це буде доказом міцності влади самого Путіна», - каже політолог, - «І саме таким чином сьогоднішнього президента Росії хтось із його оточення цілеспрямовано веде до тюрми».

    Триманням під арештом Савченко, на думку Небоженка, Путіна дуже серйозно підставляють:
    «Він повинен навпаки всіляко позбавлятися від того, що може викликати серйозні докори в його адресу чи нові санкції проти Росії».

    Попри те Путін цього не робить...

    Втім, розділяти Путіна і його оточення не поспішає Микола Обіход.

    «Це одна група осіб», - каже він, - «У ситуації, яку ми маємо із Надією Савченко, правильніше буде говорити про цивілізованість і нецивілізованість методів, що використовуються з однієї сторони – для її звільнення, з іншої – тримання під вартою».

    Обіход вважає, що загалом на події, безпосередніми учасниками яких є українці, виливається те, що по лінії розрізу нашої держави проходить стик двох цивілізацій. Одна з них несе європейські цінності, цінності демократичного світу, інша – поза цивілізаційні цінності, і між ними є суперечності.

    Про відмінність двох світів говорить і Віктор Небоженко:

    «Європа з часів Гітлера собі не уявляє, щоб якийсь політик, лідер іншої держави тримав людину в тюрмі тільки через те, що в неї інші політичні погляди. Все це там пройшли ще в 30-40 роки».

    За законом Паркінсона

    Абсолютно нелогічну гру Путіна із картою Надії Савченко експерти також пояснюють і деякими психологічними особливостями самого Путіна.

    «У грі із Савченко немає ніякої політичної мети. Тут сам процес мук і страждань Героя України, схоже, приносить задоволення деяким вищим російським керівникам. Вони знущаються над нею свідомо і цілеспрямовано. Для них це персоніфіковане знущання над Україною. Від цього вони отримують задоволення», – каже політолог Володимир Фесенко.

    Він розцінює такі дії російських можновладців з точки зору злочинної деформації в їхній психіці і називає предметом інтересу для психіатрів.

    «Путін – не дурний. Він занадто зарозумілий і самовпевнений», - каже Віктор Небоженко. – «Людина, в якої є 40 мільярдів доларів, і вона володіє країною, вважає себе чарівником, – тим, хто може все. І справа тут не в одній Савченко – прийняти рішення про захоплення Криму – тут також розуму мало. Те, що зараз відбувається, не під силу інтелектуальному рівню Путіна. Це закон Паркінсона – людина досягає межі своєї компетентності, а далі, не дивлячись на свій розум, велику силу волі, велику владу, великі гроші робить помилку за помилкою. Це відома річ».

    Савченко як останній козир

    Втім, розглядати карту Савченко можна також і як останній козир російського президента.
    «Сьогодні Савченко, яку ще на початку арешту важливо було показати пересічним росіянам в якості реальної винуватиці загибелі журналістів каналу «Россия 1» є надзвичайно важливим інструментом можливого уже в недалекому майбутньому великого геополітичного торгу», - каже директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

    Політолог вважає, що в ситуації, коли Путін вже буде остаточно загнаний в глухий кут, він ще зможе обміняти визволення Савченко на якісь політичні преференції для себе, на якусь поступку… Уже не настільки зі сторони України, як зі сторони Заходу.

    Однак, варто зазначити, що в грі у карти бувають і партії, коли викидати козир стає уже занадто пізно. Програти можна і з козирем в руках. Тому – важливо не пропустити момент. А Путін схоже його вже втрачає…

    Коментарі
    1000 символів лишилося
    ТОП МАТЕРІАЛІВ



      Архів